Моя дитина стала свідком війни. Як мінімізувати травматичний вплив
Колаж: Дарія Давиденко

На 25 березня, за даними прокурорів, від дій окупантів загинули 135 дітей. Це 135 життів, які не мали навіть чути, що таке війна. Але, на жаль, для російських військ не існує жодних табу.

Однак ще більше дітей постраждали від війни у психологічному плані. У нещодавньому матеріалі про бомбардування Чернігова місцева жителька розповідала, що її донька у бомбосховищі просила вмикати український гімн, щоб бодай якось заспокоїтися та не чути обстрілів. Час від часу у неї на нервах зростала температура та з’являлася нудота.

Сьогодні лікарка-психіатр та дитяча психотерапевтка пояснює, як допомогти дитині впоратися зі стресом в умовах війни.

Христина Живаго, лікарка-психіатр, психотерапевтка

Перше, що необхідно для заспокоєння дитини — це спокій її батьків. Якщо мама або тато не є стабільними, дитина одразу це зчитує і почувається в небезпеці. Тому спершу потрібно попіклуватися про власний емоційний стан, а вже потім — про дитину. Для цього в пригоді стануть техніки самодопомоги. Але не розраховуйте тільки на 1-3 цикли дихання. Іноді в мене як терапевта на стабілізацію людини йде півтори години.

На що звернути увагу в поведінці дитини?

  • Дитина регресувала (відкотилася) до меншого віку. Наприклад, перестала самостійно їсти, погано ходить, проявляє безпомічність тощо.

Раджу поводитися з дитиною відповідно до віку, до якого вона регресувала. Краще задовольняти ці потреби, а не намагатися їх виправити. Поступово дитина повернеться до норми.

  • Дитина хоче укутуватися, ховається під ковдру.

Таким чином дитина заспокоюється, тому не відмовляйте їй у цьому. Також було б добре зробити для неї хованку – наприклад, закріпити ковдру таким чином, щоб утворилося місце на кшталт шалаша. Це буде її особистий простір, місце, в якому дитина почуватиметься у безпеці.

  • Якщо дитина ховається в шафі, під ліжком тощо.

Не треба насильно її витягати чи забороняти їй там ховатися. Краще самі залізайте до неї в “укриття” та говоріть про свою любов, безпеку і захист. Скажіть, що її сум, страх, біль – це нормально. Повторюйте ці заспокоєння регулярно. Це дуже важливо.

  • Дитина може стати тихою, більш замкненою, відповідати, що у неї «все добре».

Будьте уважними до цього та не довіряйте запевненням дитини. Це може бути ознакою того, що дитина боїться ваших емоцій/переживань і мовчить, щоб ви через неї не страждали.

Однак не потрібно витягувати емоції насилу. Важливо відновити звичайний режим життя та дати дитині безпечний простір, в якому вона зможе поділитися переживаннями. Батьки мають показати, що не будуть страждати через емоції дитини. Також для зняття напруження допомагають активні ігри.

Якщо дитина після періоду спокою починає плакати, не потрібно цього лякатися – таким чином у неї виходять емоції. У цьому випадку потрібно дати дитині простір для їх проявлення. Важлива підтримка, в жодному випадку не засудження. 

Якщо самостійно впоратися із проблемою не вдається, варто невідкладно звернутися до психолога по допомогу.

Техніки стабілізації для дітей

Я раджу використовувати декілька дихальних практик,

  • Задування мильних бульбашок або імітація цього процесу;
  • Задування свічок або так само імітація цього процесу;
  • Пускання дмуханням паперового кораблика в тазику з водою.

Щоб зменшити тривожність у дитини маленького віку, візьміть її на руки, покладіть її кулачки у свої руки та стискайте почергово правий і лівий кулачок у своїх долонях. Це потрібно робити не менше ніж 3 хвилини. Стискання є білатеральною стимуляцією, яка врівноважує півкулі мозку.

Щоб дати вихід накопиченим емоціям, використовуйте м’які м’ячики. Можна навіть зім’яти папір у форму кульок і жбурляти їх одне в одного. Зі старшими дітьми можна влаштовувати бої з подушками.

Контакт з тілом

Що дитині, що дорослим важливо мати контактом з тілом. Для цього можна використовувати антистреси, м’які м’ячики чи навіть шишки. Легенько та обережно проводьте ними по ніжках та тілу дитини. Спостерігайте за реакцією, щоб не переборщити зі стимуляцією.

Для розпруження тіла допомагає будь-яка фізична активність — від зарядки до гри в футбол. Також, щоб знизити напруження, можна потрястися всім тілом.

Якщо є можливість, дайте дитині квасолю або інші крупи, аби вона їх пересипала. Маленьку дитину можна навіть посадити в тазик з квасолею, щоб її фактура та температура активували відчуття шкірою. У цьому випадку не забуваємо стежити за безпекою поводження з дрібними предметами.

З інших порад

  • Для активування фокусу уваги катайте з дитиною одне одному м’ячики. Також можна жбурляти камінчики в воду.
  • Балуйте дітей солодким з міркувань зробити їм приємно, а не щоб залагодити болісні переживання.
  • Фантазуйте разом з дітьми про майбутні подорожі та зустрічі з друзями. Формуйте історію майбутнього, даючи надію, що родина буде скоро жити в спокої та мирі разом.
  • Плануйте з дітьми, що будете робити після припинення сирени, й обов’язково реалізовуйте. Це надасть дитині відчуття неперервності життя.
  • Плануйте з дітьми свята і наше головне свято – день Перемоги! Обговоріть, що будете робити в цей день.

Але найважливіше для дитини — це ваша присутність і підтримка. Жодна гра або смаколики не замінять вашої уваги. Тому не забувайте проводити з дітьми час та бути уважними до їхніх потреб.