Колонка сексологині, психологині Тетяни Павлової.
Повномасштабне вторгнення прийшло в наше життя неочікувано, болісно, з жахом та з лютою ненавистю. На початку про секс люди згадували нечасто — тут би вижити та врятуватися. Але наразі, з власної практики, у людей багато проблем з сексуальною дисфункцією, адже й ситуація все ще залишається напруженою та страшною.
Як війна впливає на секс?
Усі ми чули про кортизол та адреналін, які підвищуються у стресових ситуаціях. У спокійному стані рівень кортизолу тримається на рівні 2-5 мг в крові. До війни при стресі чи побутових втратах він міг бути трішки більше, та це не заважало нам функціонувати.
Зараз рівень кортизолу зростає аж у 100 разів. Нервова система шокована й намагається це все переробити. Та на це треба багато часу. Тривоги далі лунають, ми все ще чуємо вибухи, читаємо новини, обговорюємо з рідними війну. Рівень напруження не спадає, адже нервова система забирає усі наші базові потреби та ресурси задля перемоги над кортизолом й адреналіном.
Люди, що звертаються за допомогою до психологічних служб, психіатрів чи психотерапевтів, швидше стабілізуються та починають жити у новій реальності за новими правилами. Інші продовжують перебувати у постійному стресі й далі блокують власні бажання, зокрема бажання займатися сексом.
Як люди ставляться до сексу в умовах війни
За ставленням до сексу в стресових умовах люди діляться на 3 категорії:
- ті, в кого секс залишився/повернувся на той рівень, що і був до війни;
- ті, що почали займатися сексом більше ніж раніше;
- ті, хто перестав займатися сексом. Це питання не про силу лібідо чи статеву конституцію, а про адаптивність нашої психіки.
Тепер детальніше.
Люди, що займаються сексом або повернулися до звичного режиму майже одразу, мають стабільнішу нервову систему. Вони краще адаптуються, скоріше за все прибрали усі новини та роблять рівно те, що в їхніх силах.
Люди, які почали займатися сексом набагато більше ніж раніше, не завжди вміють правильно переживати тривогу, страх, агресію й взагалі емоції та почуття. Їм простіше займатися сексом, ніж знайти інший спосіб для роботи з тривогою. Умовний інстинкт розмноження. Ми можемо спостерігати це навіть у тварин. Та варто памʼятати, що люди розумніші й мають набагато більше можливостей, щоб подолати стрес.
Людей, що забули про секс і не згадують про нього, зʼїдають сором, страх, тривога. Якщо вони все ж про нього згадують, вирішують, що він не на часі. Це люди, котрі будуть чекати правильного й ідеального моменту для сексу.
Першій категорії скажу: дякую, що ви вмієте адаптуватися. Другій – перш ніж займатися сексом пʼятий раз на день, подумайте, від чого ви втікаєте? Який саме стрес намагаєтеся пережити? Чи маєте ви поруч людину, до котрої можна прийти, поговорити та поплакати? Чи потрібна вам психологічна допомога?
Третій категорії теж маю коментар. Так, займатися сексом під час повітряної тривоги не потрібно. Так, є хлопці та дівчата на фронті, поки ви в теплі, і вам соромно. Але кого будуть захищати наші воїни, якщо всі ми, хто в цивільному тилу, будемо зʼїдати себе й від нас нічого не залишиться?
Як повернути секс у життя
Основна проблема сексу під час війни полягає в тому, що ми не знаємо, як правильно, коли правильно та як почати ним займатися після довгої перерви.
Можу порадити практичне заняття.
Відійдіть від сексу подалі, він вам наразі не потрібен. Подивіться довкола свого життя, чи все в ньому має стабільність? Так, ви праві, стабільності немає, адже триває війна.
Окей, зменшуємо свій кругозір. Особисто у вас як в житті? Чи все добре зі сном? Чи не забуваєте їсти, приймати душ, гуляти? Чи робите ви те, що приносить вам задоволення (музика, фільми, малювання, спілкування, спорт)? Чи дозволяєте собі розслабитися?
Якщо ви на все відповіли “Так”, переходимо до наступного кроку. Ваша задача – почати секс з самого початку, тобто з розмови. Уявіть, що ви з партнером/кою вперше зустрілись. Зробіть романтичну для вас обох атмосферу. Почніть розмовляти. Про будь-що окрім новин, просто щоб бути поруч.
Далі почніть розмову про секс. Як довго його не було? Чи було забагато? Що ви переживаєте, коли думаєте про нього? Так, говоріть про секс немов це сорт чаю.
На наступний день почніть знайомитися з тілом одне одного. Роздивляйтесь, погладьте одне одного. Якщо дійшли до сексу, молодці. Якщо ні, рухаємось далі. Почніть з поцілунків, обіймів, сексуальних повідомлень, з чеків з бажаннями. Це допоможе повернути лібідо в активний стан. Не одразу, бо це як штанга: щоб її підняти, потрібні тренування. Але тренувати лібідо треба — щоб воно згадало про те, що приносить вам задоволення.
Якщо на всі питання ви повністю або частково відповіли “Ні”, тоді даємо сексу спокій та займаємося стабілізацією власних ресурсів. У разі потреби — звертаємося до психолога або психотерапевта. Якісного сексу не буде, якщо у вас порушена стабільність у базових потребах. У такому випадку секс буде сприйматися як насилля над собою.
Що робити, якщо один з партнерів не хоче займатись сексом?
Дайте йому/їй цю статтю, бо:
- Секс зніме ваше напруження. Вам стане легше дихати. Нормально після сексу плакати чи сміятися. Це виходить кортизол.
- Секс дасть вам відчуття стабільності. Адже ваша нервова система отримує необхідні приємні гормони: окцитоцин, ендорфін, дофамін, серотонін. Таким чином гормональний фон буде вирівнюватися, а самопочуття ставатиме краще.
А якщо зовсім нічого не виходить, звертайтеся за професійною допомогою. Щоб на нашій перемозі кожна українка та кожен українець мали стабільне ментальне здоров’я, щоб нам вистачило сил зустріти наших захисників та захисниць, щоб ми могли показати їм наших дітей – нових українців, які народилися під час війни.
