Горила Тоні та сховище в океанаріумі: як живе Київський зоопарк під час війни
Фото: facebook.com/zoo.kyiv.ua

З початку повномасштабного вторгнення рф до України життя Київського зоопарку змінилося до невпізнаваності. Налякані від вибухів тварини, облаштовані в океанаріумі укриття для працівників та символ зоопарку горила Тоні, який сумує за відвідувачами. 

Команда проекту Babylon'13 показали, як живе Київський зоопарк під час війни. 

За словами гендиректора зоопарку Кирила Трантіна, у перші дні війни на роботу вийшли лише 30 працівників з 340. Це значно ускладнило роботу, тож деякі співробітники вирішили залишитися тут жити — у своїх "битовках". Частина людей перевезли до зоопарку своїх літніх батьків або дітей — вони не могли "розірватися" між рідними та своїми підопічними тваринами. 

"Вночі поруч зі слоном чергує кіпер. Тому що були зміни у поведінці тварини. І якщо людина чує, що щось не так відбувається, вона іде спілкуватися зі слоном, дає якісь ласощі", — розповідає Трантін.

Кіпер слона Хороса та заввідділу "копитні" Вікторія Служенко розповідає, що отримавши солоденьке слон заспокоюється майже одразу. Також на тварину заспокійливо діє присутність людини, яку Хорос добре знає.

"Тому мені, як стюардесі, доводиться з посмішкою, вирівнявши голос, аби він не тремтів, казати: "Хорос, все добре", а потім десь піти і покричати в порожнечу, як то кажуть", — каже жінка. 

Зоотехнік відділу "хижі" Борис зазначає, що у випадку тривоги працівники дивляться, аби усі тварини мали доступ до внутрішніх приміщень про всяк випадок, а потім самі йдуть в укриття. До речі, його у перші два тижні облаштували у приміщенні, де планують побудувати океанаріум. 

Волонтер Артем розповідає, що якось вийшов на вулицю і побачив величезний гриб із диму, що залишився після вибуху. Чоловік знайшов осколок від ракети, який міг поранити як людей, так і тварин. 

Після початку війни також змінилася поведінка та стан інших мешканців зоопарку. Наприклад, горилу Тоні не могли вивезти за кордон. У серпні цього року тварині буде 48 років (це приблизно 90 років на людський вік) — вона могла просто не пережити наркоз та тривалу дорогу. Зараз Тоні дуже сумує за відвідувачами і радий будь-кому, хто прийде з ним поспілкуватися. 

Непроста ситуація і з пеліканами, розповідає заввідділу ветеринарної медицини Віталій Кобилінський. Справа у тому, що ці птахи раз на рік, після Нового року, відкладають яйця. Але через вибухи і стрес птахи залишилися без потомства. 

"На жаль, у нас так вийшло, що пелікани відклали яйця, але у зв'язку з бойовими діями тварини просто подушили свої яйця. Наступного разу треба чекати знову цілий рік...", — каже Кобилінський. 

Спротив російській окупації, день 52