Чому я відчуваю злість і що можна з цим зробити
Photo by 8machine _on Unsplash

Під час війни ми переживаємо різні емоції: піднесення, розчарування, відчуття провини вцілілого або фрустрацію. Психологи наголошують: будь-які емоції, що може відчувати людина в кризовому стані, є нормальними. Але деякі з нас також переживають агресію, яку вважають чимось негідним та хочуть одразу її придушити.

У колонці лікарка-психіатр та психотерапевтка Христина Живаго розповідає, чому зараз так багато людей відчувають злість всередині та як органічно її позбутися.

Христина Живаго, лікар-психіатр

Злість — це природна негативна емоційна реакція на того або те, що цілеспрямовано приносить нам зло. Це здорова реакція, яка притаманна здоровим людям. Так ми реагуємо на те, що відбувається навколо нас.

Злість ми відчуваємо як емоцію, але також відчуваємо її в тілі. Це такі прояви:

  • підвищене серцебиття та пришвидшене важке дихання;
  • напружені плечі, шия, груднина;
  • почервоніння та жар обличчя;
  • потовиділення;
  • пульсування в скронях;
  • зажими щелепи.

Злість потрібна для того, щоб: захистити від небезпеки; показати своє ставлення до ситуації; побачити реакцію інших та знайти однодумців (або вичислити противників); стимулювати до дії надавши енергію.

В основі розвитку злості часто лежить страх або біль. А через війну ми відчуваємо їх за край.

Що робити зі злістю?

Злість дає енергію, а ми маємо направити її в правильне русло. Оскільки ми керуємо нашою діяльністю, то можемо скерувати емоції туди, де це найнеобхідніше зараз — на перемогу. Кожен з нас відіграє у цьому процесі свою роль. Це — готувати, волонтерити, проводити посівну, доглядати дітей, боронити державу, працювати за фахом, шерити інформацію про те, що відбувається та ін. З такою навалою енергії ми все це можемо робити набагато активніше!

Чого робити не варто — так це те, що поглинає цю енергію та дає мінімум продуктивності:

  • сваритися в мережах і зливати енергію на людей, які все одно нічого не зрозуміють;
  • сваритися одне з одним за ролі, активність, мову та інші питання;
  • мірятися рівнем активності, працьовитості та "адекватності" реакцій;
  • забороняти злитися навколишнім і читати нотації стосовно цього;
  • проштовхувати питання, які не на часі.

Щоб краще розподілити свою енергію, запитайте себе: що корисне я можу робити? Що я роблю добре? Тепер робіть свою справу старанніше, ніж раніше. В пам'ять про кожного, хто постраждав та на підтримку тих, хто продовжує страждати. А також з вдячності тим, хто нас захищає.

Разом до перемоги!