Внаслідок повномасштабної збройної агресії рф понад 800 тисяч українців залишилися без житла. Війна забрала у них усе: відчуття безпеки, улюблений балкончик з видом на місцевий парк чи маленьку затишну вітальню, де ввечері збиралася уся родина.
Сьогодні ці люди вимушені шукати новий дім. Для деяких ним стає контейнер у модульному містечку в умовній Бучі, Бородянці чи Ірпені. Дехто навіть окремо встановлює подібні контейнери поряд із власним зруйнованим житлом, аби бути ближче до рідного дому. Хтось активно почав відбудовувати зруйновані оселі, а інші знайшли прихисток у родичів, друзів чи у спеціально облаштованих гуртожитках.
І хоч сьогодні проблема забезпечення переселенців житлом не стоїть так гостро, як на початку повномасштабного вторгнення рф, утім вона все ще актуальна й згодом про себе нагадає. Про це каже архітектор та засновник студії balbek bureau Слава Балбек. Детальніше про систему RE:Ukraine, яку розробила його майстерня, та пілотний проєкт транзитного житла у Бучі дізнавайтеся в інтерв’ю.
Система RE:Ukraine та ще одна хвиля масових переселень
На початку квітня команда balbek bureau представила власне бачення того, яким має бути житло для людей, які втратили дім внаслідок війни. Система RE:Ukraine врахувала досвід України після 2014 року, а також понад 20 проєктів у різних країнах світу, зокрема у Німеччині та Швейцарії.
Йдеться про використання універсальних модульних блоків у різноманітних комбінаціях, що дозволить створити комфортний простір, починаючи від санітарних вузлів та кухонь до загальних та окремих житлових приміщень. Зокрема, студія запропонувала шість типів компонування житлових секцій: від одноповерхових сімейного типу до двоповерхових комунального типу. У загальному житловому плані також врахували парковку, громадський центр та інші об’єкти інфраструктури. За попередньою оцінкою, вартість будівництва складатиме від 350 до 550 доларів за квадратний метр — залежно від ділянки, технічних умов та конфігурації секцій.
 |
 |
— Що відрізняє RE:Ukraine від інших проєктів за кордоном і того житла для переселенців, яке будували після вторгнення рф у 2014 році?
— Якщо порівнювати RE:Ukraine з європейськими проєктами, то вони досить схожі по формату і контенту. Мається на увазі поверховість будівель, їхнє розміщення у генеральному плані, поділ на приміщення для спільного використання та індивідуальні. Ми взяли усе це за основу. Якщо ж говорити про ті проєкти, які працюють в Україні вже вісім років, то RE:Ukraine — це більше про перехід від щільної забудови з контейнерами без якихось загальних приміщень до дійсно комфортного та гідного житла, яке сприятиме соціалізації людей.
Звісно, усе дуже відносно і RE:Ukraine — це лише наше персональне бачення. Як і всі українці під час війни, ми теж втрачаємо житло, постійно кудись їдемо, наші друзі, родини виїжджають і повертаються. Тому ми самі для себе поставили завдання розробити проєкт житла для переселенців, який би тримав баланс між термінами будівництва, вартістю та результатом.
— Ви неодноразово наголошували на тому, що RE:Ukraine — це перш за все про гідне житло. Що саме ви маєте на увазі?
— Так, рівень комфорту у воєнний час — це досить відносне поняття. Тому, що хтось живе практично на вулиці, бо ракета влучила у дім і зруйнувала його, а хтось став ВПО і мусив виїхати кудись. Для нас гідне житло — це можливість для комунікації, можливість відчувати себе комфортно на будь-яких рівнях проведення часу: у персональній зоні, у загальному просторі чи на вулиці.
На жаль, сьогодні проблема забезпечення переселенців житлом не є найголовнішою. Є багато поточних проблем, які потрібно вирішувати щодня: деокупація захоплених росіянами територій, підтримка становища військових. Я розумію, що питання житла для ВПО відходить на інший план. Але воно не зникло, воно повернеться до нас восени, коли буде холодно й люди, які зараз живуть у напівзруйнованих містах без опалення, муситимуть кудись переїжджати. Тож ми маємо для себе довести пріоритетність цього питання, адже наша професія пов’язана саме із житлом.
— У вас була зустріч з Офісом президента щодо роботи над створенням житла для переселенців. Але поки якогось результату цієї взаємодії ми не бачимо. Чому так?
— Це скоріше питання до них, а не до нас. Зі свого боку ми усе презентували, розповіли, показали. В уряду є велика стратегія, яку важко зрозуміти. В неї можна лише повірити, що вони роблять усе вірно. Ми розуміємо, що зараз усі процеси першочергово направлені на вирішення військових питань. Якщо ми не звільнимо захоплені території, не виграємо цю війну — для чого тоді нам рухатися взагалі до відновлення територій? Ми маємо поставитися до цих рішень з повагою та розумінням і просто бути готовими до відповіді, якщо нас запитають. Не чекати, а просто бути готовими до різних сценаріїв розвитку співпраці.
— Саме тому ви й запускаєте пілотний проєкт?
— RE:Ukraine поки залишається на папері, на рівні візуалізації й описів, прорахунків. Це ще не той кейс, коли можна прийти ногами і подивитися на проєкт. Але мені дуже важливо довести, що проєкт працює, показати наживо, яким може бути житло для переселенців. Тому зараз ми спрямовуємо усі наші зусилля в команді на залучення коштів для реалізації пілотного проєкту в Бучі. Ми маємо довести: або RE:Ukraine залишиться на етапі пілоту, там 1-1,5 року проживатимуть 50 людей (але і це того вартуватиме) і ми отримаємо паралельно інформативне поле і соціальні висновки, або це дійсно буде імплементовано тими, хто повірить у проєкт, коли побачить його наживо.
Пілотний проєкт у Бучі
18 травня команда balbek bureau презентувала пілотний проєкт модульного житла для переселенців під Києвом. Йдеться про дві житлові секції на 15 сімей, а також двір для експериментальної роботи, де команда відпрацьовуватиме різні будівельні технології. Мета проєкту — показати зовнішній вигляд типових житлових секцій, темпи зведення, цикли збирання й розбирання конструкцій. Зокрема, студія також збиратиме зворотний зв'язок від людей, які мешкатимуть у містечку. Команда спостерігатиме за тим, як жителі взаємодіють між собою та з простором.
Для будівництва пілотного проєкту обрали ділянку площею 1470 кв. м у Бучі. Очікувана вартість реалізації — 989,2 тисячі доларів.
 |
 |
 |
 |
— Для реалізації пілотного проєкту команда balbek bureau спершу шукала ділянку під Києвом. Як це відбувалося і за якими критеріями обирали локацію?
— Ми написали про те, що шукаємо ділянку для пілотного проєкту й отримали певну кількість пропозицій. Кожна з них мала свій зовнішній вигляд, технічні умови, віддаленість. Ми обрали найоптимальнішу для нас.
Я вважаю, що у нас ділянка обрана ідеально. Вона підходить по усіх аспектах, які ми для себе визначили. Перш за все, це Буча. Це досить близько до Києва, туди можна швидко доїхати. Звісно, є поточні технічні питання. Це не рівна ділянка, там досить активний нахил, з яким треба працювати. Але це вже технічне ускладнення, з якими ми впораємося.
— Ви неодноразово зазначали, що ось таке транзитне житло потрібно будувати неподалік зруйнованих міст, адже люди повертаються до своїх домівок. У випадку із пілотним проєктом там житимуть виключно бучанці чи це можуть бути й мешканці інших регіонів?
— За нашим планом, переважна частина жителів пілотного містечка будуть бучанцями. Мабуть, що із 15 сімей це буде 12-14 родин із Бучі. Решта — з інших територій, аби зрозуміти, як між ними відбувається комунікацій та соціалізація. Адже бучанці — це якась своя місцева тусовка, якась громада. А є люди з інших міст, які не знаю, де хто і як куди добратися, наприклад. Так, вони дуже швидко пристосовуються до нових умов, але ми маємо провести цей експеримент також, аби врахувати усі деталі.
— Зараз ви збираєте кошти для реалізації пілоту в Бучі. Знаю, що спершу очікувані терміни будівництва припадали на червень-жовтень. Як зараз просуваються справи та чи можливо завершити усі роботи за планом?
— Так, ми зараз збираємо кошти на стартовий етап і паралельно проєктуємо будівництво. Знаходимо партнерів, контактуємо з тими, хто може надавати матеріали, меблювання, якісь послуги. Це все ще етап перемовин. На жаль, ми дійсно втратили цей місяць, тому що думали, що усе буде швидше. Тому довелося змістити графік на місяць. Але це час дуже інтенсивної роботи нашої великої команди і по залученню інвестицій, і по допроєктуванню, експертизі тощо.
— За вашим попереднім планом завершити будівництво планувалося у жовтні. Якраз у цей час починається холод.
— Так, тому ми будемо поспішати. Але ви розумієте, що без грошей, як би ми не поспішали, ми цього просто не реалізуємо.
— Під час роботи над пілотним проєктом ви хочете отримувати зворотний зв'язок від жителів, дослідити темпи зведення, технології будівництва. Як довго плануєте проводити це дослідження?
— У нас є конкретний термін — рік використання проєкту, аби пройти через холодні й теплі місяці. Чому рік? Бо це вже сталий шлях, за цей час ти можеш звикнути, пройти усі етапи застосування, пристосування, розуміння середовища і того, як ти себе в ньому поводиш. Також за цей період можна провести декілька раундів переселень.
Після завершення цього терміну проєкт може продовжуватися, якщо це будуть донати, або залишиться в інвестора, який буде власником будівництва. Так чи інакше, проєкт буде 100% відпрацьованим як той експеримент, заради якого ми це і робимо.
— Скільки взагалі такі містечка можуть існувати?
— Ми плануємо будувати домівки із дерев'яного каркаса, заповненого утеплювачем. З фасадом, зовнішнім та внутрішнім упорядженням. Це не пластик, метал чи OSB, це повноцінна домівка, яка нічим не відрізняється від дачі чи систем і технологій будівництва у Канаді або Каліфорнії. Зараз дерев’яні будинки стоять приблизно до ста років. Ми кажемо, що без змін наше житло стоятиме 100% 15-20 років. А далі вже в залежності від використання.
Збереження автентичності селищ у постраждалих регіонах
Ще одна ініціатива, яку нещодавно анонсувала команда balbek bureau, стосується збереження автентичності сіл у регіонах, які найбільше постраждали від російської окупації. Йдеться про те, аби відбудовувати пошкоджені домівки з повагою до локального контексту.
Так, команда бюро планує дослідити архітектуру населених пунктів, аби вивести їхній дизайн-код та розробити систему відновлення пошкоджених будинків. Це стосується не лише історичних пам’яток, але й невеликих приватних домівок.
 |
 |
 |
 |
— Ви запустили проєкт зі збереження архітектурного вигляду будинків у найбільш постраждалих селах Київської та Чернігівської областей. Одним із таких населених пунктів стало село Мощун. Чи є вже якісь напрацювання і що ви плануєте робити із зібраною інформацією?
— Ми поки лише у процесі роботи. Досліджуємо історичні довідки, літературу й паралельно аналізуємо зовнішню естетику: кольорові схеми, опорядження. Ми це робимо не в рамках одного села, а активно по області. Наразі вдалося дослідити близько 40 сіл. Далі буде рух по інших населених пунктах. Але зараз на основі того, що ми маємо по Київській області, ми хочемо зробити такий пілотний запуск проєкту. В результаті отримаємо своєрідний цифровий конструктор з переліком конкретних архітектурних рішень, притаманних регіону. Він дозволить за кілька кліків зібрати об’ємно-просторове рішення щодо фасаду із характерними особливостями конкретної місцевості.
Цей проєкт для того, щоб люди, які хочуть відбудувати села, рухалися в контексті того, що їх оточує. Наша стратегія тут — пропонувати. Сказати: "Якщо ви хочете побудувати по такому проєкту — користуйтеся безкоштовно". Це не фінансова ініціатива, а просто інформаційне поле для збереження естетики українського села.
Матеріал є частиною спецпроєкту "Нова Україна", в якому ми допомагаємо людям розв'язувати нагальні потреби та ставати ще сильнішими. Ми підіймаємо важливі теми, які цікавлять українців тут і зараз: нова робота, новий дім, нова культура, новий бізнес, нові технології, нові історії, нові українці та нова реальність.
