З початку повномасштабної війни багато українців переглянули свої пріоритети. Це стосується і тварин — волонтери під обстрілами вивозять підопічних із притулків на окупованих територіях, а відповідальні власники беруть із собою чотирилапих в евакуацію та укриття. Дехто ж задумався про те, аби здійснити давню мрію та взяти додому собаку чи кота.
Утім, адопція тварин та її адаптація у новій родині має свої нюанси. Разом із благодійним фондом Happy Paw ми вияснили, як взяти кота чи собаку з притулку та з якими труднощами можуть зіткнутися нові власники чотирилапих. А ще — дізналися, як змінилася робота притулків під час війни.
Як працюють притулки для тварин під час війни
У кінці лютого та в березні головним завданням притулків, особливо на частково окупованій Київщині, було виживання. На захоплених російськими загарбниками територіях волонтери зіткнулися з проблемою нестачі корму для тварин, відсутності електроенергії та опалення. Все це на додачу до постійних обстрілів та бомбардувань.
Зокрема, внаслідок російської окупації на Київщині сильно постраждали притулки Best Friends у Макарові та Гостомельський притулок для тварин. На жаль, частина підопічних там загинула, а деякі будівлі і вольєри були практично зруйновані або дуже пошкоджені.
Ситуація стала дещо кращою у квітні, коли українські військові звільнили регіон. У притулків з’явилася можливість трошки перевести дихання, нарешті відгодувати тварин і почати відбудовувати території. А вже з травня покращилася і ситуація по адопції — зараз вона наближається до довоєнного рівня.
"Кількість прилаштованих собак і котів збільшилася й тому, що почалася весна, усі зоозахисні пабліки та сторінки волонтерів завалені фотографіями кошенят і цуценят. До того ж самі люди більш охоче беруть маленьких тварин, тому що вони дуже милі і з ними легше у побуті, ніж з великими тваринами. Крім того, у червні притулки відновлюють відвідування для людей, які приїжджають на вихідні, аби допомогти вигуляти тварин. Тобто питання адопції стало і більш актуальним для самих людей", — зазначає Анастасія Аболєшева.
Водночас з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну дещо змінилася структура джерел, звідки тварини потрапляють до притулків. Звісно, найбільшою проблемою все ще залишаються безвідповідальні власники домашніх тварин та безконтрольне розмноження чотирилапих, коли нестерилізовані собаки чи коти дають потомство, яке потім намагаються прилаштувати хоч десь.
Утім, з 24 лютого на вулицях з’явилося більше тварин, які колись були домашніми, але загубилися під час переїзду, вискочили з переноски чи просто злякалися вибухів і втекли. У деяких так і не знайшлися власники — люди могли загинути або просто переїхати в інше місто й покинути тварину. А ще почастішали випадки, коли притулок повністю переїжджає із зони бойових дій у нове місце.
"Наприклад, нещодавно така історія сталася з нашим партнерським притулком. Вуличних собак із Краматорська та Сєвєродонецька просто евакуювали на більш безпечні території. Перед цим чотирилапими опікувалися волонтери, але коли ситуація погіршилася, їх перевезли у притулок в Макарові. Одномоментно вдалося врятувати близько півсотні тварин — у масштабах одного притулку це дуже багато", — додає Анастасія Аболєшева.
 |
 |
Який шлях проходить тварина із вулиці до притулку
Якщо тварина потрапляє до притулку після аварії або у хворому стані, то спершу вона проходить лікування. Паралельно собаці чи коту починають шукати новий дім. Далі чотирилапі потрапляють до притулку, де проходять обов’язкову обробку від бліх, кліщів та глистів — стандартну процедуру, яку роблять усім домашнім улюбленцям раз на кілька місяців. І, звичайно, вакцинація, аби нова тварина не принесла ніякої хвороби у притулок та не заразила інших підопічних. Наступний крок — стерилізація.
Після цього чотирилапі готові до адопції, їх поселяють у вольєри з іншими тваринами або окремо, якщо цього вимагає стан собаки чи кота. Продовжуються пошуки нового господаря.
Як взяти тварину з притулку
Уявімо, що ви хочете взяти тварину з притулку та дати їй новий дім. У різних притулках існує різна практика, але зазвичай людину спершу попередньо розпитують про досвід утримання домашніх тварин та умови: чи плануєте ви брати чотирилапого у квартиру або приватний будинок, чим будете годувати, скільки часу готові приділяти і т.д. Наприклад, притулки можуть не віддати своїх підопічних, якщо власник винаймає квартиру, адже існує велика ймовірність, що орендодавець буде проти і собака чи кіт знову опиняться на вулиці.
Або ж дуже часто майбутніх власників питають про те, як людина ставиться до стерилізації та вакцинації тварини. Якщо потенційний господар виступає проти, то існує велика ймовірність, що йому не віддадуть чотирилапого.
Буває і таке, що у людей немає досвіду спілкування з тваринами або вони мають романтизоване уявлення про притулки. У такому разі найбільшою проблемою є те, що потенційний власник має очікування, які не відповідають реальності.
Приміром, людина думає, що новий улюбленець буде, як у відео, одразу кидатися на шию, любити, обіймати, цілувати й дивитися на господаря великими закоханими очима. Але зазвичай трапляється так, що перелякана тварина забивається у куточок й не хоче звідти виходити. І це цілком ок, адже для собаки чи кота новий дім, переїзд — це все стрес. Тварина може вперше вас бачити, вперше гуляти на повідку або виходити на вулицю шумного міста. Тож, потрібно дати тварині достатньо часу, аби песик чи кіт звик до нового господаря і нового дому.
У такому разі найкраще рішення — це кілька місяців поїздити у притулок до тварини, яка вам сподобалася, погуляти з нею, познайомитися. Це дозволить чотирилапому звикнути до вашого запаху, голосу, зрозуміти, що ви не несете небезпеки, а навпаки, піклуєтеся про неї та пригощаєте смаколиками. Коли кіт чи собака звикне до вас і почне впізнавати, ходити поряд щасливими — лише тоді тварину можна забирати.
"Часто це розглядають як такий тестовий період, коли власник може спробувати взаємодіяти з твариною. Звичайно, не усі притулки таке люблять, адже це трохи важкий процес. Але краще спробувати так, аніж потім через пару місяців новий власник повертатиме тварину назад до притулку", — зазначає Анастасія.
Що потрібно врахувати, якщо ви берете тварину з притулку
Перед тим, як взяти тварину з притулку, потрібно врахувати усі нюанси та деталі. Від того, де тварина житиме і чим ви її годуватимете, до можливих проблем та витрат на домашнього улюбленця. Зокрема, треба заздалегідь перевірити, аби ні в кого із родини не було алергії на слину чи шерсть тварин.
Що стосується харчування, то варто придбати корм для тварин, адже схема "годую тим, що їм сам" може лише нашкодити чотирилапому. Особливу увагу слід приділити хворій тварині, яка може потребувати спеціального харчування. Також потрібно врахувати вік улюбленця.
Наступний пункт — купити все необхідне. Йдеться про лежаки, туалети і наповнювачі, переноски, нашийники, повідки та спеціальні дряпки для котів, якщо ви не хочете, аби ваша тварина точила свої кігті об новий диван. Також потрібно врахувати майбутні витрати на щеплення і ветеринарні послуги, харчування, походи до грумера тощо.
Ще одна важлива річ — перед тим, як брати тварину додому, потрібно потурбуватися про безпеку. Якщо говорити про котів, то на вікнах мають бути спеціальні металеві сітки, аби тварина не випала із квартири. Також власникам радять придбати спеціальні клапани для безпечного провітрювання оселі — адже тварина може спробувати вилізти через вікно, застрягнути там і померти.
У випадку, якщо ви берете собаку з породою, треба бути готовим до її особливостей. Наприклад, кілька років тому в Україні спостерігалася мода на хаскі. Це доволі активні собаки, які вимагають багато часу та уваги з боку власника. Тож, після того, як деякі господарі виявилися неготовими до тривалих інтенсивних прогулянок зі своїми улюбленцями, собаки цієї породи почали з’являтися у притулках. Цей взаємозв’язок між модою на породу та тваринами у притулках чітко простежують зоозахисники та застерігають уважніше ставитися до вибору тварини.
Приміром, сьогодні в Україні надзвичайно популярними є джек-рассел-тер’єри. Натхненні історіями про песика Патрона, українці все частіше обирають собаку цієї породи як домашніх улюбленців. І хоч з джек-рассел-тер’єрами дещо простіше, ніж із хаскі (вони потребують не так багато місця і харчування), все ж зоозахисники та притулки морально готуються до того, що собаки цієї породи можуть опинитися на вулиці. Це важливо ще й тому, що породисті тварини, на відміну від безпритульних, які живуть і народжуються на вулиці, не пристосовані до життя поза домом.
Ще одна важлива порада — будьте готовими, що тварина може не показати швидкий результат. Не варто очікувати миттєвих емоцій, подяки та проявів ласки від нового улюбленця. Усе залежить від досвіду тварини та її характеру — з останнім можуть допомогти працівники притулку, які краще знають, як себе поводить підопічний і можуть підказати, на кого звернути увагу саме вам.
"Якщо брати глобально, то ситуації, коли ви берете тварину з притулку, з вулиці, розплідника або у когось із знайомих, нічим не відрізняються. В усіх випадках собака проходитиме адаптацію до нового дому і господаря. Просто у когось цей період займає більше часу, а у когось — менше. Тварина з елітного розплідника може так само забитися в куточок і кілька днів не виходити, нічого не їсти, не пити, стресувати. Але, звичайно, якщо ви берете тварину з притулку, то найкраще познайомитися з нею до цього. Хоча б раз приїхати до неї, зрозуміти, чи соціальна тварина. Якщо ні — це теж не проблема. Просто потрібно буде докласти більше зусиль, терпіння і часу, аби улюбленець адаптувався", — зазначає Анастасія Аболєшева.
