У Києві на сьогодні зареєстрована 2081 пам'ятка місцевого значення. Одна з них за адресою Рейтарська 37, яка має статус пам’ятки історії й архітектури місцевого значення. У травні 2023 року компанія-забудовник “НЕСТ” почала зносити історичний флігель за адресою вулиця Рейтарська, 37-А.
Поліція відкрила кримінальне провадження, демонтаж будівлі вдалося зупинити. Але пізніше роботи поновлювали, а на захист будівлі виходили активісти.
Це лише один із випадків, коли в Києві руйнують історичні будинки. Чому та чи можна цьому запобігти?
Чому руйнують історичні будинки
Флігель будівлі на Рейтарській, 37-А — це частина будинку Київської повітової земської управи, де проживав і працював український громадсько-політичний, державний діяч і письменник Микола Шаповал. За радянських часів там був розташований гідромеліоративний інститут.
У травні 2023 року будівлю на Рейтарській 37-А почали розбирати. Будівельна компанія НЕСТ почала зносити 130-річний флігель під виглядом реставрації, але спробу руйнування пам’ятки на той момент зупинили. Поновили роботи у вересні 2023 року. Тоді ж мешканці сусідніх будинків помітили, що біля будинку розпочалися демонтажні роботи — на місці працювала техніка, а на захист будинку вийшли люди. Про це вони писали у телеграм - каналі “ Цегла”, де звітують про стан пам’ятки. Зупинити демонтаж змогли після приїзду поліції.
Чому так сталося? Будинок за адресою Рейтарська 37-А не мав статусу пам’ятки місцевого значення. Про це в інтерв’ю “Нашому Києву” розказала Марина Соловйова, директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
“Історія тягнеться ще з 2011 року. Тоді Український державний інститут культурної спадщини підготував облікову документацію на три об’єкти за адресами: Рейтарська 37 А, Рейтарська 37 А’, Рейтарська 37 Б. Документація потрапила до Мінкульту, який тоді визнав пам’яткою тільки будівлю за адресою Рейтарська 37 А. Двом іншим статусу пам’ятки не дали, що і відкрило можливість знищувати ці будівлі. Того ж року Мінкульт отримав та схвалив проєктну документацію. Хочу звернути увагу, що ДОКС підписав тоді погодження тільки у частині реставрації”.
Демонтаж будівлі — пряме свідчення бездіяльно влади, яка була 10 років тому. Так вважає архітектор Микола Віхарєв:
"Ситуація жахлива. Ми зараз у Києві маємо результати бездіяльності органів влади 8-10 років тому. Тому що занести будівлі й пам'ятки, правильно і відповідно до закону, фахово, треба було ще 8-10 років тому. Тому сьогодні міністерство — вони все це наздоганяють, цим займаються".
Для того, щоб зберегти пам’ятки, треба дотримуватися алгоритму дій. І тільки якісна облікова документація та активна позиція громадян може вплинути на те, щоб такі ситуації, які відбулися з Рейтарської 37-А не повторювалися.
“Можливо інколи власники об’єктів спеціально роблять помилки у документації, щоб будинок не отримав статус пам’ятки. Завдання чиновників – бути пильними та небайдужими до роботи, яку вони здійснюють, ретельно вивчати та аналізувати, чи має будівля цінність, чи ні. Для цього треба звернутися до Державного реєстру нерухомих пам'яток України — як місцевого, так і національного значення. Також можна надіслати запит до ДОКС КМДА для отримання точної інформації з приводу конкретної будівлі", — розповіла Марина Соловйова, директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Чому історичні будинки в Києві треба зберігати
Зі слів архітектора Миколи Віхарєва зберігати необхідно всі будинки, що старші 80-років, бо їхня архітектура і забудова зберігає історію.
"Все, що старше, ніж 80 років, має бути на 99% збережено. Якщо будинок пережив Другу світову війну, був збудований ще до радянського періоду будівництва, він так чи інакше є свідком епохи й носієм індивідуальності, навіть якщо це був типовий проєкт 100 років тому. Я вважаю, що будинки радянського модернізму і сталінського класицизму теж мають значення. Це 60-70-80-ті роки. Тому що, фактично, вони є свідками нашої історії, не дивлячись на те, що тоді була тоталітарна влада".
Нагадаємо, у випадку придбання будівлі, необхідно дізнатися, чи наявний у неї статус пам’ятки. Власник об’єкта повинен підписати охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.
Так само якщо людина має бажання продати будинок чи навіть квартиру, необхідно дізнатися інформацію щодо статусу будівлі, бо навіть при продажі квартири необхідно буде отримати дозвіл на відчуження, який видає ДОКС.
"Іноді ми бачимо будівлю, але не розуміємо, що вона без захисту. Наприклад, на вулиці Прорізній, 10 є будівля Метробуду зі скульптурними композиціями шахтаря і шахтарки. Вона дуже цікава з точки зору архітектури й періоду сталінського класицизму. На сьогодні, будівництво вже відбувається, пам'ятка частково змінена, і захистити її фактично неможливо", — розповідає архітектор Микола Віхарєв.
Як активізм допомагає зберегти памʼятки
Перші, хто відіграють важливу роль у збереженні місцевих пам’яток — люди. Свідомий і публічний контроль, що стимулює чиновників, щоб всі процеси відбувалися прозоро і з дотриманням законодавства. Саме публічні обговорення і резонанс здебільшого допомагають зупинити роботи й зберегти пам’ятки місцевого значення. Микола Віхарєв розповів, на які об’єкти перш за все варто звернути увагу для їхнього збереження:
"В першу чергу, це весь старий Поділ. Там дуже багато будівель, яким понад 80-100 років. Вони ще досі в процесі включення як пам’ятки. Це будівля українського дому на Європейській площі, там де намагалися зробити адміністрацією президента. Це є втіленням радянського модернізму. Це будівля Держстандарту на Либідській площі й багато інших".
Якщо біля будинків, які мають 100-річну історію, з'явилася техніка, працюють люди з будівельними інструментами — на це одразу варто звернути увагу.
“Перш за все варто уточнити у людей, які проводять там роботи, чи мають вони науково-проектну документацію та документи на проведення діяльності, яку вони здійснюють. Якщо вам відмовили у наданні таких документів або ви розумієте, що діяльність незаконна, – потрібно звернутися до Поліції та ДОКС”, — розповіла Марина Соловйова директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Після звернення до ДОКС інспектори виїжджають на зазначену локацію та перевіряють законність діяльності. У випадку незаконних дій інспектор надає припис щодо припинення такої діяльності, а якщо припис не виконується, то накладаються фінансові санкції.
Більше про штрафи та збереження історичних памʼяток читайте у матеріалі нижче.
Текст: Дарʼя Янушкевич
