Люди 07.05.2018

В ефірі: як це — працювати на радіо

Поспілкувалися із тими, хто творить наше сучасне радіо.

Як працювати на радіо
Фото: tvrmogilev.by

7 травня у далекому 1895 році Олександр Попов вперше продемонстрував світу прототип сучасного радіоприймача. І хоча за звання винахідника радіо з ним сперечаються італієць Гульєльмо Марконі, серб Нікола Тесла, німець Генріх Герц і британець Олівер Лодж, офіційним святом — Днем радіо — часто вважають саме 7 травня.

В Україні святкують ще й 16 листопада — саме в цей день у Харкові в 1924 році вийшла в ефір перша передача українського радіо. Яка б не була дата на календарі, а радіо звучить кожного дня. Вирішили поговорити з тими, хто на ньому працює.

Григорій Пирлік

Журналіст «Громадського радіо» та ведучий програми «Київ-Донбас» розповів з чого розпочиналася його дружба з радіо, чому скоромовки є важливими та чому інколи потрібно перебивати співрозмовника.

Журналіст «Громадського радіо»  Григорій Пирлік

Я слухаю радіо ще з дитинства. Змалечку я жив в Киргизстані, де ми з батьком слухали «Ехо Москви». Зараз слухаю програми, які виходять у нашому ефірі. Окрім цього — інші радіостанції: радіо «Свобода», наприклад. У мене в телефоні є подкаст-плеєр, щодня оновлюються канали, на які підписаний.

На «Громадське радіо» я прийшов як контент-менеджер наприкінці 2015 року. Моєю роботою було ставити на сайт програми інших ведучих. Згодом почав тут вести новини, далі — програми у прямому ефірі, а ще згодом став редактором новин. Зараз у мене на радіо різні формати роботи — роблю великі, на 30 хвилин, випуски новин, веду у прямому ефірі програму «Київ-Донбас». На «Громадському радіо» мені подобається працювати тим, що це — вільна платформа. Ми не належимо жодному бізнесмену чи політику. Тому немає заборонених тем, «темників» тощо. Про все, що не подобається, можна відкрито казати керівництву, до того ж керівники та співзасновники медіа — журналісти.

Прямі ефіри на радіо, і будь-де інде — це не так страшно, як багато хто може вважати. Робота ведучого у прямому ефірі вимагає зосередженості та чіткості. Звичайно, трапляється по-різному, але має бути саме так. Треба швидко реагувати, вміти перебивати, а це теж певний бар’єр, тому що з дитинства нас вчать: «Перебивати не можна». Але якщо не будеш перебивати, ефір захопить твій співрозмовник, а ти не зможеш йому поставити потрібні, часто критичні запитання. Треба працювати з голосом, і пізно ввечері я закриваюся в кімнаті, читаю скоромовки, промовляю різні звуки, роблю вправи. Друзі, які не знають про таке дивакувате хобі, інколи лякаються.

На відміну від телебачення, де говорять картинками, на радіо треба розповідати історію звуком. Гарний репортаж передає атмосферу: якщо це мітинг, в репортажі мають бути скандування, промови протестувальників. Бажано мати добрий диктофон — в редакції є професійна техніка. Але робота нашої служби новин мультимедійна — журналіст має швидко писати подробиці для сайту, робити фото та відео, включатися телефоном в прямий ефір та, коли повернувся в редакцію, зробити розгорнутий матеріал. Тобто намагаємося охопити різну аудиторію. А чіпляємо темами — у нас багато ефірів про переселенців, про права людей, щодня є огляд міжнародних новин.

«Громадське радіо» було засновано 16 років тому, проте припинило своє мовлення через відмови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у наданні ліцензії. Радіо було тим майданчиком для зустрічей, який не підлягав цензурі і не мав «темників».

У 2013 році ініціативна група заснувала проект з аналогічною назвою та цілями. Сьогодні «Громадське радіо» поширюється переважно в мережі Інтернет, та у Києві, Дніпрі й Волновасі його можна послухати на УКХ – ультракоротких частотних хвилях. На Сході України FM-частоти поширені на 14 міст та містечок. Гаслом «слухайте. думайте» «Громадське радіо» закликає своїх слухачів долучитися до незалежного радіо України.

Вадим Лєус

Ведучий програми «Персоніфікація» на першому радіо столиці «Радіо Київ 98 FM». Йому поталанило мати цікаві зустрічі з різними людьми у рамках своєї програми, проте він стверджує, що не все так просто.

Ведучий програми «Персоніфікація» Вадим Лєус

Я починав з радіо. Ще під час навчання в університеті я працював на радіостанції, і у мене доволі непогано виходило, тому я і вирішив продовжити. Моє перше місце роботи — «Громадське радіо». Там я записував підкасти з денними новинами, які ввечері вже були в ефірі.

Мій перший прямий ефір — «Радіо Київ 98 FM». Я розумів, що мене зараз почують тисячі людей, і у мене дуже сильно тряслися колінця. Це навіть було зі сторони видно: як сильно вони трясуться! Я тиждень жив на заспокійливих, бо мене просто усього тіпало через такий стрес. Починав я з новин: вечірні ефіри. Потім мене поставили на ранкові, але з ними я попрощався доволі швидко, оскільки щоранку просинатися о 5:30 мені було надто складно. З часом все заспокоїлося і прямий ефір став для мене просто місцем спілкування з цікавими людьми. Зараз у мене своя програма «Персоніфікація», куди я запрошую різноманітних цікавих людей та весело проводжу з ними час у бесіді.

Кожне радіо має свою аудиторію: у нас — кияни. Є люди, які слухають нас вже 14 років, тобто із дня заснування радіостанції, хоча я сам інколи дивуюся як люди взагалі можуть слухати наше радіо. До речі, мене вразило, як під час чергових профілактичних робіт у нас на радіостанції, коли нас викидало з ефіру, нам телефонували на гарячу лінію і цікавилися у чому проблема, чому вони не можуть знайти нас в ефірі. Ми бачили, що людям це цікаво і вони хочуть ще. Комусь подобається музика, хто слухає радіо заради новин. Програмні директори намагаються це все враховувати.

Прямі ефіри тим і цікаві та цінні, що вони є live. Наш директор інколи може зайти в рубку і забрати мікрофон. Тобі доводиться бігати за ним і продовжувати вести ефір так, щоб слухачі не помітили: говорити в мікрофон через плече директора. Це доволі весело та розважливо. Також важливо вимикати мікрофон після ефіру: кілька разів було таке, що я не зробив цього і почав бесіду на особисту тему, так в ефір пішло геть все. На щастя, тоді обійшлося без матюків. А от моїм колегам не так поталанило.

«Радіо Київ 98 FM» було засноване у 2003 році рішенням Київради як інформаційно-музична радіостанція. Вона кілька разів змінювала керівництво, а відтак і формат, проте новини та музика завжди залишалися у програмі. Сьогодні в ефірі щопівгодинні новини Києва та музика українських виконавців.

Вдалих ефірів, хорошої музики та добрих новин!

Читайте також: «Чим психолог відрізняється від психіатра, психотерапевта і психоаналітика».

Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com