Нещодавно Володимир Зеленський відреагував на петицію про заборону вручення повісток на блокпостах, АЗС та вулицях. Ініціативу підписали понад 26 тисяч осіб, тож президент у своїй відповіді пообіцяв звернутися з цим питанням до прем’єр-міністра.
Основна скарга громадян полягала у відсутності інформації про черговість мобілізації та юридичних підстав для захисту від неправомірних дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП, колишніх військкоматів). Тож автор петиції запропонував заборонити вручення повісток у будь-яких місцях, крім цих центрів, або ж оприлюднити стан хвиль мобілізації, щоб люди могли відстояти свої права, коли їх хочуть "незаконно чи з порушеннями призвати на службу".
Хмизу у багаття всенародного гніву додали ще й випадки вручення повісток порушникам комендантської години, громадського порядку чи правил дорожнього руху. Тож ми вирішили розібратися, чи дійсно повістки можуть слугувати покаранням, де і хто має право їх вручати, а також чому не варто боятися виклику до військкомату.
Порушив закон — тримай повістку
Спочатку декілька прикладів. Наприкінці червня поліція Києва провела рейд нічними клубами міста, де виявила сотні порушників комендантської години. Лише у двох закладах військовий комісар, який перевіряв клуби разом із правоохоронцями, вручив повістки 219 чоловікам призовного віку.
Інший випадок — коли парі, що займалася сексом на одеському пляжі, не просто встановили покарання відповідно до законодавства, а й видали повістки до військкоматів.
"Гормональний сплеск у подальшому вони зможуть привести до нормального балансу під час бойових дій", — прокоментував ситуацію речник Одеської ОВА Сергій Братчук.
Такі випадки непоодинокі й викликають різну реакцію у суспільства. В Управлінні персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ стверджують, що вручення повісток не є покаранням, а лише можливістю уточнити військово-облікові дані людини без прив’язки до ситуації (про це розповімо далі).
"Повістка в першу чергу вручається, щоб уточнити військово-облікові дані, а не призвати. Звичайно, повістка не використовується як покарання. Покарання для порушників є в адміністративному чи кримінальному кодексі, в правоохоронних органах чи судах, які притягують порушників до відповідальності. Якщо в місці, де можливо встановити особу громадянина і, якщо він не був в територіальному центрі комплектування, є можливість оповістити, аби він прийшов для уточнення військово-облікових даних, то паралельно здійснюється виклик цього військовозобов’язаного", — зазначає начальник Управління полковник Роман Горбач.
Водночас самі військові не завжди підтримують подібну практику виклику до військкомату за порушення закону (хай навіть ці процеси не прямо пов’язані між собою). Наприклад, сержант 47-го окремого батальйону ЗСУ Валерій Маркус вважає, що виписуючи повістки людям у приміщеннях гральних автоматів працівники територіального центру комплектування принижують його професію й демотивують бійців.
"Я пишаюся своєю службою, і мене обурює, що мою професію принижують до рівня покарання для якихось хронів. Очевидно, що рівень вимог для вступу на службу сьогодні низький через об’єктивні обставини, але це не значить, що армія має перетворюватися на угрупування алкашів, наркоманів, крадіїв та інших елементів вершин суспільного дна. Такою організацією процесу призову, держава принижує і демотивує бійців, які свідомо пішли на службу жертвуючи своїми інтересами, ба, навіть життям. Військкомати поставили цих людей в один ряд з тими, кого кинули на службу у вигляді покарання. Це просто принизливо", — зазначає Маркус.
Він підкреслює, що якість мобілізованих у такий спосіб настільки низька, що від них більше проблем на фронті, ніж користі. Зокрема, військовослужбовець зазначає, що лише 10-15% людей, якими "військкомати закидують армію", більш-менш адекватні.
"Усе інше — невмотивований натовп, який тільки створює додаткові проблеми та відбирає від себе цінний ресурс часу та зусиль. Це я кажу, як командир. (...) В якості приклада додам, що на цьому етапі війни вже мав два інциденти, коли в Донецькій області два мобілізованих алко-тіла додумалися погрожувати мені зброєю", — додає він.
З іншого боку, потрібно розуміти, що армія має обмежені ресурси (зокрема і людські), які необхідно постійно поновлювати задля збереження обороноздатності країни. Йдеться про те, що деякі військові захищають нашу країну на фронті майже пів року. І їм теж потрібен відпочинок.
Де і хто може видавати повістки?
Останнім часом все частіше можна побачити скарги на те, що працівники територіальних центрів комплектування вручають повістки чоловіками у найнеочікуваніших місцях: у черзі на АЗС, на парковці біля супермаркету, на пляжі чи на вході до церкви. Люди обурюються, мовляв, чому їх "виловлюють" надворі для вручення повістки, а не надсилають документи за адресою реєстрації чи місця проживання.
Насправді ж, пояснює Роман Горбач, річ у тому, що не всі військовозобов’язані повідомляють про свій переїзд. З початку повномасштабної війни людина виїхала в інше місто чи навіть область і не стала на військовий облік за новим місцем проживання. Відповідно, скільки б листів не приходило їй на стару адресу, реакції не буде жодної. Натомість територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має вести облік військовозобов’язаних на своїй території. Найефективніший, за словами Горбача, спосіб виконати задачу — вручати повістки у громадських місцях.
"Видача повісток не означає, що цю людину, цього військовозобов’язаного громадянина одразу призивають до Збройних сил України або інших військових формувань. В 90% і навіть більше — це зовсім не так. Ця повістка в першу чергу роздається для того, щоб громадянин з’явився до територіального центру комплектування і начальник цього центру зміг уточнити його військово-облікові дані, стан здоров’я і, можливо, потім за потреби, якщо ця людина відповідає усім якостям, призивати її до служби в армії", — коментує начальник Управління штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ.
Повістку про виклик військовозобов’язаного може заповнювати керівник територіального центру комплектування. Згідно з українським законодавством, цей документ також може підписати керівник установи, керівник селищної ради й інші посадові особи. Начальник ТЦК і СП може своєю чергою видати розпорядження, що зобов’язує цих посадових осіб у визначені терміни оповістити військовозобов’язаних, аби з’явилися у територіальний центр комплектування.
Які бувають повістки та кому їх можуть вручити?
На сьогодні в Україні існує чотири види повісток. Вони відрізняються за своїм призначенням:
- повістка для уточнення облікових даних;
- повістка для проходження військово-лікарської комісії;
- повістка про призов на строкову військову службу (під час воєнного стану не видають);
- мобілізаційне розпорядження.
При врученні повістки ви маєте розписатися. Утім, ви можете відмовитися отримувати повістку та підписуватися про її отримання. В такому випадку вам може загрожувати штраф за ухилення від вручення повістки на суму від 850 до 1700 гривень (йдеться про перші два типи документів).
У випадку повторного порушення може йтися вже про кримінальну відповідальність. Стаття 337 Кримінального кодексу України встановлює покарання у вигляді штрафу на суму від 5100 до 8500 гривень, виправних робіт або позбавлення волі на термін від 3 до 5 років (ст. 336 ККУ).
Вручити повістку можуть будь-кому. Незалежно від статусу чи придатності до служби. Варто пам’ятати, що повістка — це не обов’язково квиток на передову. Перш за все йдеться про уточнення даних військовозобов’язаного. Низька ймовірність, що людину одразу відправлять на фронт.
Кого можуть мобілізувати?
Звісно, в Україні триває загальна мобілізація, отже призвати на службу можуть будь-кого. Але перевагу віддають резервістам та колишнім учасникам АТО/ООС. Бувають і винятки, але наразі ЗСУ проводить мобілізацію за затребуваними військово-обліковими спеціальностями.
Згідно із законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призову на військову службу не підлягають військовозобов'язані, які:
- отримали відстрочку по бронюванню (як це зробити — читайте тут);
- визнані недієздатними за висновком військово-лікарської комісії (термін дії висновку ВЛК — 6 місяців);
- самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- утримують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- утримують повнолітню особу з інвалідністю I чи II групи;
- доглядають за хворою дружиною (чоловіком) або батьками;
- мають неповнолітню дитину (дітей), а чоловік чи дружина проходить військову службу;
- студенти закладів вищої та фахової передвищої освіти, аспіранти та докторанти денної або дуальної форми навчання;
- чиї родичі загинули або зникли безвісти під час проведення АТО/ООС, а також військової служби під час воєнного стану.
З повним переліком категорій осіб, можна ознайомитися у законі.
