За добу після оголошення про початок збору коштів на безпілотники Bayraktar для української армії Сергій Притула повідомив, що левова частка переказів — це пожертви розміром від 2 до 200 гривень. Люди відправляли й від 80 копійок, аби допомогти чимшвидше зібрати гроші на "пташок" для наших захисників.
Але буде несправедливим не згадати про те, що культура малих донатів в Україні формується вже досить тривалий час. Лише на початку червня з’явилося чимало ініціатив для збору таких регулярних пожертв. "Відправ Франка на фронт", "Всі по 10" та низка інших проєктів уже понад місяць займаються тим, аби щодня нагадувати українцям про важливість кожної гривні та допомагати волонтерам і військовим.
Про те, як з’явилися ідеї створення таких ініціатив, як організовують збори та в чому перевага регулярних донатів, хай навіть по кілька гривень — ми розпитали у засновників "Відправ Франка на фронт" Андрія Міщенка та "Всі по 10" Ярослави Кравченко.
Кожна гривня має значення
Обидві ініціативи — "Відправ Франка на фронт" і "Всі по 10" — запустили приблизно в один і той самий час. 2 червня засновниця "Дикого театру", ведуча "Телебачення Торонто" та YouTube-шоу ebaut Ярослава Кравченко оголосила перший збір по 10 гривень.
Вже за місяць ініціатива зібрала перший мільйон гривень. Усі небайдужі щодня надсилали гроші на форму та берці, на автівки, швидку допомогу, каски, тепловізори, лопати, рукавички, приціли, пристрої нічного бачення, медикаменти у лікарню в Краматорську, протигази, корми для тварин у Київську й Миколаївську область та ще багато іншого.
Дещо відмінна історія в ініціативи "Відправ Франка на фронт". Ідея виникла ще у 2015 році. Креативний директор проєкту Андрій Міщенко тоді працював у складі креативної команди, яка мала вирішити проблему спаду донатів на запит одного із харківських фондів, що займався залученням коштів на допомогу українській армії.
Через деякий час фонду не стало, утім Андрій зберіг ідею та всі розробки на жорсткому диску. А коли 24 лютого в Україні почалася повномасштабна війна, було ухвалено рішення: оновити дизайн купюри до зразка 2017 року, одягнути Франка у новий шолом і залишити напис: "Твоє мало багато значить".
Після розмов зі своїм другом Валентином Ткаченком, який займався редизайном купюри, Андрій вирішив відкласти проєкт на певний час. Річ у тім, що у перші місяці українці дуже активно донатили на армію, гуманітарну допомогу та інші ініціативи, а "Відправ Франка на фронт" мав дати новий поштовх і новий сенс донатам.
Врешті-решт, про силу малих внесків почали активно писати в середині травня. На початку червня у соцмережах з’явилися віральні пости про силу 10 гривень. Тож Андрій зрозумів — настав час для Франка, і 10 червня повідомив про запуск ініціативи. Рівно за чотири тижні проєкт зібрав півмільйона гривень для волонтерів та ЗСУ.
Заявка, перевірка, контакт
Принцип роботи обох ініціатив приблизно однаковий: спершу проєкт отримує заявки на збір коштів від волонтерів чи військових, далі упродовж дня розповідає підписникам про тих, для кого збирають кошти, а отриману за добу суму перераховує на ту чи іншу потребу. Тобто яку суму зберуть за день — таку й відправлять тим, хто потребує.
Утім, не все так просто. За добу проєкти можуть отримати десятки повідомлень з проханнями допомогти зібрати кошти військовим чи волонтерам. Тож одним із найскладніших та найдовших етапів роботи є відбір та перевірка запитів.
Наприклад, у "Всі по 10" запити спершу ділять за терміновістю. Потім їх перевіряють. У пріоритеті — перевірені збори, перевірені волонтери й запити частин, а також прозора звітність.
Збір триває рівно добу. За цей час можна задонатити:
- на банку ініціативи в monobank (кожен збір має своє посилання);
- на рахунок у "ПриватБанку" (по завершенню дня сума ділиться порівну між зборами);
- на рахунок PayPal (у призначені треба вказати, на що ви донатите).
Щоразу команда проєкту "Всі по 10" виставляє ціль для підписників: зібрати на дві каски, 200 кг чорносливу для енергетичних батончиків чи на 5 тонн води. Інколи ціль зазначають у гривні. Суть у тому, аби не повністю закривати великі збори самостійно, а лише допомогти іншим їх дозакрити. Тобто докладати зусиль мають усі.
По завершенню дня збір припиняється. Якщо зібрати потрібну суму вдалося швидше, то проєкт оголошує додатковий збір. Кошти, які нападали понад ціль, перекидають на банку наступної ініціативи.
Перевіркою запитів займаються і в ініціативі "Відправ Франка на фронт". Спершу команда визначає, на що підуть кошти. Для цього дивляться попередню звітність того чи іншого проєкту, перевіряють, чи дійсно організація займається тим, що вона декларує. Це можуть бути звіти про попередні збори чи передачу вже зібраної допомоги на фронт, офіційні запити від військових підрозділів на збір саме тих чи інших речей.
Ініціатива намагається сконтактувати тих, хто потребує допомоги, з волонтерами, які працюють за конкретним напрямком. Тобто, якщо хтось збирає гроші на машину для окремого військового підрозділу на Харківщині, то їх можуть перенаправити до організації Shields Ukraine, яка часто збирає на автомобілі для ЗСУ. Там волонтери можуть по своїм каналам придбати авто, доставити його, полагодити та відправити підрозділу.
Кошти збирають на банку і рахунки в monobank та "ПриватБанк". Таким чином волонтери "Відправ Франка на фронт" можуть чітко контролювати, яку саме суму вдалося зібрати завдяки їхній ініціативі. Вони бачать, хто і скільки скидав, скільки людей перераховували гроші і т.д.
"Відправ Франка на фронт" організовує збори як на потреби ЗСУ, так і на волонтерську допомогу в деокупованих регіонах або територіях, де ведуться бойові дії. Разом з ініціативами "Радіо Сковорода", "Південна ніч" та Shields Ukraine збирали гроші на автівки для військових, а також допомагали проєкту Some People зі збором грошей на їжу, яку волонтери возили в села на Харківщині.
Звичка регулярних донатів
Питання не у тому, скільки грошей людина може відправити на фронт: 2, 10 чи 100 гривень. Одна із цілей "Всі по 10" та "Відправ Франка на фронт" — нагадувати українцям про важливість регулярних донатів.
Так, за статистикою "Всі по 10", близько 50% підписників ініціативи роблять пожертви щодня. Ще 50% донатять раз на кілька днів чи раз на тиждень.
Водночас люди можуть забувати донатити. Тож якщо ініціатива постійно не присутня в інформаційному просторі й не нагадує про важливість збору, кількість пожертв падає.
На те, чи задонатить людина гроші, впливають і алгоритми Instagram — обидві ініціативи представлені у цій соцмережі. Через велику кількість підписок користувач може не догортати до публікації із закликом відправити Франка на фронт чи скинути 10 гривень на допомогу волонтерам.
Спільнота малого донату
Сценарист та співведучий "Телебачення Торонто" Максим Щербина якось назвав людей, які регулярно роблять невеликі, але значимі пожертви, "спільнотою малого донату". Й насправді із цим неможливо не погодитися, адже річ навіть не у розмірі переказу, а в причетності до збору й у єдності людей.
Дещо детальніше пояснює переваги регулярних пожертв Андрій Міщенко. За його словами, невеликі щоденні донати — це можливість бути причетним до великих зборів з користю для себе та інших.
По-перше, людина допомагає лише тоді, коли має змогу це зробити (принаймні, ми закликаємо саме до цього). Вона не віддає усі гроші й не опиняється у ситуації, коли сама потребує допомоги. Донат по 2-10-20 гривень — це свідомий внесок. При цьому, повторимося, сама сума не важлива.
По-друге, ідея регулярних донатів "Відправ Франка на фронт" та подібних ініціатив базується на тому, аби людині було не соромно відправляти будь-яку суму і розповідати про це. Адже, по факту, люди відправляють не 1, 2, 5, 10 чи 20 гривень — вони відправляють Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Івана Мазепу чи Івана Франка.
Йдеться про культурну особистість, культурних діячів, чию значущість для української історії неможливо оцінити. Відповідно, неможливо оцінити значущість кожного малого донату. Бо усі вони — Франко, Мазепа чи навіть Леся Українка у танкістському шоломі (так ініціатива зображає їх на купюрах) — випромінюють енергію допомоги.
По-третє, ініціатива сформувала своєрідне правило Франка. Воно означає, що коли людина прокидається, бере каву, відправляє донат і розповідає про це, то напрацьовує відповідну звичку. Ця звичка підкріплюється ще й тим, що кожен донат на рівні гормонів допомагає почувати себе краще.
Ну і по-четверте, регулярні донати допомагають боротися із провиною вцілілого, коли людина відчуває себе погано через те, що перебуває у безпеці. Це відчуття може бути фоном для багатьох людей, робить нас контрпродуктивними, приносить негатив та деструкцію.
У такому випадку маленькі донати допомагають втриматися на плаву. Людина відчуває у собі потребу, розуміє, що вона робить щось для того, аби хлопці та дівчата на передовій відчували себе краще. І наближає спільну перемогу.
Матеріал створено в рамках спецпроєкту "Нова Україна", у якому ми підіймаємо важливі для українського суспільства теми. Нова робота, новий дім, нова культура, новий бізнес, нові технології, нові історії, нові українці та нова реальність — у спецпроєкті можна дізнатися про усе те, що стало частиною нашого життя.
