Кияни та гості міста регулярно стикаються із незручностями київської інфраструктури. Тож фокус уваги на урбанізмі як ніколи важливий. Жителі столиці вже давно звикли до челенджів — як потоп на вулицях через дощі, перервана на пів року робота половини гілки метро, транспортний колапс через повітряну тривогу. Про топ 5 проблем містобудування столиці дізналися у Владислава Самойленка, голови Громадської Організації "Урбан крю".
Які, на вашу думку, найголовніші проблеми столиці, пов’язані з містобудуванням?
Почати варто з проблеми фінансового перекосу на користь автомобільного руху замість громадського транспорту. Розвиток систем громадського транспорту відсутній, відповідно, пасажирські перевезення знаходяться в стані певної деградації. Йдеться про недбалий догляд за наявним транспортом (згадайте стан так званих маршруток чи жовтого автобуса “Богдан”), незначну кількість рейкових маршрутів громадського транспорту, недостатність смуг громадського транспорту та пріоритет його руху над автомобілями.
Окрім того, сильно відчувається недостатня кількість та з’єднаність велоінфраструктури. В Києві відсутні магістральні велосипедні маршрути, а розвиток велодоріжок та їхня інтеграція з іншими транспортними мережами недостатня.
Зважаючи на попередні дві проблеми, збільшення попиту на власне авто є абсолютно логічним. Однак кількості паркомісць наразі недостатньо. Центр міста став так званою пасткою для водіїв як в будні, так і у вихідні, оскільки паркувальні місця знайти майже нереально.
Проте не тільки в центрі столиці така ситуація. Саме тому паркувальний хаос стає однією з найвідчутніших проблем міста.
З інших проблем — з початком повномасштабного вторгнення значно зросла кількість маломобільних груп населення. Однак поки місто не пристосоване до цього. Київ малодоступний. Зверніть увагу на кількість підземних переходів, стан тротуарів та пандуси, які у деяких випадках встановлені просто для галочки. Оцініть, чи реально людині на кріслі колісному комфортно пересуватися столицею країни?
Усі ці проблеми насправді мають один початок. Це управлінська криза та ігнорування передових людиноцентричних практик. Більшість рішень приймаються суб'єктивно, а не на підставі обрахунків та моделювань. Часто ігнорують врахування негативних наслідків на вразливі групи впливи, довкілля та збереження міста. Іноді складається враження, що попри наявні успішні практики європейських країн, деякі посадовці все ж обирають ігнорувати їх та діяти з власних переконань, бачень та іноді вигоди.
Чи реально виправити цю ситуацію, і як можуть в цьому питанні сприяти жителі міста?
Насправді немає проблем, які неможливо вирішити. Принаймні поки. Більшість проблем вище можливо вирішити в кооперації влади та жителів міста.
Для вирішення проблеми щодо громадського транспорту варто все ж працювати над оновленням: закупити нові тролейбуси, автобуси, додати нові тролейбусні, трамвайні та автобусні маршрути. Відповідно, збільшити навчання водіїв та водійок. Також я вважаю необхідним переглянути рішення, коли неможливо користуватися громадським транспортом під час повітряних тривог. Транспортний колапс після ранішніх тривог чи повітряних небезпек у час пік відчув на собі чи не кожен користувач громадського транспорту.
Чи допоможе використання велосипедних доріжок у розв'язанні проблеми з велоінфраструктурою?
Ідея чудова, однак варто до цього також додати необхідність у врахуванні руху велосипедистів під час проєктування нових об'єктів будівництва, реконструкції або капітальних ремонтів. А також здійснювати будівництво магістральних маршрутів відповідно до Концепції розвитку велоінфраструктури Києва. Важливо запровадити взаємодію між департаментом транспортної інфраструктури, департаментом містобудування та архітектури, КК "Київавтодор" та громадськістю, щоб погоджувати та якісно реалізовувати проєкти їх розвитку велоінфраструктури.
Хаос з паркуванням – проблема поширена. Чи реально розвантажити центр столиці й не тільки?
Однією з практик, які часто використовують та які можна було б застосувати у Києві – будівництво мережі перехоплюючих автопаркінгів на в'їздах в місто та у зручних місцях. Далі люди можуть пересідати на громадський транспорт, велосипеди тощо. Як кияни можуть допомогти вирішити цю проблему? Повертаємося до першої рекомендації щодо проблеми громадського транспорту! 🙂
Чи є у вас бачення, як зробити пересування маломобільних груп населення містом комфортним?
Для цього потрібно зробити декілька кроків:
- Замінити або дублювати підземні переходи наземними.
- Провести аудит пішохідних маршрутів та виправити невідповідності ДБН та ДСТУ (державних будівельних норм та державних стандартів).
- Навчити водіїв громадського транспорту для допомоги маломобільним групам.
А киян та усіх громадян нашої країни закликаю підтримувати та поширювати інформацію про безбар'єрність, брати участь у громадських обговореннях щодо доступності міста та відстоювати проактивну позицію щодо даного питання.
У випадку з управлінською кризою, вважаю, що було б цілком достатньо дотримуватися стратегії розвитку міста та витрачання коштів бюджету відповідно до пріоритетів рішення Київміськради. І, звісно, фокусуватися на потребах киян, дослухатись до їхньої думки, особливо в часи, коли об’єднаність та співпраця настільки важливі.
