В останню неділю травня — цього року це 26 травня — Київ святкуватиме День міста. Наша столиця за роки свого існування набула багатьох символів, як офіційних, так і неофіційних.
"Наш Київ" пропонує пригадати символи Києва та їхню історію.
Герб і прапор Києва
Перше, що спадає на думку, коли йдеться про офіційні символи міста, — герб і прапор. Сучасний герб міста затвердили 1995 року. До цього він змінювався багато разів, а перші згадки про герб Києва датуються 500 роком.
Сучасний варіант герба Києва — це щит, на синьому тлі якого зображений архангел Михаїл у срібному вбранні, підперезаному золотим паском, і пурпуровому плащі. Навколо його голови — золотий ореол. У правій руці він тримає вогняний золотий меч-промінь, а в лівій — срібний овальний щит із грецьким хрестом. Меч символізує захист, золотий хрест — світло й християнство, німб — символ святості.
Київський торт
"Київський торт" — їстівний символ Києва. Він став улюбленим для киян та сувенірним подарунком для тих, хто побував у столиці.
За офіційною версією, "Київський торт" з'явився у 1956 році. Тоді кондитери фабрики імені Карла Маркса багато працювали та робили різні експерименти, щоб розробити рецепт того самого торту, за який потім отримали авторське свідоцтво.
Але серед мешканців столиці існує ще й друга версія — неофіційна. Згідно з нею, торт з'явився через помилку кондитерів. Вони забули покласти в холодильник партію яєчного білка для бісквіта. Тоді начальник цеху Костянтин Петренко разом зі своєю помічницею Надією Чонгар, щоб приховати помилки команди, напекли з цієї твердої піни коржі. Щоб не залишати їх просто так, начальник цеху та його помічниця намастили коржі кремом та прикрасили ним торт. Так з'явилася "тестова" версія "Київського торта", який виявився надзвичайно смачним.
Каштани
Теж одразу пригадуєте пісню Павла Зіброва "Каштани"? Це не дивно, бо каштан — один із найвідоміших символів Києва, без якого складно уявити місто.
Київ славиться своїми каштановими алеями, які простягаються містом. Каштани мають особливе значення в українській культурі та вважаються символом добробуту, родючості та довголіття.
За легендою, у 1842 році російський цар Микола I приїхав до Києва і доручив висадити дерева на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка). Але каштани йому не сподобались. Тоді він наказав викорчувати всі висаджені дерева, а замість них посадити тополю. Місцеві жителі не хотіли, щоб дерева просто зникли, тож вирішили висадити їх у своїх дворах по всьому місту. Саме тому каштанів особливо багато в спальних районах міста.
Золоті ворота
Золоті ворота — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі та одна з найдавніших датованих споруд Східної Європи. Вежа, яка роками захищала Київ від ворожих нападів. Золоті ворота згадуються ще під час татаро-монгольської навали.
Зараз вони розташовані в самому центрі української столиці, а колись це був вхід до Києва. Побудували їх приблизно у 1017-1024 роках. Хоч деякі історики говорять, що будівництво відбувалося приблизно в 1037 році, за часів правління князя Ярослава Мудрого.
Спочатку ворота мали назву Південних і входили до системи оборонних споруд Києва. В украпленні стародавнього Києва були залучені троє воріт: Золоті, Лядські, та Жидівські. Найбільш неприступними були саме сучасності Золоті ворота.
Зараз неможливо уявити Київ без цієї брами. Особливо вона гарна навесні та влітку у цвіті каштанів.
Батьківщина-мати (Україна-мати)
"Батьківщина-Мати" — монументальна скульптура у Києві. Розташована на високому правому березі Дніпра, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році. Вона є найвищою монументальною скульптурою в Європі.
Металевий каркас виготовлений зі сталі, яку витопили на "Запоріжсталі". Скульптуру збирали стометровим краном, який спеціально для цього виготовили. Відкриття монумента планувалось 9 травня 1980 року, на 35-ту річницю перемоги над Німеччиною, але відбулося лише через рік. Спочатку монумент замислювався як символ не батьківщини, а перемоги, проте назва "Батьківщина-Мати" увійшла до ужитку майже одразу ж після зведення.
Раніше на щиті скульптури був радянський герб. Проте 6 серпня 2023 року на монументі замість демонтованого радянського герба встановили український тризуб. Під час російсько-української війни оголосили про наміри перейменувати монумент на "Україна-Мати" до 24 серпня 2023 року — Дня Незалежності України. Але відповідного офіційного рішення Міністерство культури та інформаційної політики України не ухвалило.
Гімн Києва
"Як тебе не любити, Києве мій..." — перші рядки пісні, яка давно стала гімном нашого міста.
У 1962 році музику для неї написав український композитор Ігор Шамо, а слова — поет Дмитро Луценко. Пісню створили спеціально до Дня міста. Кажуть, що музику Шамо написав за одну ніч, тоді як вірші створювалися понад місяць. Одразу ж після першого виконання пісня стала неофіційним гімном міста, а офіційний статус отримала вже у 2014 році.
Логотип Києва
Офіційний логотип Києва розробили у 2011 році. Він виглядає так:
Його розробила агенція Fedoriv. На ньому зображено краплю, що символізує Дніпро, каштан, церковну башту і серце.
Але відтоді креативна сфера міста постійно нагадувала про те, що час оновити логотип. У 2019 році київські дизайнери Олександр Тригуб, Дмитро Буланов та Катерина Яцушек розробили нову версію неофіційного логотипа міста. Альтернативне лого Києва не має правовласника, тому всі охочі можуть ним користуватися. За словами Олександра Трегуба, каштановий лист — кращий та органічніший логотип міста, ніж той, який створили у 2011 році.
Київський проєкт "Шукай!"
Символи Києва бувають не тільки великими, але й маленькими. Маленькі бронзові скульптурки розташовуються по всьому місту, їх дуже зручно знайти на спеціальній карті. Кожна з них має свою історію, яку можна дізнатися, якщо знайти фігурку та перейти за QR-кодом.
Зараз у Києві є 42 такі фігурки: золоті ворота, дідусі, що грають в шахи, Київський велотрек, гелікоптер Сікорського, літера "Ї", паляниця, герої України та ще багато інших.
