Київський зоопарк зустрів вже 115 зим. Одна з них була найважчою для українців — зима 2022-2023 рр., коли в столиці були блекаути. Зоопарк її пережив — завдяки запасам та людям, які були з тваринами весь час.
Однак зима 2024-го може бути ще складнішою, прогнозував свого часу прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Чи готовий до такого сценарію КиївЗоо?
_______
9 ранку, четвер. У Києві чотири дні як почали запускати опалення. На вулиці заморозки, руки інтуїтивно хочеться заховати у кишені. КиївЗоо як комунальне підприємство вже почали опалювати. Це видно з димоходів котелень, звідки рясно йде дим.
“Перевіряємо, чи все працює”, — розповідає генеральний директор зоопарку Кирило Трантін, який погодився провести нам екскурсію.
Першою зустрічаємо тигрицю Далілу, яку ще в березні 2022-го евакуювали з приватного екопарку в Харкові. Вона приїхала у жахливому стані: брудна, налякана. Через стрес та потребу адаптації працівники зоо місяць не чіпали тигрицю. Проте з часом Даліла адаптувалася та навіть набрала 50 кілограмів.
“Вона добре знає, коли її будуть годувати смаколиками, — каже пан Кирило. — Дивіться, вже сидить та вичікує, коли ми дамо їй м’ясо”.
Зараз Даліла впевнено ходить своїм окремим вольєром. На вибухи або повітряні тривоги майже не звертає уваги, адже, як каже гендиректор, дикі тварини інакше реагують на такі звуки. Для них це схоже на грім, тому вони не так лякаються, як, приміром, домашні тварини.
“Головна проблема — це уламки. Декілька разів нас вже “накривало”, оскільки часто все літає саме над зоопарком”, — продовжує чоловік.
Однак все ж тварини трохи стресують. Тому і дбати про них доводиться набагато більше, ніж у мирний час. Стрес позначається на їхній поведінці, звичках та народжуваності. У кладках деяких птахів майже у півтора раза зменшилась кількість яєць. А для фламінго навіть довелось кардинально змінювати умови утримання через їхній острах заводити потомство. “Сподіваємось, що нові гніздівлі стимулюватимуть їх до розмноження”, — коментує пан Кирило.
У випадку обстрілів працівники зоопарку (кіпери) діють за механізмом: обов’язково заводять хижаків у криті вольєри та дають їм смаколик. Здебільшого іншої допомоги тваринам не треба — найголовніше дати їм спокій.
“По-перше, їх не треба турбувати, а по-друге, не треба лізти до них зі своїми забобонами. У тварин своє життя та своя поведінка. Ми повинні знати їхній світ та поважати його”, — говорить пан Кирило.
Далі ми заходимо до критих вольєрів, де живуть черепахи та крокодили. По обличчю та руках одразу розливається тепло: приміщення добре опалюють. На нас реагують ще одні врятовані тварини з Донеччини, сервали. Їх вивезли волонтери з приватного зоопарку, де вони жили у маленьких клітках. У КиївЗоо сервалів розмістили у більші вольєри, які попередньо облаштували. Одна з пар тварин дуже стресувала: на адаптацію пішов рік. Зараз сервали почуваються краще, хоча помітно нервують, коли бачать нас.
“Більшість з цих тварин люди тримали у домашніх колекціях або невеликих зоопарках, часто для розведення, — говорить гендиректор КиївЗоо. — Для мене дивовижно, коли, наприклад, тих самих сервалів привозять з Донеччини. Бо де Донеччина, а де сервали. Такого не має бути”.
Пан Кирило підраховує, що на сьогодні у КиївЗоо є понад 550 евакуйованих та привезених тварин. Деяких вивозили волонтери, деяких, як черепах та ящірок, підкидали просто під ворота зоопарку. На питання, чи гуманно тримати цих тварин у закритих просторах далі, чоловік відповідає: “Всі ці тварини потребують тривалої програми лікування, реабілітації, соціалізації та адаптації. І хто як не ми маємо цим опікуватись!”
Директор додає: так, він розуміє, що умови для утримання таких тварин мають бути повністю змінені на сучасні, європейські. І за останні роки КиївЗоо навчився навіть з жахливих пострадянських вольєрів перебудовувати більш комфортні простори. Для врятованих тварин КиївЗоо активно будує нові вольєри. Навіть за умов призупинки глобальної реконструкції через російський напад, команді зоопарку вдається будувати від 1 до 3 нових вольєрів на місяць та покращувати вже наявні.
“До війни у нас був план з повної реконструкції зоопарку, щоб зробити його європейським. Ми отримали нову вхідну групу, універсальний вольєр та оновлені озера на центральному ході, а також паркінг. На 70% був готовий новий приматник. На жаль, реалізацію цих планів довелося відтермінувати до нашої перемоги”, — додає чоловік.
Для врятованих тварин КиївЗоо активно будує нові вольєри. Через брак коштів вони не так ідеально облаштовані, як хотів би гендиректор зоопарку, але свою функцію виконують. Зокрема, такі вольєри побудували для папуг, яких на сьогодні в зоопарку більше сотні. Вольєри просторі, є жердини та годівнички. Частину з папуг вже перевезли на зимівлю у спеціальні теплі приміщення, частина ще чекає настання більших холодів.
Далі ми заходимо до одного з таких зимових вольєрів. Пан Кирило одразу веде нас до одного з врятованих папуг — какаду. Його теж підкинули у зоопарк. Те, що папуга домашній, видно одразу: він активно реагує на людей і хоче спілкуватися.
“А якщо ввімкнеш музику, він ще й танцює”, — посміхається гендиректор КиївЗоо.
Через стрес какаду почав вищипувати собі нижню частину тіла — і продовжує це робити досі. Відвідувачів до нього не пускають, однак серед працівників Зоо (і для самого гендиректора) він один з улюбленців.
У зимових приміщеннях для тварин доволі тепло. Однак як зоопарк планує підтримувати це тепло та електрику у випадку відключень світла? Пан Кирило каже: по-перше, є генератори. Також у приміщеннях поставили булер’яни — калориферні печі, у яких спалюють дрова для додаткового тепла у вольєрах. У випадку блекаутів вони можуть підтримувати комфортні 19 ℃. Вольєри оснащені додатковими ліхтарями та станціями живлення. На майбутнє зоопарк планує встановити ще й сонячні електростанції.
Щодо їжі та палива, то є запаси. За форс-мажорних обставин їх вистачить на місяць вперед.
“Зараз для нас головне завдання — переїзд до зимових вольєрів. Ми також збільшили об’єми харчування для тварин на 10% до зими”, — говорить пан Кирило.
Відвідуваність зоопарку у порівнянні до довоєнних показників впала вдвічі. Взимку цей показник опуститься ще до 80%. Попри це, за словами Кирила, КиївЗоо має існувати, адже це — джерело позитиву у бентежні часи.
Каси КиївЗоо працюють вт-нд 10:00-16:30, у понеділок — з 12:00. Перебувати на території можна до 18:30.
Вартість вхідного квитка – 250 грн (дорослий), 150 грн (дитячий). Онлайн коштують 230 грн (дорослий) та 130 грн (дитячий).
