Чому у листопаді всім стає так важко?
Фото: Наш Київ

Листопад завжди приходить непомітно — і так само непомітно вибиває ґрунт з-під ніг. Саме в цей місяць багато хто відчуває незрозумілу тривогу, втому, апатію чи раптове загострення старих переживань — і звинувачує себе у нібито непродуктивності, бажанні більше сидіти вдома і менше контактувати з людьми.

У колонці Діана Лоза, лікар-психіатр в “Клініка психіатрії та психотерапії Dr. Zhyvago”, ділиться, чому саме у листопаді ми відчуваємо себе настільки погано і які прості ритуали допоможуть нам краще вивозити цей стан.

Діана Лоза

Чому листопад — це проблема

Ви теж відчуваєте цю дивну важкість у листопаді? Коли прокидаєшся вже втомленим, а стрічка знайомих заповнена зізнаннями про те, що “немає мотивації”, “енергії нуль”, “листопад виснажує”?

І річ не у тому, що ми раптом стали масово слабшими. Листопад дійсно поєднує в собі кілька факторів, які сильно впливають на психіку і разом створюють відчуття, ніби внутрішній акумулятор розряджається швидше, ніж ми встигаємо його відновити. 

Що це за фактори?

  1. Майже повна відсутність сонця. 

Листопад — місяць, коли день різко стає коротким, а сонця катастрофічно мало. Менше світла призводить до зменшення серотоніну, який відповідає за відчуття стабільності, настрою та внутрішнього тонусу. Коли його менше, природно знижується мотивація, концентрація, бажання робити щось продуктивне. У деяких людей це може призводити до сезонного афективного розладу, який у світі офіційно відносять до форми депресії.

  1. Перехід на зимовий час — мікрошок для нервової системи.

Навіть якщо нам здається, що “це дрібниця”, насправді для біологічного годинника переведення стрілок годинна — це зміна і стрес.

Організм протягом кількох тижнів адаптується, а у чутливих людей після переведення годинників можуть з’явитись відчуття розбалансованості, падіння енергії, проблеми зі сном, короткі “емоційні провали”. І ця адаптація збігається з і так темним листопадом.

  1. Психологічна “порожнеча перед святами”.

Це цікавий, але часто непомітний фактор. Грудень асоціюється з чимось теплим: свята, вогники, плани, ритуали. А листопад — це:

  • ще не свята
  • ще не кінець року
  • ще не час підсумків і планів на майбутнє
  • ще й темно і холодно

Мозок ніби застрягає в стані “підвішеності”: робити щось треба, але немає відчуття внутрішнього руху вперед. Це створює емоційне затишшя, яке легко сприймати як апатію.

Негативний вплив листопада

  1. Фактор нашого сьогодення: темрява через відключення світла.

Цього року українці відчувають листопад ще гостріше. Через відключення світла темрява в домі й на вулиці триває набагато довше, ніж зазвичай. Нестача світла впливає не лише на настрій, а й на відчуття безпеки. У темряві мозок активує системи пильності, а це означає, що ми швидше виснажуємося й стаємо більш тривожними. Якщо додати холод, шум генераторів, непередбачуваність графіків — психіка працює на підвищеній напрузі.

  1. І ще один непримітний фактор: кінець року — це про виснаження, яке накопичувалося весь рік.

Листопад — це точка, коли ресурси майже вичерпані, відпочинок ще не скоро, робочих справ до кінця року більше, а організм переходить у режим економії енергії.

Ми втомлюємося не від листопада. Ми втомлюємося від усього року, і просто зараз це стає очевидним.

Як пережити цей стан?

  • Максимально виходити на денне світло. 
  • Ритуали стабільності: чай, свічки, плед, теплі вечори.
  • Зменшити навантаження й не вимагати від себе пікової продуктивності.
  • Більше теплих соціальних контактів.
  • Легка фізична активність.

Листопад справді створює комбінацію факторів, які впливають на настрій сильніше за будь-який інший місяць. Тож потрібні більше світла, більше тепла, більше турботи про себе — і трохи менше вимог.

Як побороти апатію

Цей місяць не про результативність, а для м’якого режиму, який допоможе зберегти сили до кінця року.

І пам’ятайте: якщо ваш стан не покращується, попри самодопомогу, не зволікайте — звертайтеся до лікаря-психіатра по допомогу.

Готовий до всього, або як психологічно пристосуватися до блекаутів та постійних тривог