Тарас Тополя — фронтмен гурту АНТИТІЛА, військовий та волонтер. Народився в Києві, провів життя на Куренівці, Подолі та Прорізній.
У постійній рубриці “Про Київ” співак розповідає, де любить проводити час з родиною та чому ображений на владу столиці.
— Чи маєте ви улюблені кав’ярні, бари та заклади в Києві? Чому вони?
Так, я маю декілька, але рідко туди потрапляю. Наприклад, у мою улюблену кав’ярню на Подолі — “Театр кави”. Її для мене відкрила моя мама.
— Уявіть, що в Київ вперше їдуть ваші знайомі. У які місця, на які вулиці ви б їх повели, щоб показати трушний дух міста?
В першу чергу, на Поділ. Далі я б повіз їх у якийсь зі спальних районів міста — Виноградар чи Вітряні Гори. Ми б відвідали парк “Дубки”, пройшлися вздовж Сирецького струмка, а також двориками вул. Прорізної.
— Назвіть улюблені місця та способи відпочинку в Києві.
Найчастіше я відпочиваю у Сирецькому парку, де є дитяча залізниця. Це красиве облагороджене місце, з фонтанами. До широкомасштабної війни там завжди відпочивало багато людей з дітьми.
Нарешті я теж зараз маю змогу виходити туди з родиною, оскільки діти з коханою повернулися із США. Парк розташований поруч з нашим домом, і там є все для хорошого, здорового відпочинку дітей. А це для мене зараз найважливіше.
Також іноді я можу покататися на водних мотоциклах по Дніпру. Люблю Труханів острів, але, знову таки, маю брак часу для цього.
— Я люблю Київ, тому що, і не люблю Київ, тому що…
Я люблю Київ, тому що це моє рідне місто, в якому я народився. У ньому втілювались усі мої мрії та бажання.
Я люблю Київ, тому що він зелений і затишний. Я люблю його запах й атмосферу.
Я не люблю Київ, тому що за 15 років існування гурту АНТИТІЛА, який ми створили й творчо розвивали в столиці, жодного разу жоден з очільників міста не запросив нас виступити. Я не кажу про святкування Дня Києва. Я кажу про принаймні якусь подію, присвячену моєму рідному місту. Це засмучує.
Фото надані музикантом
На головній фото Данила Павлова
Колажі: Микита Шклярук
