У 2024 році Департамент культури та туризму визначив основним напрямком своєї діяльності оцифрування культурної спадщини.
Провідні проєкти спрямовані на збереження цінних пам’яток регіону з використанням сучасних технологій та інновацій.
Один з проєктів збереження архітектурної спадщини регіону — оцифрування козацьких церков.
Про це повідомляють у Київській обласній військовій адміністрації.
Терміном “козацькі церкви” називають сакральні споруди Наддніпрянщини, які будувалися в українських архітектурних традиціях в козацькі часи, в період Гетьманщини і до початку ХІХ століття.
Це храми, які зводилися за кошти козацької старшини, або за проектами, розробленими козацькими зодчими, чи, навіть, схожими до них, типовими для того часу проектами. Храми муровані і дерев’яні.
Дерев’яні храми, які будувалися козаками стали особливим сегментом архітектурної історії України. Спочатку це були невеликі церкви, які можна було розібрати й перенести на інше місце (у випадку ворожого нападу).
Пізніше вони ставали все більшими і монументальнішими. І саме синтез козацької архітектури та європейського бароко дав найвидатніший український стиль в архітектурі — українське (козацьке, мазепинське) бароко.
Переважну більшість козацьких церков у Київській області знищили в радянський період — понад 70% старовинних українських храмів регіону.
Найстарішою козацькою церквою регіону є Покровський храм в селі Сулимівка Бориспільського району, який був зведений у 1622-1628 рр. гетьманом Іваном Сулимою. Хоча останнім часом у архітекторів з’явилися деякі сумніви, щодо його датування.
Наймолодшою козацькою церквою є Покровська у селі Бородані — її освятили у 1800 році, через чверть століття після руйнації Запорізької Січі. Це був останній козацький храм в історії.
У Київській області 28 церков та одна каплиця, які на думку багатьох архітекторів є козацькими.
Загалом, внаслідок російської агресії зруйнували або пошкодили 29 культових споруд — 9 з них вже відновили.
Раніше “Наш Київ” писав, що Десятинну церкву можна побачити в доповненій реальності.
