Народження мови стало рушійною силою в еволюції людини. Навички комунікації грають велику роль у соціальних та професійних сферах. Порушення мовлення негативно впливає на психічний розвиток, поведінку, невпевненість у собі як у дитини, так і у дорослого. Все це разом призводить до труднощів у навчанні, обмеженості у виборі професії та партнера.
Сьогодні проблеми з мовним апаратом не є вироком. Логопедія та дефектологія — галузі медицини, присвячені діагностиці, корекції та лікуванню вад розвитку мовлення у дорослих та дітей. Знайти хорошого логопеда в Києві, наприклад, чи у будь-якому місті України не складе особливих труднощів.
Чим відрізняються і що спільного?
Попри спільної мети — допомоги дорослим та дітям з порушеннями мовлення, фахівці цих галузей мають різну спеціалізацію та методи. Напрямки роботи схожі, але не ідентичні.
Логопед: хто це і кому він потрібен?
Логопед — фахівець вузького профілю з вищою лінгвістичною освітою (педагогічне чи медичне), працює з усіма порушеннями мовлення. Окрім проблем з вимовою букви “Р” допомагає у корекції таких дефектів як:
- формування зв'язного та граматично правильного мовлення;
- покращення розуміння та вираження думок;
- порушення ритму і темпу мовлення;
- працює над правильною вимовою та постановкою звуків та складів.
Пацієнтом логопеда може бути не тільки дитина, а й дорослі після інсультів, травм голови, працівники мовних професій (вчителі, співаки, диктори, актори). Одна з галузей логопедії — фонопедія, займається профілактикою розладів голосу, постановкою відсутніх звуків мовлення та навчанням правильної вимови. Що особливо важливо для людей, які виступають на публіці.
Дефектолог: які проблеми вирішує?
Дефектолог — лікар широкого профілю з вищою педагогічною або медичною освітою. Програма навчання дефектологів охоплює такі напрямки медицини як психіатрія, психологія та педагогіка. Працює з дітьми, у яких дефекти мовлення виникли на тлі психічних або фізичних вад, таких як:
- затримка психічного розвитку;
- когнітивні порушення;
- аутизм;
- діти з проблемами слуху та зору.
Надає допомогу дітям, які мають труднощі у навчанні або порушення у фізичній чи психоемоційній сфері.
Існує кілька напрямків дефектології:
- сурдопедагогіка — наука про навчання і виховання осіб з порушеннями слуху;
- олігофренопедагогіка — займається питаннями виховання і навчання дітей з проблемами інтелектуального розвитку;
- тифлопедагогіка — навчання і виховання дітей з вадами зору.
Лікар-дефектолог не виправляє порушення вимови, а допомагає висловлювати свої думки. Працює над способами пізнання та розуміння світу дитиною, її увагою та пам'яттю.
Коли саме потрібен логопед, а коли дефектолог?
При виявленні проблем з розвитком мовлення батьки часто не розуміють, до кого звертатися. Як визначити, коли і якого саме спеціаліста вам потрібно відвідати?
Коли потрібен логопед?
Консультація логопеда потрібна у випадку:
- 4-місячна дитина не реагує на голоси та звуки;
- при відсутності дитячого лепету у віці 6-7 місяців варто звернутися до лікаря, можливі проблеми зі слухом;
- 2-річна дитина мало говорить або зовсім не говорить, не може скласти просте речення;
- 3-річна дитина незрозуміло говорить, не підтримує зоровий контакт, не може зосередитись на чомусь одному;
- затримка мовлення;
- шепелявість, деколи діти це переростають, але якщо у віці 5-6 років це присутнє, треба звернутися до фахівця;
- заїкання.
У таких випадках головне відразу звернутися до спеціаліста. Хорошим варіантом буде відвідати логопеда, записавшись на прийом навіть онлайн.
У дорослих причиною візиту до логопеда може бути заїкання, шепелявість, інсульт, травми голови, погана дикція. Після консультації з логопедом, якщо порушення були викликані складнішими патологіями, лікар може направити до дефектолога.
З чим звертатися до дефектолога?
До дефектолога потрібно звертатися, якщо дитина:
- хворіє на порушення центральної нервової системи;
- має аутизм;
- відстає у розумовому розвитку;
- страждає на патології органів слуху та зору;
- страждає на порушення поведінки (занадто слабкі або навпаки бурхливі емоційні реакції);
- до одного року не вимовляє лепетні слова (мама, баба, дай);
- у 5 років розмовляє незрозуміло і нечітко;
- має труднощі з артикуляцією (не може показати язик, відкрити рот);
- до 2-х років не вимовляє простих слів;
- дитина взагалі не розмовляє.
Рекомендації для батьків
Велику роль у розвитку зв'язного мовлення у дітей відіграють саме батьки. Йдеться не тільки про спостереження за дитиною та оцінку її мовних можливостей. Важливо багато розмовляти з дитиною, утримуючи зоровий контакт, називайте предмети та описуйте свої дії. Читайте дитині книжки — це допомагає покращити слухову пам’ять та вивчити нові слова. Розмовляючи, не перекручуйте слова, діти навчаються шляхом наслідування. Додатково можна звернутися за консультацією до логопеда вже з 2-3 років. При виявленні будь-яких дефектів фахівцем легше виправити це саме в ранньому віці.
Правильна і красива вимова надає широкі можливості для досягнення цілей та почуття впевненості. Не варто сподіватися, що дефекти з віком самі виправляться. Чим швидше ви звернетесь до спеціалістів, тим швидше й успішніше будуть результати лікування.
