З початком великої війни святкування Нового року в широкому колі близьких та друзів змінилося. Хтось залишається на самоті, бо чоловік чи дружина воює, інші переїхали закордон, ще чимало людей зізнаються: для святкування немає настрою.
Чому Новий рік на самоті – це не страшно, як підготуватися й з користю відзначити для себе цей день, а також про переваги й недоліки такого святкування розповідають героїні з Одеси, Києва та з-за кордону.
Тетяна Демахіна за професією редакторка. Мешкає в Одесі. Цього року, як і минулого, відзначатиме Новий рік на самоті. Так сталося у результаті поєднання кількох факторів.
“Перший із них пов’язаний з тим, що я інтроверт, – говорить жінка, – і по роботі щодня стикаюся з великою кількістю людей. Тому перебувати наодинці з собою для мене, скоріше, перевага, ніж проблема. Другий фактор – те, що мій чоловік зараз на фронті, тож традиційні сімейні варіанти посиденьок відпали. Через цю ж обставину немає особливого настрою ані йти на гостини, ані планувати їх у себе”.
Це буде другий Новий рік Тетяни наодинці. Додає: обидва рази це її свідомий вибір.
“Знаєте той жарт, – про очікування від близьких? Раніше: збиратися на всі свята, планувати відпустки разом, пити каву недільними ранками біля моря тощо. Зараз: зібратися усім хоча б на одному континенті? Отак й у мене зараз”.
Окрім партнера Тетяни, далеко знаходиться й частина інших її близьких. На фізичну дистанцію накладається і певна емоційна втома.
“Насправді, – міркує Тетяна, – найкращим подарунком на свята було б, щоби всі близькі опинилися поруч або ж мали змогу зібратися в одній точці. На жаль, поки таке неможливо. І найгірше – це невизначеність, адже незрозуміло, чи буде це можливо коли-небудь знов”.
Готуватися до Нового року жінка починає з планування меню. Для неї вистачає тарілки з легкими закусками – кілька канапок, обов’язково багато солодких мандаринів. Цього року Тетяна планує взяти невелику пляшку-на-один-келих якогось смачного ігристого. Також жінка обов’язково купує щось зі святкових ласощів для своєї собаки. Далі – гарно сервірує стіл. Якщо є світло, Тетяна переглядатиме кіно з переліку “подивитись потім”, або ж, якщо буде блекаут, передивлятиметься щось із завантаженого заздалегідь.
“Торік, – пригадує жінка, – світло після обстрілів повернули десь об 11-ій, тож усі приготування були романтичними, при свічках та гірляндах”.
Коли підготовка завершена, десь о пів на дванадцяту, Тетяна перевдягається у заплановане святкове вбрання (торік це була заздалегідь підготовлена сукня, цьогоріч – святкові піжами для неї та собаки). З планів — переглянути затишний фільм, почекати на куранти, випити святковий келих, привітати найближчих, додивитися кіно та піти спати. Вже першого січня жінка заїде до батьків та бабусі, а потім вип’є традиційну каву на морі з друзями.
Минулого року, вже знаючи, що відзначатиме це свято на самоті, Тетяна почувалася ніяково. Думки метушилися від “та все буде ок” до «потрібно терміново все переграти”. Деякі друзі до останнього перепитували, чи не змінила вона думки та були готові прийняти їх із собакою чи скласти компанію.
“Виявилося, – говорить Тетяна, – що найгіршим було саме очікування Нового року. Не можу сказати, що мала суперсвятковий настрій, проте для мене як інтроверта це неочікувано виявився один із найкращих нових років за останній час. Наразі гадаю, що не таке сумне свято на самоті, як нав’язані стереотипи про те, що це крах твого соціального життя та приреченість на самотність”.
З переваг святкування у такий спосіб Тетяна називає швидкий процес підготовки.
“Менше втоми, – додає вона, – менше клопотів, жодних очікувань, можливість піти спати раніше. Тихе святкування, як хочеться саме тобі, – гарна можливість зібрати думки докупи, трохи порефлексувати, побудувати плани та підбити підсумки”.
Серед недоліків редакторка називає відсутність особливого настрою, адже передноворічні клопоти та метушня все ж сприяють магії свята. Перегляд фотозвітів веселих святкувань знайомих у соцмережах теж не особливо впливає на її настрій. “Моє самотиння було свідомим, а не вимушеним вибором”, – запевняє Тетяна.
Загадувати бажання цьогоріч вона не планує.
“Думаю, – говорить Тетяна, – в усіх українців на підсвідомому рівні воно зараз спільне. Якщо в чоловіка буде зв’язок, то зустрінемо разом. Якщо ні, то це буде найсумнішою частинкою свята”.
Лілії Білецькій, комунікаційниці в компанії “Укргазвидобування”, ніколи не подобалась традиція сидіти за столом у Новий рік, пити та їсти весь вечір. А також думка, що всі повинні святкувати й мати відповідний настрій.
“Тому, – додає Лілія, – якщо можна не святкувати в традиційному для суспільства форматі, я так і роблю. А зустрітися з друзями можу і без прив’язки до 1 січня”.
Уже кілька років цей день Лілія проводить сама. Минулого відзначала Новий рік з мамою, оскільки тоді вона ще не могла повернутися додому в Харків. Але разом лягли спати після півночі.
Загалом святкування Нового року для неї мало чим відрізняється від звичайного вечора.
“Можу почитати чи подивитися серіал, – розповідає Лілія, – посерфити інтернет, випити бокал вина, послухати промову президента і лягти спати”.
Комунікаційниця зазначає: оскільки вона досить інтровертна людина, тому їй абсолютно комфортно бути самій переважну частину свого часу. А великі компанії забирають в неї багато ресурсу.
“Колись думала, – говорить Лілія, – що зі мною щось не так, але вже досить давно зрозуміла, що це краще для мене. Недолік, мабуть, в тому, що не можна ні з ким цокнутися бокалами, а загалом мені так комфортно”.
Лілія ще не знає, що робитиме в цю новорічну ніч.
“Сподіваюсь, вона буде спокійна, без повітряних тривог і обстрілів. Бо 1 січня мені треба буде їхати в офіс на роботу”.
Софія Король уже півтора року проживає в Англії. Тут навчається і працює. В університеті екзамени закінчилися минулого тижня, а от відпроситися з роботи – справа не з простих, оскільки новорічні свята – найбільш завантажений час у кав’ярні, де вона працює. Софія написала заяву на відпустку ще місяць тому, але відповідь досі не надійшла.
“Можливо, я отримаю той чарівний підпис якраз під Новий рік, – додає Софія, – і відразу полечу додому. Якщо ні, то мене чекатиме новий виклик – зустріти новий рік на самоті”.
Така ситуація склалася в тому числі й через повномасштабне вторгнення.
“Якби не велика війна, – додає студентка, – то я б досі жила в Україні й була поруч із родиною. Але на саме рішення бути одною в новорічні свята вплинула передусім робота, що вимагає повноцінного залучення. Та й час зараз такий, що навіть удома не було б масштабних святкувань, адже війна не сприяє настрою і бажанню щось робити”.
Проте дівчина не засмучується. Вона вирішила розглядати цю ситуацію як унікальний досвід і можливість зануритися в нові традиції та культуру.
“Для багатьох людей – міркує Софія, – святковий період є часом веселощів і гулянь, але для мене це також можливість самопізнання і вдосконалення. Багато моїх рідних і друзів залишилися вдома, тож маю нагоду зрозуміти, наскільки я сильна і незалежна. Самотність у Новий рік може бути викликом, але і великим уроком для самостійності. Треба продумати, як себе розважити, як прикрасити кімнату та організувати подарунки для близьких”.
Цьогоріч за допомогою відеозв’язку Софія планує поспілкуватися з рідними та друзями, щоб поділитися радістю свята. Також вона хоче дослідити англійські традиції Нового року, побувати на святкових заходах та, можливо, навіть спробувати скуштувати щось нове. За словами студентки, в Британії готують смачні вечері, пудинги та десерти, тож дівчина залюбки їх спробує.
“Бути одною в новорічну ніч – це виклик, – додає Софія, – але така ситуація також допомагає освоїти нові навички та відкрити для себе нові аспекти життя. Я вважаю це своєрідним етапом особистісного зростання, і впевнена, що ці враження залишаться зі мною як незабутні спогади”.
Дівчина переконана: важливо створити атмосферу, яка дозволить насолоджуватися святом, навіть якщо ви самі. Ось кілька порад, які вона застосує для себе:
“Створю собі час для самопізнання та рефлексії, – говорить Софія. – Задумаюсь над минулим роком, визначу цілі та плани на майбутнє. Спробую прикрасити свій простір. Хоч ялинку не купувала, але знайшла в тіктоці ідею, як зробити декор на стіні з дощику та гірлянди”.
Також дівчина планує створити власний новорічний плейлист: слухати улюблену музику, дивитися фільми або серіали, які піднімуть настрій.
“Особливо мені подобається нова традиція, – підсумовує Софія, – це створити ритуал любові до себе. Придбаю річ, покупку якої завжди відкладала”.
Загалом Софія переконана, що святкування Нового року на самоті може бути незабутнім особистим досвідом, який дозволить зосередитися на собі та подарувати моменти радості й внутрішнього розквіту.
