Анекдот замість епіграфа:

- М'ясо з вашої шаурми вчора гавкало чи нявкало?

- Ставило дурні питання.

Про що це

Колись давно, коли дерева були високими, у світ виходили фільми про Джеймса Бонда. Це були авантюрні, комедійні, пригодницькі детективи. З тієї пори багато змінилося. Джеймс Бонд став драматичним героєм, у нього з'явилися складні мотиви та переживання, він втратив свій молодечий запал.

Але для нормального функціонування світобудови дуже потрібні авантюрні детективи про супершпигунів! Тож режисер Метью Вон узяв на себе задачу підтримання рівноваги у світі та зняв "Кінгсмена", — а тепер ще й сіквел.

Якщо ви пам'ятаєте, перший фільм розповідав про молодого мешканця соціального дна Еггзі (Терон Еджертон), який став агентом секретної служби "Кінгсмен". У сіквелі Еггзі подорослішав, перестав бути довбаком і живе тепер у гарному будинку зі своєю подружкою – швецькою принцесою. Це та сама, що в першій частині обіцяла Еггзі анальний секс як нагороду за порятунок світу. До речі, цей іскрометний жарт повторений у другій частині рази три, бо чого ж такий жарт має пропадати. Ой, спойлер?

Як і належить, у Кінгсменів є дуже сильний, лютий і прокачаний ворог – тендітна жіночка середніх років на ім'я Поппі (про неї пізніше). У неї є супер-пупер-мега-модна зброя, якою вона шарахнула відразу по десятку цілей по всій Великій Британії, і таким чином позбулася Кінгсменів.

Ті, що лишилися живі, спочатку з горя напиваються, а потім їдуть в Америку, аби попросити допомоги в заокеанських колег – теж секретних агентів. І ті допомагають, чого ж ні. Далі на глядача чекають всілякі безумні перипетії та паради атракціонів.

Порівняно з оригінальним фільмом, у новому "Кінгсмені" відсутній такий важливий для сюжету елемент, як розвиток характеру головного героя. У першій частині ми спостерігали історію Попелюшки – перетворення вуличного хулігана Еггзі на благородного розвідника. У сіквелі цього немає. Автори обрали інші способи бавити аудиторію. І, як на мій погляд, родзинкою цієї стрічки є антигерой, та сама тітонька Поппі.

Переходь на сторону зла, у них наркота й бургери

Як воно часом буває у фільмах такого типу, головний злодій виявився цікавішим і харизматичнішим, ніж усі разом узяті позитивні герої.

Підприємлива, божевільна й амбітна наркодилерша Поппі (Джуліана Мур) вражає своєю тягою до грошей, слави й хорошої музики. Вона носить романтичні плаття в квіточки та готує бургери з людського м'яса.

Її злодійське лігво претендує на звання одного з найприбацаніших в історії кіно – вона живе в джунглях Камбоджі, де збудувала собі маленьке містечко у стилі Америки 50-х років. Не питайте, чого так.

Ще вона тримає в заручниках Елтона Джона (справжнього) – тому що, очевидно, хоче слухати його живцем, а не в записі (і тут її можна зрозуміти). Ще у неї є два собако-роботи, придуркуваті, як справжні собаки, але водночас це її зброя. Також у арсеналі Поппі є амбал з роботизованою рукою, м'ясорубка і диплом якоїсь відомої бізнес-школи (забула назву, вибачайте). Загалом вийшов прекрасний образ антигероя, від якого фільм сильно виграє.

І от що я вам скажу. Поппі мене переконала: наркотики – це щось непевне й небезпечне, їх може розповсюджувати якийсь маніяк, крім того, наркоманів ніхто не любить. "Вибирай алкоголь, алкоголь – це тема. Така головна мораль фільму", - подумала я й негайно хильнула віскарика.

Актори та спецефекти

У фільмі зібралися аж п`ять володарів "Оскара": Джуліана Мур, Колін Ферт, Холі Бері, Джеф Бріджес та богоподібний Елтон Джон. До цієї компанії долучилися Емма Ватсон, Ченінг Татум та інші прекрасні актори. 

Не можна сказати, щоб хтось із них видав неймовірну акторську роботу. Все якісно, все як має бути – але нічого вражаючого (якщо не рахувати власне титрів). Хочеться відзначити Коліна Ферта – він створив зворушливий образ професіонала, що уже немолодий, хворий на голову і дуже самотній, але все ще ого-го у своїй справі.

Чого я чекала від акторів. Я хотіла побачити, як рафіновані британські джентльмени відпускають вульгарні, сороміцькі й безцеремонні жарти, але при цьому примудряються лишатися такими ж рафінованими. Бо саме це було прекрасно в першій частині. І – слава всім богам – здається, залишилося і в сіквелі.

І про візуальну складову. У фільмі багато екшн-сцен, трюків та спецефектів. Як я вже сказала, найбільше мені сподобався світ злодійки Поппі – він вийшов яскравим і вигадливим. Решта картинки – міцний середнячок, і за якістю графіки, і за креативністю.

Вердикт

Я знаю, що багато фанатів першої частини чекали на продовження, і я не можу сказати, що друга частина цих фанатів розчарує. Хоча порівняно з оригінальним фільмом, на мій погляд, сіквел усе-таки програє – перший був натхненнішим, смішнішим і цікавішим. І, тим не менше, "Кінгсмен: Золоте кільце"вартий перегляду. 

Читайте також: "Дивитися чи не дивитися: "Мати!"

История праздника

Согласно библейской легенде, в далекие от нас времена люди дошли до такого нравственного упадка, что все человечество оказалось на краю гибели. Чтобы этого не допустить, бог дал миру Пречистую Деву Марию, которая являла собой источник чистоты и святости. Родилась Мария в городе Назарет, в семье праведных Иоакима и Анны, которые долго не могли завести детей. 

После долгих молитв к ним явился Архангел Гавриил и сообщил, что у них родится дочь. Та самая, которая впоследствии станет матерью главного христианского пророка и спасителя Иисуса Христа. Но это, как говорится, уже совсем другая история.

Традиции

В давние времена в Рождество Пресвятой Богородицы женщины затемно отправлялись к реке, чтобы встретить день у воды. Считалось, что если женщина умоется до восхода солнца, она будет красивой до старости. А если до восхода солнца умоется незамужняя девушка, то быть ей в этом году просватанной.

Также женщины шли утром в церковь и ставили свечки, обмотанные бумажными цветами. Снизу к свече крепилась записка, на которой были написаны просьбы Пресвятой Богородице. С какой стороны бумага обгорит, та просьба и будет исполнена.

Хозяйки выпекали дома хлеб с инициалами "Р" и "Б" ("Рождество Богородицы"), который потом хранили под иконами. Во время невзгод или болезней от хлеба отламывали кусочек и съедали.

В Рождество Пресвятой Богородицы всем верующим настоятельно советуют ходить в церковь: помолиться и поблагодарить бога за все, что есть в доме. В храмах в честь праздника проводят торжественные службы.

Приметы

Народные приметы Рождества Пресвятой Богородицы связаны с предсказанием погоды на осень и зиму. Ведь именно 21 сентября, согласно народному календарю начинается осень.

Так, ясное и звездное небо перед рассветом предрекает сухую и холодную погоду. Утренний туман говорит о грядущих дождях. А теплый солнечный день обещает октябрь без непогоды.

Еще в этот день принято наблюдать за птицами: если те летят низко, то зима будет суровой. Если же кружат высоко в небе, стоить ожидать теплую и затяжную осень.

Ветер в этот день также обещает суровую зиму с сильными морозами. Особенно примета верна, если в этот резко похолодает после обеда.

Запреты

В Рождество Пресвятой Богородицы не стоит заниматься тяжелым физическим трудом. Генеральная уборка тоже под запретом. 

Нельзя сметать крошки с праздничного стола на пол — их лучше отдать домашним животным.

Из еды в Рождество Пресвятой Богородицы нежелательно употреблять мясо, непостную пищу, алкоголь.  А вот рыбу есть можно и нужно. Гостей принято угощать грибной юшкой с пирогами, а выпечка предназначается  всем нуждающимся. Кстати, такая благотворительность привлечет еще больше богатства в дом.

Сдержанными церковники рекомендуют быть не только в еде, но и в своем поведения: не ссориться с близкими, не конфликтовать, не желать другим зла.

Читайте также: "Повторите это немедленно: за что мы любим Киев".

Станом на 14 вересня до Всеукраїнської книги скарг "Каратєль" надійшло понад 1230 заявок від киян. Найпопулярнішими проблемами, на які скаржаться жителі столиці, є порушення благоустрою та правил паркування. Про це повідомляє прес-слежба ГО "Фундація.101".

Слід зауважити, що наразі категорію "Порушення правил паркування" тимчасово деактивовано. Це рішення було прийнято після переговорів між громадською організацією "Фундація.101", засновника мобільного додатку "Каратєль", та Департаментом патрульної поліції Національної поліції України. Призупинення триватиме до моменту внесення змін в Кодекс України про адміністративні правопорушення, які дозволять ефективно притягати до відповідальності порушників правил дорожнього руху.

Окрім згаданих вище проблем, "Каратєль" також результативно займається ямами на дорогах столиці.

На сьогодні можна представити п’ять нових столичних кейсів, які успішно допоміг вирішити "Каратєль". Кожна історія мала місце в різних районах Києва.

1 из 3

НА ВЕСЬ ЭКРАН

Кейс 1 (Оболонський район, зламані сходи). 

Користувач сервісу з Оболонського району побачив, як біля одного з під’їздів будинку №9 на вул. Петра Панча розвалюються сходи. У своїй заявці до "Каратєля" він зазначив, що вони "травмонебезпечні". Виконання нашого звернення було покладено на Оболонську райдержадміністрацію та Керуючу компанію з обслуговування житлового фонду цього району. На ремонт сходів ґанку другого під’їзду витратили 7 робочих днів. Свою роботу співробітники РДА підтвердили фотофіксацією.

1 из 3

НА ВЕСЬ ЭКРАН

Кейс 2 (Святошинський район, перегнила основа стовпа). 

Ця історія про те, як уважність і небайдужість можуть попередити лихо. Користувач сервісу зі Святошинського району зафіксував, що в одному зі стовпів над проїжджою частиною проспекту Перемоги (поблизу ст. м. "Берестейська") перегнила основа. Він зреагував на випередження і написав в "Каратєль". Вирішити це питання мав Департамент транспортної інфраструктури КМДА, це зайняло досить тривалий час. Проте ніхто не затягував розгляд ситуації, бо було зрозуміло, що кожний наступний порив вітру міг призвести до більших проблем. За півтора місяці стало відомо, що металевий стовп відремонтували.

1 из 3

НА ВЕСЬ ЭКРАН

Кейс 3 (Подільський район, дорожня розмітка). 

У Подільському районі, за адресою вул. Ярославська, 15/23, користувач сервісу побачив, що дорожня розмітка на пішохідному переході повністю стерта. Тож переходу наче й нема. З цим зверненням розбирався "Київавтодор", адже ця проблема підпадає під відповідальність його структурного підрозділу — КП "ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району". За 10 робочих днів стало відомо, що дорожню розмітку привели до належного стану.

1 из 3

НА ВЕСЬ ЭКРАН

Кейс 4 (Солом’янський район, фонтан). 

Рік чекали мешканці Солом’янського району, коли почне працюювати фонтан у сквері на вулиці Мартиросяна. За інформацією одного з користувачів сервісу, останні 12 місяців ніхто й не намагався ремонтувати його. Ця територія підпадає під відповідальність Солом’янської райдержадміністрації, тому саме її комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень розбиралося з відновленням роботи фонтану. Працювали швидко, бо розуміли, що все мало бути зроблено ще рік тому. На 10-й робочий день "Каратєля" офіційно сповістили, що сквер тепер прикрашає працюючий фонтан. 

1 из 3

НА ВЕСЬ ЭКРАН

Кейс 5 (Деснянський район, будівельне сміття). 

В будинку №31в на вул. Миколи Закревського "замінювали вікна на сходових клітинах". Про це стало відомо вже з відповіді від Деснянської РДА. Перед цим "Каратєль" отримав звернення від тутешнього користувача, який скаржився, що на прибудинковій території "в десяти метрах від дитячого майданчику та на відстані відтягнутої руки від школи лежить скло та віконні рами з цвяхами". Користувач наголошував, що дітей поблизу постійно багато. На 9-й робочий день після направлення звернення відповідальні особи повідомили, що все будівельне сміття прибрали. І хоча всі роботи були проведені досить швидко, варто пам’ятати, що діти непосидючі й допитливі, тому для нещасного випадку інколи достатньо однієї миті.

"Стабільно добре працюють зі зверненнями "Каратєля" в Святошинській райдержадміністрації. На їхню адресу надійшло наразі найбільше заявок, і в кожному щомісячному рейтингу "Каратєля" вони отримують високий бал за свої відповіді на заявки. Динаміку зниження результативності спостерігаємо в Оболонській РДА, яка в перших рейтингах була в лідерах, але за останні кілька місяців результативність її відповідей суттєво знизилася – до 65% успішно опрацьованих заявок", – розповів Андрій Богданович, голова громадської організації "Фундація.101".

Хотілося б наголосити, що проект "Каратєль" потребує фінансової підтримки, бо наразі існує виключно на пожертви громадян. Якщо у вас є бажання й можливість, ви можете підтримати фінансово проект за посиланням: http://go.101.ua/support. 

Фільм, який освистали у Венеції

Дарен Аронофскі привіз свій новий ніким не бачений фільм "Мати!" на Венеційський кінофестиваль, і у фестивалю не витримали нерви – фільм освистали.

Маю теорію, чому так сталося. Ніяка публіка не любить, коли з нею поводяться грубо. А "Мати!" до публіки недобра. Причому недобра по наростаючій – все починається з легкого психологічного насильства і переростає в повну жесть з убивствами й канібалізмом і… окей, не буду далі спойлерити.

Але найгірше, що робить Аронофскі, – це стверджує, що люди загалом жахливі, потворні й ниці створіння. За таку мізантропію у нас на районі можна легко відгребти по морді, а у світському товаристві у Венеції – бути освистаним.

Втім, хіба це дивно для Аронофскі? Ще з часів його "Реквієму за мрією" було ясно, що людей він не любить. З другого боку, в новому фільмі дісталося не тільки людям – сам Бог в ньому виглядає як егоїстичний марнославний тиран.

Біблія від Аронофскі

Таке враження, що Аронофскі вирішив зібрати у "Матері!" всі теми, про які не встиг все сказати у попередніх роботах. Він продовжує тему творця та одержимості творчістю, яку почав у "Чорному лебеді", а також біблійну тему, яка тягнеться з фільму "Ной". Але повернімося до "Матері!"

Все починається як сімейна психологічна драма. Є пара – молода жінка (Дженіфер Лоуренс) і старший чоловік (Хав'єр Бардем). Вони живуть у великому будинку десь у лісі. Він – поет, вона – його муза, куховарка, ремонтна бригада і загалом "берегиня домашнього вогнища". У нього творча криза, а вона постійно ремонтує будинок, готує їжу і спить у напівпрозорих нічних сорочках.

Ідилію порушує фанат поета (Ед Харріс) – він приходить і лишається пожити. Далі з'являється дружина фаната (Мішель Пфайффер). Ситуація стає абсурдною з точки зору здорового глузду, а біблійні мотиви лізуть з усіх щілин (у прямому й переносному сенсі). Тут кмітливий глядач має налаштувати своє сприйняття на символічний лад. Це в його інтересах, бо якщо продовжувати дивитися фільм як сімейну драму, можна або здуріти, або проклясти Аронофскі до сьомого коліна. Те, що він показує, на голову не налазить, і краще думати про все це як про алегоричне висловлювання.

Трактувати фільм з точки зору релігієзнавства легко, навіть якщо ваші знання священних текстів були сформовані "Біблією для дітей" і тоненькими журнальчиками, які вам напарили на вулиці наполегливі люди з пропозицією "поговорити про бога".

"Мати!" – це великий захоплюючий ребус. Розгадуючи його, можна довго обговорювати, хто був більше Євою – Мішель Пфайффер чи Дженіфер Лоуренс; чи можна вважати героїню Дженіфер Лоуренс грішним янголом, тобто Люцифером; чи є одна зі сцен алегорією падіння янгола у пекло. Я не буду продовжувати – розгадуйте цей ребус самі. До речі, якщо будуть ідеї щодо жовтого порошка, то пишіть в коменти, а то я щось заплуталася у цьому місці.

Біблійні мотиви – штука особлива. Варто їх ввести у фільм – і є великий ризик, що він стане пафосним, моралізаторським і претензійним. Так воно і вийшло в Аронофскі.

З другого боку, якщо відсторонитися від перманентного переживання пафосного жаху (що я намагалася зробити), то можна побачити, як цей пафос переростає в сарказм. Візьмемо епізод, де поет брудною рукою торкається до лоба одного з фанатів і залишає на шкірі слід. І за секунду це вже предмет культа, а за дві хвилини цю ж нехитру операцію повторює жрець. Аронофскі елегантно поміщає приблизно в 10 хвилин екранного часу дуже багато дії – сотворіння натовпом кумира, перекручення його вчень і невимушене доведення світу до апокаліпсису.

І це, звичайно, жахає. Але одночасно це смішно.

Технічний бік

Маю сказати, що з точки зору техніки в цьому фільмі все прекрасно – постановка, акторська гра, картинка, музика і решта.

Я вище написала, хто грає у цьому фільмі, і сподіваюся, що список вразив. У головних ролях – володарі "Оскара" Дженіфер Лоуренс та Хав'єр Бардем. Ролі другого плану дісталися безподобним Еду Харрісу та Мішель Пфайффер.

Дженіфер Лоуренс заслужила цим фільмом собі ще одного "Оскара", як на мій смак. Увесь фільм ми бачимо в кадрі переважно її крупний план, її реакції і її найдрібніші переживання. І вона прекрасна. Вражаючу гру також видала Мішель Пфайффер – її героїня розкішна і демонічна.

Постійний оператор Аронофскі Метью Лібатік зумів створити в одних і тих же декораціях і умиротворену світлу атмосферу Едему, і пекельну вечірку нечисті. Не забуваємо, що при цьому він приблизно дві третини часу тримає в кадрі крупний план Лоуренс. За музику відповідав Йохан Йоханнссон, у якого за останні роки – кілька номінацій на "Оскар" і "Золотий глобус".

Тож будьте певні, що уся ця фантасмагорична вакханалія виконана на найвищому рівні.

Вирок

"Мати!" – це видовище, варте перегляду. Але перед тим, як іти в кінотеатр, добре перевірте, чи справді:

- вам сильно більше 18 років;

- ви не вагітні. Серйозно, цей фільм може бути травматичним для майбутніх мамусь, на мою скромну думку;

- ви загалом не надто вразливі;

- ви не надто релігійні й ваші почуття не так легко образити.

Я б наостанок побажала "приємного перегляду", але ж він у будь-якому разі приємним не буде. І тим не менше, раджу сходити попри неоднозначність такого кінодосвіду.

Читайте також: "Дивитися чи не дивитися: "Рівень чорного".

История праздника

Согласно библейской легенде, Иоанн Креститель попал в темницу по приказу царя Ирода за то, что обличал его грехи и злодеяния. Казнить Иоанна боялись — его любил народ. Но Иродиада, царская сожительница, подговорила свою дочь Саломею обманом заставить царя убить узника. На пиру Саломея так удачно станцевала для Ирода, что он поклялся исполнить любое ее желание. Коварная девушка попросила, конечно же, голову Иоанна на блюде. 

После этого происшествия голову Иоанна еще несколько раз теряли и находили, причем каждое из обретений главы стало отдельным церковным праздником. 

Странные традиции

Жутковатая история праздника вдохновила народ на создание огромного множества традиций, примет и запретов – местами очень странных и даже мистических. 

Ничего круглого. В день усекновения главы Иоанна Предтечи нельзя есть круглые плоды и овощи, потому что они напоминают голову пророка. Так что никаких яблок, арбузов, картофеля, лука и т.д.

Ничего острого. Казалось бы, тут можно перехитрить народную традицию и нарезать овощи, чтобы они перестали быть круглыми. Но нет, резать в этот день тоже ничего нельзя. Острые предметы вообще положено прятать подальше, ведь они напоминают меч, которым отсекли голову Иоанну. Некруглые овощи подавали целиком, а хлеб ломали руками.

"Кто на Усекновение ножом пользуется, сам без головы останется", – говорит народная традиция.

Ничего на блюде. В этот день нельзя есть что-либо, лежащее на блюде — на нем лежала голова Иоанна Предтечи.

Ничего красного. В этот день на стол нельзя ставить блюда, напитки и плоды красного цвета, ведь они напоминают кровь Святого. Собственно, именно поэтому борщ в этот день не готовили.

Ничего веселого. Помимо того, что в этот день положено соблюдать строгий пост, веселиться, петь песни и водить хороводы тоже нельзя, ведь Иродова дочь песнями и плясками выпросила отрубить голову Иоанна Крестителя.

"Кто танцует и поет в этот день – на свою душу смертный грех берет", - уверены в народе.

Зато можно заговорить свою машину от неприятностей. Именно этот день считается самым сильным для того, чтобы заговорить свой транспорт от любых неприятностей. Для этого на капот машины насыпают три щепотки соли и говорят: "Куда сия соль попала, нет ни порчи, ни поломки, ни царапин и ни вмятин". Иногда в дополнение в авто кладут набитую мятой подушечку. Считается, что ее аромат успокаивает нервы водителя и защищает от аварий.

Читайте также: "Но вы держитесь: что происходит с субсидиями киевлян".