З 90-х

і до сьогодні

Хто і як займався цифровізацією на державному рівні

ТЕКСТ: Богдана Смуток

Електронні документи, державні послуги онлайн та швидкий мобільний банкінг — всі ці речі українцям донедавна здавалися повсякденними та звичними. Однак через повномасштабну війну та вимушений виїзд за кордон багато наших співгромадян усвідомили, що всі технологічні здобутки України в секторі державних послуг — не буденна річ навіть для розвинених європейських держав.

Та всі переваги цифровізації, з якими люди майже «зріднилися», в Україні були не завжди. Це зараз ми другі в Європі у рейтингу відкритих даних Open Data Maturity та ввійшли в топ-10 країн світу в рейтингу технологічних компетенцій Coursera. А ще 15 років тому картина була протилежною.

«Наш Київ» згадує про шлях цифровізації, який подолала Україна, та про самих персон, які впроваджували технології у державний сектор.

Держпослуги: зародження технологізації

Перші кроки до технологічного розвитку в Україні зробили ще в 90-х. У 1998 році Верховна Рада затвердила Національну програму інформатизації, яка діяла аж до 2022-го. Поняттям цифровізації тоді ще не оперували. На жаль, фінансування і контроль за виконанням її проєктів на законодавчому рівні не впорядкували. Тому не дивно, що у 2001 році з’ясувалось: програму практично не виконують, а фінансування за три роки склало всього 5 млн грн. Тенденція тривала й далі. Хоча спроби впорядкування законодавства у сфері інформатизації все ж здійснювались, наприклад, у 2003 році ухвалили закон про електронний підпис.

Так без помітного прогресу настав 2011 рік, і Верховна Рада створила Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України, яке очолив Володимир Семиноженко.

Фінансування Нацпрограми інформатизації тоді все ще було вбогим: у 2011–2012 роках на це виділяли всього по 800 тис. грн на рік. Однак позитивні зрушення все ж сталися, адже у 2012 році Рада дозволила надавати адміністративні послуги через Єдиний державний портал. Там можна було завантажити заяви та інші документи і надіслати їх електронною поштою. Всі ці зміни відбулися в межах загальної реформи системи адміністративних послуг в Україні, яка на повну розгорнулась у 2013 році.

Тоді технологізація поширилась і на регіональних рівнях. Наприклад, Київ також створив власний вебпортал адміністративних послуг. На ньому користувачі відстежували стан електронної черги, процес проходження поданих документів, отримували дистанційні консультації тощо. А між органами, які надавали такі послуги, створили систему електронного документообігу та автоматизованого обміну даними.

Відкриті дані, електронний підпис та документообіг — продовження технологічного розвитку

Після Революції Гідності багато державних сфер в Україні зазнали швидких змін. Серед них і Держінформнауки, яке у червні 2014 року перетворили на Державне агентство з питань електронного урядування. Його очолив Олександр Риженко, котрий до цього впроваджував інформаційні технології у Мінрегіоні та Вінницькій міській раді. На чолі Держагентства він пробув до 2019 року.

Цей період у сфері цифровізації України був більш плідним. Одним із найбільших досягнень вважають запуск у державі порталу відкритих даних — це відбулось 2014 року.

Відкриті дані — інформація, яку генерує та оприлюднює держава для її подальшого використання бізнесом, громадськістю, журналістами, дослідниками та органами влади. За даними аналітиків, тільки у 2017 році сукупний економічний вплив відкритих даних в Україні склав $746–903 млн. З них близько $200 млн — прибутки українських компаній за нові продукти або послуги на базі відкритих даних.

Решту становить непряма вигода від більш ефективної роботи. Наприклад, запущена 2015 року система державних закупівель Prozorro призвела до зниження рівня корупції та збільшення економії у державному секторі. Адже через велику кількість учасників тендерів знизились ціни, та й самим постачальникам стало простіше шукати покупців.

«Можна сказати, що сфера відкритих даних є однією з пріоритетних в Україні», — зауважував наприкінці своєї каденції Олександр Риженко.

Олександр Риженко

голова Державного агентства з питань електронного урядування

2016 року в державі починають активно розвивати технології електронного цифрового підпису (ЕЦП), який дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами, реєструвати ФОП тощо. У 2018 році ЕЦП мали вже близько 9 млн українців. Також з’являються послуги електронної ідентифікації MobileID та BankID.

У сфері економіки теж впроваджують технології, зокрема, послугу «Єдине вікно» — тепер підприємці отримали змогу взаємодіяти в електронному форматі з митними та контролюючими органами. А у 2017 році відкрили можливість електронної реєстрації ФОП. Також для українців створили Електронний кабінет платника податків.

Технологічний поступ торкнувся і самих урядовців. Із 2016 року Кабінет Міністрів та всі центральні органи влади перейшли на електронний обмін документами.
До кінця 2018 року громадяни мали доступ вже до 100 е-послуг у різних сферах. А в 2019-му Державне агентство з електронного урядування припинило існувати.

«Держава у смартфоні» — нова ера цифровізації державних послуг

«Я розповім Вам про Україну своєї мрії. Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт — за 15 хвилин, а проголосувати на виборах — за одну секунду, в інтернеті», — писав тоді ще кандидат у президенти.

2019 року після чергових президентських виборів сфера державних електронних послуг знову зазнала змін. Адже одним із пунктів передвиборчої програми Володимира Зеленського була саме «Електронна країна».

Вперше в Україні для впровадження технологій у державний сектор створили окреме Міністерство цифрової трансформації. Його очолив Михайло Федоров — наймолодший міністр в історії української політики. Посадовець, що прийшов у державний сектор із бізнес-сфери, раніше був гендиректором маркетингової компанії. 2019 року чинний міністр керував digital-напрямом передвиборчої кампанії Зеленського.

Перед новою командою постало завдання цифровізації держави. Цікаво, що це поняття у довершеному вигляді в законодавстві з’явилось тільки у 2018 році. Тоді Кабмін ухвалив «Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України». У документі стверджувалось, що метою цифровізації є цифрове перетворення галузей економіки та сфер життя на більш ефективні та сучасні.

Команда нового міністра прагнула не просто перевести послуги в електронний вигляд, а зібрати їх на єдиному порталі і в єдиному застосунку. Так під керівництвом Михайла Федорова з’явився найбільш відомий продукт Мінцифри — «Дія».

«Дія»: історія створення та скандали

Портал та застосунок «Дія» презентували 27 вересня 2019 року. Це проєкт, що об’єднав у єдиному ресурсі послуги, які надає держава громадянам і бізнесу. У Мінцифри зазначили, що зараз застосунком користуються вже понад 19,3 млн українців.

«Ми почали з бренду. І це важливо, тому що ми презентували бренд в 2019 році і розказали людям, як далі держава буде з ними комунікувати. Простою мовою, коли зрозумілі формули, замість зайвої бюрократії, зайвих кроків — це була одна із задач, над якою ми працювали», — розповів Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі в ефірі подкасту “На Франка”.

«Починали ми «Дію» із водійських документів і тоді назустріч нам не дуже хотіли йти. Казали: так, прикольна ідея, але нам з вами, мовляв, не по дорозі. Завдяки тому, що Михайло Федоров — віцепрем’єр і це інший рівень політичної волі, ми все-таки змогли це протиснути. А потім, коли представники інших органів побачили, що люди люблять «Дію», їм подобається, всі захотіли асоціювати своє ім’я та робити якісь сервіси разом», — розкриває історії створення «Дії» Банік

Однак ідея єдиного порталу для електронних послуг не одразу знайшла підтримку в державному секторі. Попри те, що цифровізація була частиною передвиборчої програми Володимира Зеленського, бюрократична система інерційно опиралась інноваціям.

Як цифровізація створює особливі умови для ІТ-бізнесу

Керівник проєкту «Дія» був одним із перших, хто приєднався до нової команди. Як і Михайло Федоров, Банік прийшов у держсектор з бізнесу, а перед цим керував компанією Romblab.

З появою «Дії» Україна стала першою країною у світі, яка узаконила електронні паспорти й прирівняла їх до паперових.

Звісно, не минулось без скандалів. У 2020 році в інтернет «злили» мільйони водійських посвідчень українців. Тоді багато хто припускав злам «Дії», однак в Мінцифри це категорично заперечували. Схожа ситуація склалась у січні 2022 року. Тоді у мережі з’явилась інформація про нібито продаж на форумі RAID особистих даних 2 млн українців із сервісу «Дія». На це у Мінцифри відповіли, що додаток не зберігає персональні дані, а новину назвали «провокацією та продовженням гібридної війни».

Побоювання громадян викликала і можливість надсилання через додаток армійських повісток. Однак Михайло Федоров неодноразово спростовував ці чутки.

Після появи «Дії» започаткували багато побічних проєктів, націлених на окремі сфери життя, — «Дія.City», «Дія.Бізнес» та «Дія.Освіта». Усі вони потрібні, щоб привнести цифровізацію у критично важливі галузі.

Однак найвідомішою серед цих програм є, мабуть, «Дія.City». Проєкт зосереджений на ІТ-сфері, яка в останні роки стрімко розвивалась в Україні. А опікується ним Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IТ. Посадовець також прийшов у Мінцифри з бізнес-сфери, де керував низкою компаній та стартап-інкубаторів.

Мстислав Банік

керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі

Можливо, саме через свій досвід Борняков і почав займатись проєктом Дія.City», який має на меті створити комфортні умови для розвитку ІТ-бізнесів. Учасники проєкту (резиденти) мають спеціальну систему оподаткування (з податком на виведений капітал замість податку на прибуток), право підписувати GIG-контракти зі співробітниками та європейську систему набуття та захисту інтелектуальних прав.

«Створюючи «Дія.City», ми прагнемо довести, що держава — це не регулювання чи втручання в бізнес. Спецрежим запроваджується, щоб забезпечити комфортні умови для розвитку ІТ-галузі. Згодом успішний досвід можна буде використати й в інших секторах економіки», — розповідав Борняков перед запуском проєкту.

“Ще минулого року компанія ЕРАМ приєдналася до податково-правового простору Дія.City і вже близько третини нашої команди обрала штатний формат співпраці зі зниженим податковим навантаженням та успішно працює. Надалі ми плануємо ширше інтегруватися у цей податково-правовий простір, щоб прозоро співпрацювати з державою та отримувати всі переваги резидентства”, — коментує Степан Мітіш, віцепрезидент, голова EPAM Україна.

«Дослідження показують, що реальний антикорупційний та економічний ефект від цифровізації за два роки склав 16,3 млрд грн, потенційний — 48 млрд грн», — розповів Михайло Федоров під час конференції НАЗК «Шлях до майбутнього без корупції: покрокова інструкція».

Цифровізація проти корупції

Михайло
Федоров

Олександр Борняков

наймолодший міністр в історії української політики

заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IТ

За минулий рік резиденти Дія.City сплатили понад 4,1 млрд грн податків. Це на 22,5% більше, ніж за 2021 рік, до резидентства. У податковій системі Дія.City збережений баланс інтересів, який дозволяє бізнесу розвиватись у вигідних умовах, а державі — отримувати надходження. Сьогодні простір налічує 600 резидентів, серед яких і EPAM.

У компанії зазначають, що їхні очікування від участі у проєкті Дія.City виправдалися — він працює, умови, гарантовані державою, виконуються, незважаючи на війну та нестабільну економічну ситуацію в Україні.

Відкриті дані та електронні системи у традиційно корумпованих сферах допомагають запобігати можливостям заробити на державному бюджеті, наприклад, у сфері будівництва.

Раніше реєстр Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) перебував у руках третіх осіб, яким українці змушені були давати хабарі. Однак запущена Єдина державна електронна система будівництва перевела будівельний реєстр в підпорядкування державі. Всі послуги учасники ринку тепер можуть отримати онлайн та без необхідності вдаватись до хабарництва.

«Реальний антикорупційний ефект від цифровізації будівництва — 1,5 млрд грн на рік. Загалом держава зекономила 9,6 млрд грн завдяки тому, що цифровізація виключає людський чинник», — вважає Федоров.

«е-Будівництво — це унікальний приклад проєкту цифрової трансформації сфери світового рівня. Приклад — як прибрати чиновника з найскладніших процесів, зробивши послуги автоматичними; як зробити найбільш забюрократизований процес простим та відкритим», — розповів посадовець.

«У нас є великий виклик добити питання із розмитненням цього року. Тому що це буде не просто сервіс, який дозволяє ввезти автомобіль з-за кордону. А взагалі глобальна зміна парадигми і доопрацювання системи. Ясна річ, що будуть запускатись послуги для ветеранів. І зараз великий фокус на розвитку програми єВідновлення», — каже Мстислав Банік.

«Воєнне та післявоєнне суспільство абсолютно не толеруватиме корупцію чи неефективність. Тому працюємо далі. Попереду багато змін», — переконаний міністр.

Чим команда цифровізації держави планує займатись далі

Олексій
Вискуб

перший заступник Михайла Федорова

Із важливістю реформування будівельної сфери згоден і перший заступник міністра Олексій Вискуб.

Олексій Вискуб — ще одне важливе обличчя в історії цифровізації України. Він обійняв посаду першого заступника голови Держагентства з електронного урядування у 2015 році, а після його ліквідації продовжив працювати у Мінцифри на позиції першого заступника Михайла Федорова.

Посадовець не опікується окремим напрямом цифровізації, а долучений до роботи над всіма проєктами та ініціативами команди. У 2021 році Олексій Вискуб навіть став переможцем у рейтингу людей, які рухають технологічний розвиток України вперед, — рейтингу, складеному TechDrivers.

Перший заступник Федорова рідко дає інтерв’ю, але часто пише у соцмережах про нові проєкти Мінцифри. Багато уваги приділяє військовому напряму, зокрема, проєкту «Армія дронів» та військовим облігаціям в «Дії».

Україна пройшла великий шлях із впровадження технологій у державний сектор. Однак попереду ще є важливі завдання.

Міністр Федоров серед топпріоритетів на майбутнє також називає цифрове розмитнення автомобілів, а окрім цього, прозорість відбудови, впровадження єАкцизу та автоматизацію послуг для моряків.

Спецпроєкт реалізований за підтримки
German Marshall Fund