На восьмому місяці повномасштабної війни українці демонструють хороший рівень життєстійкості та не аби яку психологічну витривалість. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" на початку жовтня.
Так, на початку жовтня українці демонструють хороший рівень життєстійкості (3.9 з 5). В першу чергу такий відносно високий показник забезпечується цікавістю до того, що відбувається навколо (4.5), планами на майбутнє (4.2), нормальним харчуванням (4.2), відсутністю жалю про минуле (4.1) та впевненістю у своїх рішеннях (4.0).
Найбільше українці зараз потерпають від втоми — її не відчувають тільки 34% опитаних. Також багатьом не вистачає повноцінного сну — ним можуть похизуватися лише 47% респондентів. Проте цей показник поступово покращується, а ось показники нормального харчування, навпаки, продовжують знижуватися.
Загалом, нижчий рівень життєстійкості мають жінки, а також — наймолодші та найстарші респонденти. Ті, хто працює — почуваються краще, бо робота та зарплата закривають потребу у безпеці та приналежності до спільноти. Також вищий рівень життєстійкості спостерігається серед тих, чиї родичі зараз — на фронті.
В усіх категоріях опитаних психологічна життєстійкість (3.9) є вищою за показники фізичного стану (3.7). Це підтверджує гіпотезу про те, що війна виснажує більше фізично, ніж психологічно.
Загалом показники життєстійкості в українців дещо покращилися — у нас все ще вистачає фізичних та моральних сил жити у складних умовах, працювати, допомагати та воювати.
Що стосується психологічного виснаження, то його показники у період з березня по жовтень особливо не змінились. Пік напруження спостерігався на початку квітня цього року (3.5), у червні було поступове зниження рівня стресу (3.3), а у жовтні він залишився таким же.
У спокійному та дуже спокійному стані зараз перебувають 24% українців, у напруженому та дуже напруженому — 40%. Зазначається, що ці показники є відносно невисокими для воєнного часу. Напруженість зростає з віком та частіше притаманна жінкам та людям, які змінювали місце проживання.
Індекс психологічного виснаження все ще є достатньо помірним (2.0). В період з квітня по жовтень він загалом не змінився, але дещо впав показник довіри до інших (2,7). При цьому українці не відчувають себе "мертвими" всередині (1.6) та все ще можуть покластися на себе (1.4). Також більшість не відчуває себе слабкими, а навколишній світ не сприймають ворожим та небезпечним.
Найбільше психологічно виснаженими почуваються респонденти наймолодшого та найстаршого віку, жінки, мешканці зі сходу та заходу України, ті, хто не працює або вийшов на пенсію, змінив своє місце проживання та ті, хто мають родичів на війні.
Загалом моніторинг емоційних станів українців з березня року по жовтень показав, що ми змогли стабілізувати свій психологічний та емоційний стан, а також — набути компетентності в подоланні стресових подій воєнного життя. Групами ризику залишаються молоді люди, старші за віком, жінки та ті, хто втратив роботу.
Опитування проводилось 8-9 жовтня 2022 року серед однієї тисячі українців віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Метод опитування — телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення.
Нагадаємо, вересневе опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, скільки українців довіряють ЗСУ та Зеленському.
