Цьогорічну зиму вважають однією з найскладніших в історії незалежної України, хоча ще навіть не завершився перший її місяць. Повномасштабна війна й атаки росіян на українську енергосистему зробили наше життя значно важчим. Відключення світла, перебої зі зв’язком, тепло- та водопостачанням — країна-терорист вдається до будь-яких методів, аби тиснути на цивільне населення. Але є ті, кому ці виклики даються ще складніше.
Невидимі для держави й суспільства, нерідко люди з інвалідністю стають заручниками власних осель чи місць несвободи (інтернатів, геріатричних пансіонатів, психіатричних лікарень тощо). З якими проблемами вони стикаються під час війни і як можна допомогти — розповідаємо далі.
Головні виклики
Серед головних небезпек під час повномасштабної війни — загроза ракетних ударів чи атак дронами, а також відключення електроенергії, води та тепла. Але, на відміну від багатьох, люди з інвалідністю мають менше можливостей протидіяти таким викликам.
Для прикладу, питання безпеки. Під час повітряної тривоги рекомендовано спуститися в укриття чи бомбосховище — переважно вони розташовані у метро, підземних паркінгах або у підвалах старих будинків. Утім, далеко не всі ці місця можна назвати доступними для людей з інвалідністю.
Беремо далі — відсутність світла, води та тепла. У такій ситуації зазвичай пропонують спуститися сходами, набрати води в бюветі чи прийти у найближчий пункт незламності. Але проблема для людей з інвалідністю може виникнути ще на етапі виходу з квартири. Не кажучи вже про прогулянку надворі, коли випадає сніг і пересуватися практично неможливо.
"Найболючіша проблема наразі — це недоступність великої кількості будівель, де розташовуються гуманітарні штаби, бомбосховища і пункти незламності. До прикладу, одна із кейс-менеджерок нашої організації Fight For Right Тетяна, яка мешкає у Києві, не може потрапити до найближчого пункту незламності через його недоступність для людей на колісних кріслах. І це не поодинокий випадок. Також через погодні умови, пандус, розташований на вході в будинок, де живе Тетяна, покривається кригою і стає надто слизьким. Це робить її "заручницею" власної квартири, де немає світла, опалення і можливості вийти на вулицю. У такій ситуації без сторонньої допомоги вкрай важко впоратися" — розповідає координаторка проєктів з екстреного реагування Марина Текучова.
Окрім проблем з інклюзивністю, під час війни суттєво ускладнився процес отримання медичної допомоги та лікування. Зокрема, зазначає Марина Текучова, це стосується і технічних засобів реабілітації від держави.
"Через відсутність коштів у місцевих бюджетах майже неможливо отримати слухові апарати або послугу державної планової реабілітації. Крім цього, в державі не налагоджена система евакуації людей з інвалідністю з населених пунктів поблизу зони бойових дій. Частково ці функції виконують міжнародні та місцеві громадські організації, але сотні людей з інвалідністю все ще залишаються у прифронтових зонах", — пояснює вона.
Евакуація
Евакуація людей з інвалідністю може бути індивідуальною чи груповою. Також вона залежить від того, кого і куди евакуюють, які у людей є потреби. На сьогодні в Україні діє обов’язкова евакуація з території Донецької області. Та досить часто представники держави та громадських організації стикаються з відмовою покидати небезпечні регіони чи населені пункти в зонах бойових дій.
Причиною цього адвокаційна менеджерка Fight For Right Вікторія Харченко називає відсутність прозорої комунікації від держави щодо того, де людина опиниться після евакуації. Так, люди, яким пропонують покинути небезпечні території, часто не розуміють, куди їх відправлять, чи зможуть вони отримати належну підтримку на новому місці, чи буде там доступне житло, яка ситуація з відключеннями світла або тепла і чи буде де ховатися у випадку повітряної тривоги.
"Якщо це евакуація за кордон, то додаються різні бюрократичні питання щодо оформлення документів, а також незнання мови. Питання з евакуацією дітей з Донецької області складніше, оскільки за них відповідають дорослі. Та ці дорослі власне з різних причин не завжди хочуть евакуюватися", — зазначає Вікторія Харченко.
У такій ситуації, пояснює вона, важливо пояснити людині усі деталі евакуації, а також розповісти про те, що її може чекати після. Варто запитати аргументацію людини, чесно розповісти про можливі загрози. Але якщо це не спрацювало — потрібно прийняти такий вибір.
Допомога людям з інвалідністю
У випадку, якщо людина з інвалідністю відмовляється від евакуації, їй можна запропонувати підтримку на місці. Насамперед потрібно запитати, чи потрібна ця підтримка і що саме ви можете зробити. Якщо це якісь локальні невеликі речі, які ви в змозі виконати — зробіть їх.
"Якщо ви хочете допомогти людям поблизу, то спершу дізнайтеся, чи живуть десь поруч люди з інвалідністю, які можуть потребувати допомоги. Спойлер: ймовірно, нескладно буде знайти таку людину завдяки теорії кількох рукостискань, навіть сімох не знадобиться. Власне комунікацію варто починати з простого питання: чи треба людині допомога? Бо може виявитися так, що зовсім не треба. Але якщо все-таки потрібна, то яка саме це допомога? Купити раз на тиждень базовий набір продуктів для сусідки, якій важко пересуватися самій — для цього не потрібно багато часу та коштів", — зазначає Вікторія Харченко.
Що стосується евакуації, юридичної чи психологічної допомоги, то з цими питаннями можна звернутися до державних органів або громадських організацій, наприклад, Fight For Right. З 24 лютого 2022 року вони створили систему екстреного реагування та займаються особистою і медичною евакуацією, а також надають іншу допомогу (асистивні технології, ліки, харчі, юридичні та психологічні консультації). Кейс-менеджери організації також розробляють маршрути евакуації з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб людей, які звернулися за допомогою.
Організація надає допомогу людям з інвалідністю та їхнім тваринам, які залишилися на деокупованих територіях і територіях, близьких до лінії фронту. Також Fight For Right розпочали втілення зимового проєкту "Тепло" із забезпечення людей з інвалідністю необхідним обладнанням і речами під час холодної пори року. Запит на допомогу можна залишити на гарячій лінії 0800306633, на пошту ГО help@ffr.org.ua, а також на сторінках Fight For Right в Instagram та Facebook.
Цей матеріал створено в рамках спецпроєкту "Нова Україна", в якому ми допомагаємо українцям розв'язувати нагальні проблеми та стати ще сильнішими. Команда "Наш Київ" підіймає важливі теми для українського суспільства: нова робота, новий дім, нова культура, новий бізнес, нові технології, нові історії, нові українці та нова реальність.
