В травні в багатьох країнах світу почали фіксувати випадки рідкісної серед людей мавпячої віспи. Розповідаємо, що це за хвороба.
Як пише BBC, це захворювання вже виявили в США, Канаді та Австралії. Шириться віспа мавп і Європою: раніше випадки були підтверджені в Великобританії, Італії, Швеції, Іспанії, Португалії, а нещодавно до них додались Бельгія, Франція та Німеччині.
Найчастіше мавпяча віспа зустрічається у віддалених районах Центральної та Західної Африки. Випадки захворювання за межами цього регіону часто пов’язані з поїздками до нього.
За даними Національної служби охорони здоров’я Великобританії, віспа мавп — це рідкісна вірусна інфекція, яка зазвичай легко переноситься, і від якої більшість людей одужує за кілька тижнів. Вірус не дуже швидко поширюється між людьми, тому, кажуть медики, ризик пандемії є дуже низьким.
Перший випадок віспи мавп у Великобританії зареєстрували 7 травня. Пацієнт нещодавно їздив до Нігерії, де, ймовірно, і міг підхопити вірус перед поверненням до Англії. Зараз у Британії зареєстровані 20 підтверджених випадків захворювання — такі дні наводить міністр охорони здоров'я країни Саджид Джавід.
UKHSA has detected four new cases of monkeypox – three in London and one in the North East of England 🧵Thread:
— UK Health Security Agency (@UKHSA) May 16, 2022
These cases do not have known connections to the previous confirmed cases announced on May 7 and May 14. Read more: https://t.co/e8jksQo9Av
Перший випадок захворювання в Австралії було виявлено у чоловіка, який захворів після поїздки до Великобританії, повідомляє Міністерство охорони здоров’я штату Вікторія.
У США органи охорони здоров’я штату Массачусетс підтвердили зараження чоловіка віспою мавп після нещодавньої поїздки до Канади. За словами чиновників, він перебував у "хорошому стані" і "не становить небезпеки для населення".
Симптоми мавпячої віспи
За даними ВООЗ, основними симптомами є лихоманка, а також характерні пухирці та висипи на тілі. Інтенсивність симптомів може коливатися, а висипи можуть бути дуже сверблячими та болючими. Інкубаційний період віспи мавп зазвичай становить від 6 до 13 днів, але може бути й від 5 до 21 дня. Захворювання часто проходить самостійно, симптоми зазвичай зникають спонтанно протягом 14-21 дня.
У більшості випадків захворювання проходить в легкій формі та зникає самостійно за кілька тижнів. Але іноді спостерігається і важкий перебіг хвороби, а в дуже рідкісних випадках хвороба може бути летальною. Підвищеному ризику піддаються діти. Крім того, віспа мавп у жінок під час вагітності може призвести до ускладнень, вродженої віспи мавп у дитини або мертвонародження.
Існує два основних штами: штам Конго, який є більш небезпечним та має летальність до 10%, а також західноафриканський штам, рівень смертності якого становить близько 1%.
Людина може заразитися мавпячою віспою при контакті з живими або мертвими тваринами під час полювання та споживання м'яса диких тварин. Від людини до людини хвороба зазвичай передається при тісному контакті. Зазвичай спалахи хвороби не фіксувались за межами Африканського континенту, тому цей новий спалах викликав занепокоєність.
Захист від мавпячої віспи
Специфічної вакцини від віспи мавп не існує. Однак традиційна вакцина від віспи здатна забезпечити 85% захисту від мавпячої, оскільки обидва віруси дуже схожі. Однак вакцини більше не є загальнодоступними, а значна частина населення світу у віці до 40 або 50 років вже не має вакцинного захисту від цієї хвороби.
Влада Великобританії вже заявила, що закупила запас вакцини й почала пропонувати її тим, у кого високий ризик тяжкого перебігу хвороби. Як повідомляє іспанська газета El País, органи охорони здоров’я Іспанії також закупили тисячі дощ вакцини від віспи для боротьби зі спалахом цієї хвороби.
ВООЗ рекомендує мешканцям та мандрівникам в ендемічних районах вірусу уникати контактів з дикими або хворими тваринами (мертвими або живими), які можуть бути носіями, а також утримуватися від вживання м'яса диких тварин. Також слід дотримуватися гігієни рук з використанням мила та води або дезінфікуючого засобу на спиртовій основі.
Хворого віспою мавп слід ізолювати та надавати йому терапію протягом інфекційного періоду. Медпрацівники, які доглядають за пацієнтами з підозрою на віспу мавп або з підтвердженим діагнозом, мають дотримуватися стандартних запобіжних заходів щодо контактної та повітряно-крапельної інфекції.
