Осінь – період яскравих кольорів природи, дощових днів та… поганого настрою, який люди часто називають “осінньою депресією”.
Чи справді зміна сезону впливає на психічне здоров’я? Або, можливо, термін “депресія” – перебільшення? Спитали у київської психологині та психоаналітикині, голови правління Українського Психоаналітичного Союзу Ніни Савченко.
Осіння депресія – міф чи реальність?
Як зазначає психологиня, тільки 10 % людей не підвладні жодній сезонності. Тому якщо восени ви відчуваєте спад сил та ваш настрій погіршується – це нормально.
Найчутливіші до сезонних депресій підлітки, оскільки вони й так у процесі розвитку проходять через несанкціонований викид гормонів в організм. А ще додаються зміни гормонів через зменшення світлового дня. Тому психологиня закликає батьків не нехтувати питаннями психологічного здоров’я своїх дітей.
Осіння депресія має часові рамки. Зазвичай її перші симптоми можна прослідкувати у кінці вересня, розгортання — у жовтні, а пік припадає на листопад. На початку грудня, коли починається пора підготовки до нового року, людина, як правило, вже починає перемикатися на прийдешні свята. Організм поступово адаптується, і смак до життя повертається.
Хандра, депресія та меланхолія
Ці поняття потрібно розмежовувати. За словами Ніни те, що люди називають осінньою депресією, насправді є хандрою.
Хандра – це стан, що характеризується зниженим емоційним фоном, зневірою і небажанням щось робити. Він пов’язаний зі зміною погоди, зменшенням сонячного світла та загальною втомою. Осіння хандра притаманна більшості людей, оскільки пов’язана зі зниженням активності серотоніну.
Психологиня зазначає, що найкращим методом боротьби з осінньою хандрою є серотонінова дієта. Це раціон, у якому присутні фініки, банани та шоколад. Також дуже корисною буде фізична активність та прогулянки у сонячну погоду.
“Осінню хандру можна “вилікувати” на фізичному рівні. Спорт сприяє виділенню адреналіну, норадреналіну та ендорфіну, а певна їжа допомагає виділяти гормон щастя”, – каже експертка.
Депресія — поняття трішки інше. Воно походить від латинського “депримо” — “пригнобити, давити”. Це стан, у якому агресія людини направлена всередину, на себе. Дуже часто депресія повʼязана з втратами або внутрішніми претензіями до себе. А під час осіннього періоду ці процеси можуть активізуватися та посилитися на фоні подавленного стану.
У такому випадку певні фізичні активності та їжа не зможуть повністю виправити ситуацію. Одним зі способів вирішення проблеми буде самоаналіз та внутрішня бесіда з собою:
Якщо самостійно відповідь знайти не вдасться, тоді варто звернутися до психолога, психотерапевта або психоаналітика.
Найважливішою ознакою у визначенні депресії є той фактор, що людина точно знає, коли та після яких подій вона почала відчувати такі негативні емоції як апатію, зниження настрою, небажання щось робити, сонливість, відстороненість від інших.
Саме це відрізняє депресію від останнього та найбільш небезпечного психічного стану людини — меланхолії.
Меланхолія або ендогенна депресія – це пригнічений психічний стан людини без впливу зовнішніх обставин. Жодні моменти життя — ні позитивні звістки, ні приємні заходи або заняття не мають впливу на настрій та самопочуття людини.
Як стверджує Ніна Савченко, якщо у вас є симптоми депресії щороку в один і той самий час – потрібно надзвичайно серйозно поставитися до цього “дзвіночка”.
“За моєї практики зазвичай ці люди завжди поглинуті болісними ідеями самокритики, самозвинувачення та самознищення. Їм не властива плаксивість та сором. Часто вони розказують про сновидіння, наче їх забирає хвиля, вони задихаються або ж їхньому життю щось загрожує і вони помирають”, — каже психологиня.
Меланхолію часто ототожнюють з депресією, однак є відмінність. Ця недуга не має причини. Людина не може ідентифікувати, коли в неї це почалось та через що. Навʼязлива ідея самопригнічення, постійна апатія та почуття безсилля накриває людину і їй здається, що виходу з цього стану немає.
У такому випадку потрібно звернутися до психіатра та можливо навіть за порадою лікаря розпочати курс приймання антидепресантів.
Чи спровокує депресію в українців війна?
Зараз депресія може стати частою проблемою у нашому суспільстві. Причиною тому є два фактори: очікування та невизначеність. Питання, чи будуть бомбити, наскільки ймовірні блекаути наштовхують населення на песимізм.
Навантаження на психіку щодо попередніх питань може розкачувати хандру до рівня депресії через те, що людина може звинувачувати себе у тому, наче недостатньо підготувалась, не купила генератор і т.д.
Тому психологиня наголошує: не будьте байдужими до свого психічного стану. Абсолютно нормально іноді почувати себе не ок, сумувати чи навіть прослідковувати у себе певні прояви хандри чи депресії. Особливо уважними треба бути, коли ці стани затягуються і вже не хочеться жити. Важливо не нехтувати цим та звернутися до спеціалістів для вирішення питань власного здоров’я.
