Шеф-кухар, ресторатор та громадський активіст Євген Клопотенко народився в столиці. У рубриці “Про Київ” він розповідає, де любить їсти індійську кухню та чому любить гуляти містом, але не може.
Чи маєте ви улюблені кав’ярні, бари та заклади в Києві? Чому вони?
Насправді я майже не ходжу в заклади, бо не маю на це вільного часу. Втім, при нагоді, забігаю в кілька улюблених. Серед них ресторан традиційної італійської кухні Casa Nori, ресторан кримськотатарської кухні “Мусафір”, один із перших ресторанів індійської кухні в Києві “Гімалаї”, а також заклад турецької кухні “Даш”. Мені подобається атмосфера цих закладів і те, що всі вони про відродження та переосмислення різних кулінарних культур. Якщо ж говорити про бари, то ще зі студентських років я люблю забігати на келих у Parovoz SpeakEasy. Крім цього, останнім часом я фанат TCP Bar. Люблю відчуття хіпстертва, яке у ньому вирує.
Уявіть, що в Київ вперше їдуть ваші знайомі. У які місця, на які вулиці ви б їх повели, щоб показати трушний дух міста?
Я б запропонував їм прогулятися одним із найкрасивіших, як на мене, столичних маршрутів. Ми б розпочали на Софіївській площі й відвідали святу Софію як основу всього українського. Потім прогулялися б Рейтарською, щоб подивитися, як старовинне і сучасне місце переплітається в одному просторі. Після обов’язково Пейзажна алея і запаморочливий вигляд на лівий берег. Звідси маршрут сходинками на Воздвиженку, зупинка в кав’ярні EspressoHOLIC та екскурсія Житнім ринком. За ними — підйом узвозом до алеї художників та Андріївської церкви. І закінчення дня в моєму закладі “100 років тому вперед”, щоб доповнити враження автентичною українською кухнею.
Назвіть улюблені місця та способи відпочинку в Києві.
Оскільки я публічна людина, то відпочивати в людних місцях буває складно. Тому найбільше часу я проводжу вдома. Слухаю платівки, готую та читаю на своєму балконі з виглядом на Національну оперу. Втім, якби у мене була змога, я б нескінченно мандрував містом: заходив у бари та кав’ярні, відкривав для себе нові вулиці та двори, й знайомився з тими локаціями, про які досі й гадки не мав.
Я люблю Київ, тому що, і не люблю Київ, тому що…
Я люблю Київ, тому що я тут народився і для мене не існує ріднішого місця на цілій планеті.
Я не люблю Київ, тому що він досі частково пострадянський.
Якби столиця була людиною, то якою?
Це був би я. Мені здається, що Київ — відкритий, позитивний, трохи егоїстичний, креативний, сто відсотків український і дуже смачний. Я відчуваю це місто, як себе. І ототожнюю себе з цим містом.
