Міська влада Києва почала розробляти механізм збереження мозаїчних панно у столиці.
Про це повідомили в Київській міській раді.
У Києві збереглося чимало творів монументального мистецтва 1950-1980 років, стан який є "вкрай загрозливим". Причина — невідповідне використання, відсутність ремонту й занедбаність будівель, де розміщені мозаїки, каже депутат Київради Ярослав Федоренко.
"Також небезпекою є їх фізичне знищення через утеплення стін або, навіть, знесення самих будівель та демонтаж з ідеологічних причин. Руйнування стає можливим і тому, що твори монументального мистецтва часто не мають пам’яткоохоронного статусу", — розповів Ярослав Федоренко.
При цьому, департамент охорони культурної спадщини та КНМЦ з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій почали включати мозаїки до переліку виявлених об’єктів і держреєстру нерухомих пам’яток ще з 2010 років. Але статус пам’ятки місцевого значення отримали лише кілька мозаїчних панно. Саме тому на рівні міста необхідно запровадити механізм збереження вже виявлених та нових мозаїк.
"У Києві кількасот таких об‘єктів. Ретельне дослідження та надання статусу пам‘ятки потребує часу. Тому місто має застосовувати інші способи збереження мистецтва, ніж занесення до Державного реєстру пам‘яток. Таким інструментом буде місцевий реєстр. Подібним шляхом вже пішов Львів", — підкреслила депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова.
Нагадаємо, у лютому 2024 року, на бульварі Лесі Українки, 28 орендарі встановили кондиціонери на мозаїчне панно 1969–1970 років. Це останнє вціліле панно із 11, які створили на бульварі Лесі Українки Анатолій Гайдамака й Лариса Міщенко разом з Олександром Міловзоровим.
Також ми писали — що робити з радянськими мозаїками у Києві.
Крім цього, на сайті Київради з'явилась петиція, в якій мера столиці Віталія Кличка закликають демонтувати радянські елементи на мозаїці, що оздоблюють арку по вулиці Хрещатик, 36.
