Початок вересня. 1 курс. Ви прокинулися о 5 ранку, щоб точно встигнути на пару, яка починається о 8. На сніданок млинці, які мама бережно передала вам у сумці разом з 15 каструлями, електрочайником і подушкою. У сумці ще від вчора складені нові зошити та кілька ручок, щоб записувати абсолютно усе, що сьогодні вам розкаже лектор.
Початок вересня. 4 курс. Ви прокинулися о 10:38, щоб точно встигнути на пару, яка почалася о 8. На сніданок — залишки вчорашньої піци, яку ви замовили під час тусовки в гуртожитку. У сумці той самий зошит з 1 курсу, який ніяк не закінчиться і пара конспектів з лекціями, які вам колись за вдачею долі вдалося випросити у старшаків.
Спогади про студентське життя завжди пов’язані з чимось веселим та трішки шаленим. Але сучасні події вплинули на звичне відвідування університету, складання іспитів та життя в гуртожитках.
Як саме, ми запитали у представників з різних університетів.
Як війна вплинула на студентське життя
Іра Жирна
Повномасштабна війна вплинула спочатку на формат навчання, адже ми перевелися на дистанційне. Пізніше — на час занять, бо через тривоги він зменшувався. Багато заходів стали недоступним через масовість. Також складно зібрати думки докупи й зосередитися на навчанні, коли дізнаєшся, що хтось із друзів загинув. Але війна — це додаткова мотивація вчитися, бо розумію, що мої знання допомагатимуть рятувати життя українців.
Оля Зелена
У нашому університеті місяць не було навчання. Всі намагалися оговтатися та зрозуміти як жити далі. Студентське життя як було дистанційним, так і залишилося, але багато з нас виїхало за кордон. Війна більше вплинула на моральний стан, ніж на наше студентське життя.
Аня Чуприна
Ми всі розуміємо, що війна внесла певні корективи в наше життя. Проте за можливості ми намагаємось відновити нормальне студентське життя. Єдиний треш був під час блекаутів, бо під’єднуватися на пари з постійною відсутністю світла було доволі складно.
Курйозні ситуації студентського життя
***
Ми з сусідкою по кімнаті завжди жартували про секс. Не подумайте, ми не були дуже розв’язними. Це були тільки жарти, не більше.
Якось моя співмешканка поїхала додому в рідне місто, а в мене тоді якраз був семінар. Ми трохи переписувались у телеграмі й тут вона надсилає аудіо, яке я вмикаю без навушників. Уявіть: семінар. Тиша. І тільки чути мій телефон на повній гучності з фразою сусідки: “Не смій трахатися на моєму ліжку!”.
***
Колись ненароком ми майже кухню спалили, бо вирішили травити тарганів способом дезодорант+запальничка. Хочеться подякувати вахтерші, яка ніяк не прокоментувала дану ситуацію, а просто “фіганула” нас нашим же віником.
***
В останню ніч у гуртожитку ми вирішили, як істині особи тепер уже без конкретного місця проживання, закинути усі матраци на коридор та спати разом. Вранці прокинулись спочатку через прибиральницю, яка дзвонила і жалілась коменді, що не може поприбирати, а потім від коменданші, яка нас фоткала. Але вперше за життя вона не грозилась виселити.
***
На одній із зимових тусовок на слабо ми роздяглися та пішли в одних трусах по поверхах і до вахтерші. Не врахували один момент: тоді там сидів вахтер Василь Петрович, який після цього більше з нами не вітався.
***
Ми колись так напились, що вкрали із «Сільпо» візок. Уявіть ситуацію вранці: навколо срач і візок посеред кімнати розміром з коридор в хрущовці. Як і для чого ми це зробили, я так і не згадав.
***
Коли ми здавали сесію онлайн, одна з моїх одногрупниць чомусь забула, що в неї за спиною дзеркало. Всі 20 хвилин, поки вона відповідала, наш екзаменатор просто дивився через камеру ноутбука, як три людини навколо моєї одногрупниці бігали та перекладали листочки, шукаючи необхідний з відповідями на білет.
***
Під час онлайн лекції лектор просив завжди вмикати камери. Оскільки деякі зі студентів працювали та зовсім не мали часу на те, щоб годину сидіти перед камерою ноутбука, мій одногрупник, геній, зробив фото неначе сидить та слухає лекцію. І поставив її на фон в зумі. У цей час він пішов на роботу. Я десь два тижні не міг зрозуміти, чого він не змінює одяг і не кліпає, поки він сам про це не розповів.
Чи вважаєте ви студентський час найкращими роками свого життя
Іра Жирна
Ні. Мої найкращі роки почалися, коли я сама свідомо почала приймати рішення, чим хочу займатися. Це триває зі школи. Я намагаюся не обирати найкращий час, а постійно його створювати.
Оля Зелена
В принципі я задоволена своїм життям. Звісно, ці роки кращі за школу, оскільки тут набагато більше можливостей, незалежності. Однак однозначно сказати, чи ці роки найкращі, не можу. Я ще не прожила усе своє життя, щоб обрати. Але сподіваюся, що далі буде тільки краще, потужніше та крутіше.
Аня Чуприна
Напевно це щасливий час мого життя, бо це такий період розвитку, шляху вперед, свободи і здійснення мрій. Цей час асоціюється з веселощами, класними емоціями. Але важка робота, яка починається в нас період сесії, трохи приводить до тями. Бо в цей час ми вивчаємо стільки інформації, що інколи здається, наче це неможливо. Тому це безперечно класний час, але можливо далі буде ще краще. Ми ж самі робимо наше майбутнє.
