Першими тижнями війни ми всі раділи фотографіям, коли люди почали масово одружуватися. Рятувальники, військові, медики — війна стимулювала багатьох створити нові сім’ї.
Однак час минув, і в інфополі почали з’являтися повідомлення про такі ж масові розставання. Посипалися пари, які, здавалося, виглядали надміцними. Багатьох, наприклад, шокувало розставання пари Дантес-Дорофєєва або Кацуріних, які прожили 7 років разом та мають двох дітей.
Не скажемо, що саме шоубізнесові сльози змусили нас написати цей матеріал, але, погодьтеся: розставання під час війни, практично в одні дні, ще й на вигляд ідеальних пар — явище цікаве. Тому ми звернулися до психологині Ані Крайлюк, аби вона підтвердила чи спростувала спостереження, що війна стає випробуванням для стосунків.
Психологиня нашу гіпотезу підтвердила. А також пояснила, чому саме так відбувається та як вберегти стосунки у часи випробувань.
Війна — найскладніший масовий кризовий стан, що несе в собі масу втрат. Люди покидають рідний дім, місто, хтось взагалі залишає країну. Більшість втратили роботу та звичний ритм життя. Є люди, у яких війна забрала найрідніших.
Життя розділилось на до і після. Така інтенсивність різноманітних втрат оголює людей в психологічному сенсі. Йдеться про зняття масок, переоцінку всього свого життя, позбавлення від ілюзій та зустріч з власною правдою.
Подібна переоцінка впливає на всі сфери життя. Люди вирішують, що більше не будуть відкладати життя на потім. Вони починають цінувати все те, що мають житті, але по-новому, з більшою вдячністю.
Схожий процес переоцінки відбувається й у сфері стосунків. Хтось усвідомив, наскільки важливим є для нього партнер. А хтось зустрівся з іншою правдою: потреби продовжувати стосунки більше немає.
Як війна впливає на стосунки
Війна приносить масу випробувань та фрустрацій для стосунків. Одних людей розділяє відстань, інші стикаються з надмірним злиттям — коли партнери переживають період війни в одній кімнаті. Не кожна пара здатна витримати що перше, що друге.
Для стосунків перебування на дистанції несе масу ризиків. Втрата звичного, такого важливого спілкування між партнерами може приводити до втрати близькості та взаєморозуміння. Банальна відсутність тілесної близькості деякими сприйматиметься як відчуття, що мене більше не люблять. Такий стан може виливатись у нові контакти, які здатні автоматично знецінити актуальні стосунки.
Також є фактор індивідуальних емоційних реакцій на війну. У кожної людини вони — різні. Є люди, які провалюються у депресію чи важкі панічні стани, хтось активно агресує. У когось реакція паніки та надмірної активності, а хтось реагує ступором. Партнери можуть банально перебувати у різних емоційних станах та по-різному реагувати на кризу. А це фундамент для нерозуміння одне одного та подальших обвинувачень. Ще один сценарій — це злиття один на одного якихось негативних переживань. Не всі стосунки здатні перед таким вистояти.
Війна забирає у всіх нас ресурси: емоційні, матеріальні, побутові та ін. Багато сил та часу йдуть на те, аби слідкувати за новинами та справлятись з інформацією. Це ніби як безперервна зустріч з новими втратами та хронічний процес їхнього переживання. Якщо до війни у партнерів не було багато сил витримувати подібні кризи, це теж може їх розділити. Стосунки потребують ресурсів, щоб приділяти один одному час та увагу.
Війна в будь-якому разі є випробуванням для пар, навіть найміцніших. Кожен знаходиться в кризовому стані й кожен по-різному з ним справляється. Що ж тоді говорити про стосунки, у яких були хронічні проблеми? Так, є висока ймовірність, що вони завершаться.
Що робити для профілактики розставання
Можу виокремити як мінімум два основних напрямки.
- Здорова комунікація в парі.
Це означає говорити з партнером, а не замовчувати проблеми. Треба помічати цінні моменти та проявляти вдячність за них, особливо в кризові моменти.
Якщо є якісь незадоволення, говоримо про них. Без критики, у ненасильницькій формі. Якщо дистанція, підтримуємо близькість всіма можливими способами, зокрема онлайн. Якщо є проблема злиття, знаходити способи мати власну територію, власний час та власні інтереси. Пам’ятати про цінність партнера для вашого життя.
- Робота над собою. Йдеться про те, аби розвивати здатність тримати під контролем власні емоції, добре розуміти свої потреби, дбати про їхню реалізацію. Треба працювати над собою, а не чекати, щоб змінився партнер.
