Київ – місто контрастів, у якому чергуються пам’ятки архітектури минулих століть та багатоповерхівки, на місці яких колись стояли пам’ятки архітектури минулих століть. Останнім часом у місті сталася низка скандалів через незаконне руйнування або реконструкцію таких пам’яток.
Про те, що відбувається з будівлями зі статусом пам’ятки та як їх захистити, говорили з Мариною Соловйовою, директоркою Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Що можна і не можна робити з пам'ятками культурної спадщини
Скільки пам’яток місцевого значення є у Києві?
На цей час, у Києві є 2081 пам’ятка місцевого значення. Але ця цифра постійно змінюється. Ми опрацьовуємо облікову документацію, відправляємо її результати до науково-методичної ради МКІП, яка досліджує надіслані нами документи. Міністерство вносить нові пам’ятки до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Простіше, рада перевіряє, чи відповідає об’єкт необхідним критеріям пам’ятки. Щороку 1 січня кількість пам’яток оновлюється.
Як український закон захищає пам’ятки місцевого значення? Чи є обмеження щодо їх знесення, чи реставрації?
Нам потрібно розуміти, що усі споруди, які мають статус пам’ятки, не можна реконструювати. Тобто на таких об’єктах можлива тільки реставрація (ремонтно-реставраційні роботи). Демонтаж, знищення, спалення, розбір добудова чи перебудова – заборонені. Це стосується пам’яток як національного, так і місцевого значення. Так само заборонено реконструювати пам’ятки, які знаходяться в переліку, але ще не додані до Державного реєстру нерухомих пам'яток.
Тож якщо будівлю зі статусом пам’ятки планують реставрувати, що потрібно зробити? Звертатися до державних установ?
Так, до Департаменту охорони культурної спадщини (ДОКС). Однак спершу потрібно опрацювати науково-проектну документацію щодо плану реставрації об’єкта, який має статус пам’ятки. Зазвичай це роблять архітектори. Потім науково-проєктна документація передається до ДОКС.
Далі для перегляду проєкту збирається консультаційна рада. До неї входять архітектори, археологи, мистецтвознавці, культурознавці та громадські діячі (фахові спеціалісти). Вони переглядають документацію, надають їй оцінку та приймають рішення, чи можна реконструювати пам’ятку — для її збереження, а не знищення чи деформації.
Скільки це триває?
Для того, щоб опрацювати науково-проєктну документацію, необхідно декілька місяців, а то і пів року, оскільки перегляд документа охоплює також експертизу й погодження з органами, які відповідають за збереження культурної спадщини.
Чому в Києві зносять та руйнують історичні пам’ятки
Можете детальніше розповісти про ситуацію з колишньою будівлею Київської повітової земської управи на вулиці Рейтарська, 37? Чому її намагаються знести? Вона не була у реєстрі пам’яток?
Так, історія тягнеться ще з 2011 року. Тоді Український державний інститут культурної спадщини підготував облікову документацію на три об’єкти за адресами: Рейтарська 37 А, Рейтарська 37 А’, Рейтарська 37 Б.
Документація потрапила до Мінкульту, який тоді визнав пам’яткою тільки будівлю за адресою Рейтарська 37 А. Двом іншим статусу пам’ятки не дали, що і відкрило можливість знищувати ці будівлі. Того ж року Мінкульт отримав та схвалив проєктну документацію. Хочу звернути увагу, що ДОКС підписав тоді погодження тільки у частині реставрації.
Через цю помилку у визначенні статусу будівель у 2011-му, ми отримали таку ситуацію у 2023 році.
Примітка: МКІП визнав помилку та у вересні 2023 року пообіцяв надати статус пам’ятки всім трьом об’єктам по вулиці Рейтарська, 37. Для цього Міністерство внесло зміни до наказу 2011 року – будівля отримала статус пам’ятки.
Як уникнути подібної ситуації у майбутньому?
Тільки якісна облікова документація та активна позиція щодо захисту пам’яток працівників державних органів може вплинути на те, щоб такі ситуації не відбувалися знову. Можливо інколи власники об’єктів спеціально роблять помилки у документації, щоб будинок не отримав статус пам’ятки. Завдання чиновників – бути пильними та небайдужими до роботи, яку вони здійснюють, ретельно вивчати та аналізувати, чи має будівля цінність, чи ні.
Є ще один будинок з довгою історією спроб його зберегти — будинок Сікорського. Чи йдуть зрушення для його захисту?
Балансоутримувачем будинку є Міністерство Оборони, а власником Фонд держмайна. Київ звернувся до Міноборони з проханням, щоб будинок перейшов з державної власності у комунальну. На цей момент будинок знаходиться у дуже занедбаному стані. Для збереження пам’ятки потрібно провести консерваційні роботи. У Міноборони коштів на це немає. Фонд родини Сікорських звертався до влади Києва з пропозицією надати кошти для проведення певних заходів для збереження будинку. Однак для цього потрібно, щоб Кабмін погодив передачу будинку з державної до комунальної власності Києва.
Чому ДОКС не так швидко реагує на руйнацію пам’яток? Чи є щось, що заважає департаменту виконувати свою роботу повною мірою?
Є. І це нестача кадрів. Ви можете собі уявити, що на весь Київ у нас тільки 3 інспектори! Цього недостатньо для того, щоб ефективно реагувати на порушення та перевіряти діяльність, яку здійснюють власники щодо своїх об’єктів. Окрім того, департамент потребує фахових юристів для захисту пам’яток у суді.
Ми зверталися до Голови КМДА щодо цієї проблеми й розраховуємо, що штат ДОКСа буде збільшений. Це дасть нам можливість ефективніше працювати.
Як зберегти пам’ятки культурної спадщини Києва
Як дізнатися, є та чи інша будівля пам’яткою місцевого значення?
Для цього треба звернутися до Державного реєстру нерухомих пам'яток України — як місцевого, так і національного значення. Також можна надіслати запит до ДОКС КМДА для отримання точної інформації з приводу конкретної будівлі.
Я нагадую, що у випадку придбання будівлі, необхідно дізнатися, чи наявний у неї статус пам’ятки. У такому випадку власник об’єкта повинен підписати охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.
Так само якщо людина має бажання продати будинок чи навіть квартиру, необхідно дізнатися інформацію щодо статусу будівлі, бо навіть при продажі квартири необхідно отримати дозвіл на відчуження, який видає ДОКС.
Яке покарання чекає власників у випадку знищення, перебудови чи будь-якої іншої діяльності щодо об'єкта зі статусом пам’ятки?
Перш за все це оформлення припису, який вимагає негайно припинити таку діяльність та відновити об’єкт. Зазвичай в охоронному договорі прописуються конкретні дії щодо захисту та правил поводження з пам’яткою, яких ми від власника об'єкта вимагаємо дотримуватися.
Куди звертатися, якщо я помітила, що об’єкт зі статусом пам’ятки реконструюють чи руйнують?
Перш за все варто уточнити у людей, які проводять там роботи, чи мають вони науково-проєктну документацію та документи на проведення діяльності, яку вони здійснюють.
Якщо вам відмовили у наданні таких документів або ви розумієте, що діяльність незаконна, – потрібно звернутися до Поліції та ДОКС.
Після звернення до ДОКС, наш інспектор виїжджає на зазначену локацію та перевіряє законність діяльності. У випадку незаконної діяльності інспектор надає припис щодо припинення такої діяльності, а якщо припис не виконується, то накладаються фінансові санкції.
Яка ціна штрафу?
Для фізичної особи – 1700 гривень, а для юридичної варіюється від 17 000 до 170 000 гривень.
Відразу відповім: я також вважаю, що такі штрафи замалі. Тому ми підготували певні зміни до Закону України “Про охорону культурної спадщини” для збільшення вартості штрафу. Ми втрачаємо пам’ятку, яку ніколи вже не відбудуємо. Вона належить не тільки нам, але і нашим дітям, майбутнім поколінням.
