Статьи 21.07.2017

Рост тарифов ЖКХ: сколько будем платить и почему лучше не станет

С 1 июля текущего года в столице действуют новые, более чем вдвое увеличенные тарифы на услуги по содержанию домов и придомовых территорий. Проще говоря – у киевлян существенно выросла квартплата. Чем обосновано повышение? Кого оно касается? Повлияет ли на качество услуг? Что будет с субсидиями? Разбираемся.

Подорожание в большей или меньшей степени коснулось жителей 8 тысяч 327 домов столицы. Почему в большей или меньшей, какие изменения ощутят (или не ощутят) киевляне – постараемся объяснить ниже.

Дом дому рознь

Всего в Киеве эксплуатируется более 11 тысяч "многоквартирок". При этом в домах, на которые не распространяется соответствующее распоряжение Киевской городской государственной администрации, созданы и действуют ОСББ, жилищные кооперативы, где тарифы устанавливают сами жители. Что характерно, в большинстве из них квартплата была повышена гораздо раньше, и неоднократно. Причем росла она не скачкообразно, как в коммунальных домах, а постепенно.

Неизбежность

Можно ли было избежать этого повышения тарифов? Думаю, нет. Прежде всего потому, что установлены они были еще в 2010 году. С тех пор в несколько раз выросли средняя и минимальная зарплаты, стоимость электроэнергии, подорожали материалы и оборудование. Отмечу, что в бюджете Киева на 2017 год было заложено 1,6 млрд гривен дотаций предприятиям жилищно-коммунальной сферы. По всей видимости, эти деньги закончились еще в первом полугодии, что и подтолкнуло местные власти к такому непопулярному, но необходимому шагу.

Что почем

По словам чиновников КГГА, средний тариф составит 6,43 грн с НДС за 1 квадратный метр жилья. При этом разница в тарифах для разных домов весьма существенна – от 3 до более чем 8 гривен за метр. Как ни парадоксально с общечеловеческой точки зрения (хотя экономически это вполне закономерно), больше других будут платить жители необустроенных, ветхих домов, а также граждане, проживающие в общежитиях.

Если сравнить новые тарифы с действующими ранее, можно заметить ряд закономерностей.

Уборка

Наиболее существенно, причем во всех домах, выросла плата за уборку подъездов, лестничных клеток, а также придомовой территории – более чем втрое. Объяснить это можно увеличением минимального размера заработной платы, ведь дворники и уборщики, которые смотрят (зачастую именно смотрят, а не убирают) за порядком в наших домах и дворах, работают за "минималку".

В домах с маленьким количеством квартир и большой придомовой территорией, а также с большими лестничными клетками, удельный вес затрат по этой статье будет существенно выше, чем в многоэтажках с небольшими дворами и маленькой же территорией общего пользования. Например, существуют дома, где за эту услугу будет взиматься более 2,5 грн. с квадратного метра, при средних по Киеву 0,6-0,7 грн.

Лифты

Также значительно, но в меньшей степени, подорожали услуги, связанные с эксплуатацией лифтового хозяйства. Так, если еще в июне этого года техническое обслуживание лифтов обходилось жителю киевской многоэтажки в 0,5 -0,8 грн за один метр площади его квартиры, то уже в июле этот платеж составит 1,5-2 гривны. Заметим, что жители первых этажей освобождены от этих затрат.

Освещение

Практически вдвое, с 0,15 – 0,20 грн до 0,3-0,4 грн с квадратного метра, вырастет платеж за освещение мест общего пользования. Интересно, что цена электроэнергии за последние два года выросла почти в пять раз. Хочется надеяться, что данная экономия достигнута именно за счет внедрения в наших домах энергосберегающих технологий, а не из-за повсеместного отсутствия лампочек.

Инженерные коммуникации

В меньшей степени, в 1,2-1,6 раза, дорожают услуги по техническому обслуживанию внутридомовых инженерных коммуникаций: электросетей, труб водоснабжения и канализации, вентиляционных каналов, а также по уборке и вывозу снега и мусора.

Все равно в убытке

Планируется небольшое увеличение прибыли предприятий жилищно-коммунального хозяйства. Если в прошлом ее размер колебался в пределах 7-8 % от суммы предоставляемых услуг, то теперь он составит 8-9%. При этом, как и раньше, совершенно непонятно, что станет с этой прибылью при предоставления гражданам скидки в размере 10% в случае оплаты квитанции до 20 числа месяца, следующего за отчетным.

Очевидно, что превратится эта прибыли в убыток. Вопрос в том, каким образом этот убыток покроют: из бюджета или за счет снижения качества услуг? Пока неясно.

При этом невольно возникает сомнение в целесообразности предоставления скидки именно в таком, довольно значительном размере. Не проще ли было ввести пеню за просрочку оплаты услуг ЖКХ? Видимо, для многих своевременно платящих за квартиру киевлян фактор скидки очень важен и, учитывая сложность судебного взыскания задолженности по квартплате, власть предпочла именно это, не совсем экономически целесообразное решение, – стимулировать не кнутом, а пряником.

Субсидии

Немного раньше, в мае, киевлян, как и всех жителей страны, настиг еще один малоприятный сюрприз: изменился порядок начисления субсидий за жилищно-коммунальные услуги. Изменился, в основном, в худшую сторону для лиц, имеющих на них право. 

Во-первых, по состоянию на 1 мая все излишки в начислениях субсидий были списаны с лицевых счетов граждан. И хотя общую сумму списанных средств никто не озвучил, возьмемся предположить, что это были десятки миллионов гривен. Ранее этот остаток переходил на следующий месяц.

Во-вторых, изменился отопительный период, который брался в расчет при начислении субсидий. Если ранее субсидия на отопительный период назначалась в период с 1 октября по 30 апреля, то теперь начисления будут осуществляться лишь с 15 октября по 15 апреля.

Лучше не станет

Главный вопрос – ожидать ли киевлянам ощутимого улучшения качества предоставляемых услуг? Рискнем предположить, что нет, и вот почему.

Во-первых, данное повышение цен является вынужденным, давно назревшим, позволяющим предприятиям ЖКХ лишь уменьшить убытки и сократить дотации из бюджета на свою деятельность.

Во-вторых, вместе с количественными преобразованиями, к сожалению, не приходится наблюдать качественных: усовершенствования механизма управления сектором, борьбы с коррупцией и показухой (когда тщательно "вылизываются" какие-то избранные участки территорий в ущерб другим).

В-третьих, не решается проблема формирования резервного фонда на капитальный ремонт зданий. По всей видимости, он также будет происходить выборочно, за счет городского бюджета. Но тогда в неравные условия с коммунальными домами ставятся объединения совладельцев многоквартирных домов, которые формируют этот фонд самостоятельно. Видимо, именно поэтому вопрос их создания в домах практически заморожен.

В целом, складывается впечатление, что власть, как и раньше, решает лишь текущие проблемы. Отличие только в том, что теперь все больше за счет потребителей. Структурные реформы в столь важной, касающейся каждого из нас отрасли пока не происходят.  

Читайте также: "Земельное лобби: кто отстаивает интересы застройщиков в Киевсовете".

Статьи 19.07.2017
Гра з законом: хто відкриває в Києві підпільні казино і що з цим робити

Шукаєте інтернет-центр без доступу до інтернету? Хочете, аби вас пригостили безкоштовним алкоголем і дозволили в один клік мишки програти 18 тис. грн? Мрієте позбавитися квартири чи авто? У такому випадку — шукайте заклади під яскравими синіми та помаранчевими вивісками ”Лото маркет”, "Золотий кубок", "Спорт лото", "Золота підкова" тощо.

Як бур`яни після дощу на київських вулицях вникають ігрові заклади: понад тисяча точок з вивісками "вирвиоко" по всьому місту. Точної статистики не існує, адже ці "лотереї" - напівлегальні або працюють у тіні.

Факт: З 2009 року гральний бізнес в Україні заборонений

Закон України "Про заборону грального бізнесу" лобіювала тодішній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко. Мова йде про діяльність, що пов'язана з організацією казино, інших гральних місць, букмекерських контор, тоталізаторів, гральних автоматів з грошовим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею виграшів готівкою поза банківських установ.

Фото: "Інтернет центр" на Воскресенці

Поряд з моїм будинком на Воскресенці працює "Інтернет-центр" 24 години на добу, про що свідчить яскрава вивіска на синьому тлі. Сходами піднімаюсь у приміщення. Праворуч "Куток споживача" з документами, книгою відгуків, дозволами на надання інтернет-послуг компанією "Глобал системс". Зліва – вхід до напівтемної кімнати з ковроліном на підлозі. У три ряди стоять комп’ютери. Біля першого монітора сидить один відвідувач, клацає мишкою та грає. На його екрані змінюються та вишиковуються у ряд кольорові "вишеньки" та "лимони".

– У вас можна роздрукувати документ? – питаю в молодого охоронця під два метри зросту.

– На жаль, поки ці послуги відсутні, – відповідає з посмішкою.

– Добре. Чи можу зайти в Інтернет пошту перевірити? Ви ж інтернет-центр? – роблю останню спробу.

– Ні. Але можна пограти в лотерею за 50 грн.

Фото: Фактично, за ширмою лотерей та інтернет-центрів продовжують працювати онлайн-казино 

Людина за комп’ютером "крутить барабан" та збирає виграшні комбінації. Принцип такий самий, як і у слот-автоматів, так званих "одноруких бандитів". Тільки уся гра відбувається онлайн. Відвідувач таких закладів може на місці зробити ставку в адміністратора залу. Ця гра є начебто візуалізацією лотерейних квитків. 

Гравець може перемкнути на нудну програму із затиранням лотерейного білетика чи використовувати цікаву різнокольорову, більш азартну. Використання таких візуалізацій – пряме порушення закону.

"Там, де нелегальні казино – завжди корупція, – коментує ситуацію Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру – Гральні зали "кришують" різні правоохоронні структури. Час від часу урядовці піднімають тему легалізації грального бізнесу. Та багатьом невигідно виходити з тіні і платити податки".

Факт: Гральний бізнес постійно намагаються легалізувати

За вісім років дії заборони у Верховній раді зареєстрували понад 30 законопроектів щодо азартних ігор, казино і лотерей.

Найбільш скандальний законопроект від Кабінету Міністрів майже ухвалили у грудні 2015 року. Тоді пропонували створити Національну службу з азартних ігор, наділити її необмеженими повноваженнями по контролю грального бізнесу, продавати ліцензій на суму від 30 тисяч до 1 млн євро на рік, ввести плату за гральні автомати, рулетки, онлайн-казино тощо.

Фото: Гральний бізнес приносить мільярди нелегального прибутку (Politeka)

"На розгляді зараз законопроект від Володимира Гройсмана по детінізації ринку азартних ігор та наповненню бюджету, – розповідає адвокат Олександр Августінов. – Спеціалісти порахували, що у тіньовий гральний бізнес приносить 5 мільярдів гривень на рік. Але ця сума не підкріплена нічим. Зараз за відкриття казино людину можуть посадити на строк до 10 років. Якщо цю сферу легалізують, виникне велике питання щодо осіб, які вже відбувають покарання".

Факт: Найбільші оператори лотерей в Україні, – не українські та не державні компанії

Українська національна лотерея (УНЛ) заснована кіпрською компанією "Ефаміандо Холдінгз Лімітед" з кінцевим власником-беніфіціаром (контролером) українцем Зеньо Романом Богдановичем. Це можна легко перевірити у Єдиному реєстрі юридичних осіб. Код компанії 24940541. Окрім розіграшів "КЕНО" та "Супер лото", це мережа закладів "Фаворит спорт", "Золотий кубок", "Спорт лото".

Фото: заклади Української національної лотереї (УНЛ)

Бренди "Золота підкова", "Лото Забава", "Лото маркет" та більшість гральних закладів під синіми та помаранчевими вивісками належать компанії "М.С.Л."

Засновниками TOB "М.С.Л" стали Іван Залізняк, Данило Гетманцев і кіпрська компанія Evolot Limited. Компанія наголошує, що кінцевим бенефіціаром є кіпріот Маркос Шіапаніс.

Між тим у травні 2015 року Служба безпеки України, надаючи відповідь на депутатське звернення нардепа Віктора Романюка, встановила склад Ради директорів компанії Evolot Limited станом на листопад 2014 року, серед яких, зокрема, був старший управляючий директор АIfa Capital Partners. Крім того, СБУ, посилаючись на дані Мінфіну, зазначило, що співвласником TOB "М.С.Л." є корпорація "Альфа груп".

Фірма "М.С.Л." пішла в суд за спростуванням цієї інформації, стверджуючи, що "Альфа груп" ніколи не була її співвласником. Однак суди відмовилися задовольнити цей позов. Про це свідчить постанова Київського апеляційного госпсуду від 16 березня 2016 року, пишуть "Наші гроші".

Фото: гральні заклади в Києві

З весни 2015 року компанія "М.С.Л." потрапила до санкційного списку РНБО України. Таким організаціям повинні були заблокувати активи, заборонити виведення капіталів за межі України та призупинити економічну й фінансову роботу. Попри це, гральні заклади "М.С.Л." успішно працюють та вимагають виключення з санкційного списку. Віце-президент М.С.Л. Євген Власенко заявив про це на прес-конференції 2 червня.

"Звертаємо вашу увагу на те, що "М.С.Л." на законних підставах продовжує здійснювати свою діяльність з випуску і проведення лотерей",  йдеться в коментарі прес-служби компанії "Нашому Києву".

Дійсно, в червні "М.С.Л." направила офіційне звернення до Кабміну, проте жодних повідомлень щодо виключення компанії з санкційного списку РНБО станом на липень 2017 не було, або відповідне рішення ще не було оприлюднене. 

Факт: На 102 щодня телефонують 20-30 людей зі скаргами на ігрові зали, на 80% з яких просто не реагують

"Такої ситуації з підпільними ігровими залами, як зараз, ніколи не було, – вважає Сергій Семенов, президент громадської організації "Антикорупційний союз України". – Ще рік тому усі ігрові зали та казино були у глибокому підпіллі. Потрапити туди можна було тільки зателефонувавши потрібним людям або через відеоспостереження. Зараз у Києві працює близько тисячи ігрових точок. Просто не неможливо стало якось з ними боротись! Зусиллями активістів закривають один ігровий зал, та наступного дня він знову працює. Наприклад, біля нашого офісу на Милославській лотерею "Золота підкова" закривали п'ять разів".

Активісти громадської організації виїжджають до ігрових закладів, викликають поліцію, слідкують за правомірністю дій поліціянтів, пишуть запити до державних установ. За словами Сергія, на 102 щодня телефонують 20-30 людей зі скаргами на ігрові зали. На 80% з викликів просто не реагують. Також зараз поліція не вилучає техніку. Для цього потрібне рішення суду, яке ніхто не дає.

Фото: Попри старання активістів, гральні заклади продовжують працювати. 

"Щовечора невеликі зали на 10-20 комп’ютерів забиті. Поряд працюють ломбарди, кредитні установи, де можна отримати гроші на гру. Будь-хто може прийти та пограти. Документи, як у Білорусії, ніхто не перевіряє. Пиво дають безкоштовно. За гру від 200-300 грн наливають коньяк, горілку чи вино. Усе сумнівної якості. Деякі точки, як на Бальзака 94, продають наркотики", – розповідає Сергій Семенов.

У залах УНЛ максимальний удар (один хід, - прим.ред) – 90 гривень. У приватних залах ця сума може сягати 18 тис. грн. Для порівняння, у Литві максимальна ставка у казино – 2 євро. У 2009 році кожен автомат мав заробляти близько 40%. Зараз ігрові зали накручують до 85% заробітку. Контроль відсутній.

Факт: Жодна компанія лотерейного бізнесу не має чинної ліцензії на діяльність

Останні ліцензії видавались ще за часів Віктора Януковича. Строк дії усіх документів вичерпався у 2014 році, та навіть після закінчення ліцензії такі компанії можуть і продовжують працювати. Підстава – відсутність нормативно-правових актів для продовження ліцензії. Міністерство фінансів роз’яснювало ситуацію у листі, що можна знайти на сайті УНЛ.

"Робили запит до поліції по гральному закладу "Спорт лото" на Антоновича 8. Прислали дуже цікаву відписку, – розповідає Сергій Семенов. – У листі зазначають, що "заклад грального бізнесу функціонує на підставі ліцензії" та "відсутні ознаки злочину чи адміністративного правопорушення". По-перше, в Україні заборонений гральний бізнес, тож такий заклад не може працювати. По-друге, як відсутні ознаки злочину? Там же люди сидять та грають в "одноруких бандитів"! Потрібно просто зайти й переконатись. Таких листів у нас купа".


Факт: Кожен районний слідчий може займатись розслідуванням діяльності гральних закладів

Проте на кожний район є тільки 2-3 спеціалісти, а подібних закладів сотні. Щоб завести справу, потрібно виконати близько 10 процедур: опитати свідків та зробити відеозйомку, знайти власника, договір оренди на приміщення та інші.

У листопаді 2016 року Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков вже оголошував "чистку" грального бізнесу. Про це він писав на своїй сторінці у Facebook. Заклади дійсно перевіряли, звільняли з посади держслужбовців. Проте сьогодні кількість гральних закладів на вулицях Києва тільки зростає. Та й рівень кримінальних злочинів збільшився на 16%.

Фото: npu.gov.ua

За статистикою, 30% населення грають в азартні ігри, половина з гравців – залежні. У деяких ігрових залах та на сайтах УНЛ й М.С.Л. є перелік центрів реабілітації, що допомагають позбавитись від ігрової залежності. Майже як допис на пакуванні цигарок "Паління вбиває". Коли гральні зали є на кожному кроці, як зменшити цю статистику?

Гральний бізнес продовжує приносити мільярди, за цими грошима стоять життєві драми простих українців. Є реальна проблема та її ніхто не може вирішити. Чи не хоче. 

Читайте также: "Земельное лобби: кто отстаивает интересы застройщиков в Киевсовете".

Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com