Це друга частина інтерв’ю з Олександром Возним, начальником Управління екології та природних ресурсів КМДА. У першій ми говорили про еко-проєкти, які втілюють у воєнному Києві. Зокрема вертикальне озеленення будинків, онлайн-мапу київських дерев та ініціативи від киян, які знаходяться за кордоном. Прочитати цей текст можна тут. Цього разу Олександр знову розповів про екологічні ініціативи, які вже працюють (або запрацюють найближчим часом) у столиці. Але нові, а не ті, що минулого разу. Читайте, тут багато цікавого.
Реєстр викидів забруднюючих речовин
Що це таке
Грубо кажучи — це онлайн-мапа підприємств, які мають дозволи на викиди забруднюючих речовин, та інформація про зміст цих дозволів. Ідея зробити реєстр виникла у нас ще минулого року як відповідь на великий запит суспільства на відкриті дані у сфері екології. Так історично склалося, що процес отримання інформації про підприємства-забруднювачі був досить довгим і складним — потрібно писати звернення до державного органу, чекати доки там перевірять інформацію і нададуть відповідь. Тому ми вирішили скоротити цей шлях — коли реєстр запрацює, інформацію можна буде отримати у декілька кліків. Адже однією із ключових задач у роботі Управління екології є відкритість.
Як це влаштовано
Наприклад, ви їдете й бачите трубу, яка сильно димить. У вас є сумніви, що підприємство працює згідно з усіма екологічними нормами. Або ж інша ситуація — ви проживаєте в місцевості, де стоїть неприємний запах. Ви знаєте, що поруч знаходиться котельня, але вам нічого про неї невідомо. Ви не знаєте, кому вона належить, бо там охорона і за паркан вас не пускають. А наша карта дає вам можливість перевірити адресу та дізнатись, що це за суб’єкт. Якщо він має офіційні дозвільні документи, то всі вони будуть повністю висвітлені. І там буде не просто дозвіл на викиди, а інформація про те, хто його видав, термін дії, які саме забруднюючі речовини викидає суб’єкт, скільки тонн на рік. Там будуть всі документи, які передбачені нашим законодавством. Тобто якщо суб’єкт проходив екологічну експертизу, то вона там буде. Якщо оцінку впливу на довкілля — теж. Абсолютно всі відкриті екологічні дані.
Коли запрацює
Як ви зрозуміли, на цьому порталі буде відкрита інформація про підприємства, включно із точною адресою та інформацією про те, чим вони займаються. Враховуючи воєнний стан і те, що росіяни можуть вдарити по таких об’єктах, портал наразі публічно не запускається. Однак ми активно його наповнюємо даними для того, щоб вже наступного дня після нашої перемоги його презентувати.
Чому це важливо
Громадськість зможе контролювати діяльність компаній-забруднювачів. Це також підштовхне підприємства до дотримання законодавства у сфері екології. Адже будь-хто зможе перевірити їхню діяльність. Незручно вийде, якщо у них димітиме труба, на яку немає жодного дозвільного документа.
Моніторинг повітря
Про систему
До останнього часу не існувало системи, яка б дозволяла киянам оперативно слідкувати за станом атмосферного повітря в місті. Звісно, час від часу публікувалися якісь звіти й довідки, але зазвичай це відбувалося із запізненням — у них йшлося про стан повітрям станом на вчора.
У 2020 році ситуація почала змінюватися, коли ми почали розбудовувати сучасну систему моніторингу. Спершу це були два референтних (або високоточних) пункти спостереження на лівому березі, в районі Бортницької станції аерації та заводу "Енергія". У 2021 році ми додали ще три референтні станції, але вже на правому березі: дві в Подільському районі й одну в Шевченківському. Пізніше, разом з IT-департаментом КМДА, запустили систему з 46 індикативних датчиків моніторингу повітря. Ми розмістили їх по всьому місту, а не тільки в межах зон промислового забруднення. Ці датчики знаходяться навіть у парках і біля водних об’єктів. Це дозволяє бачити повну картину та аналізувати, від чого залежить якість повітря.
Наразі наша система нараховує п’ять референтних та 46 індикативних датчиків — загалом 51 станцію. Усі вони цілодобово моніторять якість повітря. Дізнатися, яке повітря зараз у місті, можна зайшовши у додаток "Київ Цифровий" або на сайт Управління екології. Інформація оновлюється миттєво, так що її одночасно бачать і кияни, й наші співробітники. Інформація зберігається та накопичується на сервері. Можна перевірити стан повітря за день, тиждень та останній місяць. Це також є важливим, адже показує наше прагнення до повної прозорості.
Чим відрізняються датчики
Референтні датчики є абсолютно точними. Вони значно більші за розміром (будівля 3 на 4 метри). До них є особливі вимоги, які включають методологію відбору проби, її обробки, частоти та похибки. Індикативні датчики є простішими й компактнішими. Вимоги до них також менші. Вони можуть рідше відбирати пробу, умовно раз на десять хвилин, коли референтні роблять це раз на хвилину. Похибка у референтного датчика може складати 5%, а в індикативного — 12-15%. Але вони мають працювати разом — це системи, які доповнюють одна одну.
Різке очищення повітря
Система моніторингу не припиняла працювати з початком повномасштабної війни. Єдине, з міркувань безпеки всі цифрові сервіси тимчасово були переведені в режим службового користування. Проте ми продовжили збирати інформацію та аналізувати її. Таким чином ми дізналися, що повітря у Києві стало не просто чистим, а дуже чистим. Коли зупинився транспортний потік, активне життя, то з повітрям відбулося щось надзвичайне. Зараз, з поверненням автівок, індекс трішки зріс, але воно досі лишається чистим (приблизно удвічі чистіше ніж в аналогічний період до повномасштабної війни).
Скорочення використання пластикових пляшок
Про проєкт
Передусім, ми хочемо зменшити кількість пластику, який опиняється на полігонах і шкодить довкіллю. Ідея проєкту в тому, щоб люди переходили на багаторазові еко-пляшки, а ресторани та кафе дозволяли безкоштовно наповнювати їх водою. У більшості таких закладів встановлені локальні системи очищення води й вони пропонують її клієнтам безкоштовно. Головна ідея в тому, аби людина могла наповнити свою еко-пляшку навіть нічого не замовляючи в ресторані або кафе. Крім екологічного, проєкт має і соціальну складову. В магазині пляшка води, в середньому, коштує близько 20 гривень. При тому, що вартість самої води там менш як 5%. Все інше — це маркетинг, логістика, маржа. В наш час дуже важливою є взаємопідтримка, му це такий проєкт, в який ми хочемо залучити свідомих підприємців та громадян.
Розробка
З приводу просування — ми зараз ведемо багато переговорів. Це соціальний проєкт і ми маємо знайти компанію, яка безкоштовно розробить технічне рішення. Ми вже знайшли тих, хто зробить для нас маркетингову частину: брендинг, дизайн, логотип та інше. Зараз спілкуємося з різними IT-компаніями, щоб вирішити, яку модель використати. У столиці вже реалізували два схожі проєкти: Ecola та Refill. Проте вони, на жаль, не стали достатньо популярними. Ми хочемо об’єднати ці проєкти зі своїм та застосувати інструменти, які є в КМДА, наприклад "Київрекламу". Плануємо активно комунікувати з жителями Києва й розповідати їм про переваги цього проєкту.
Залучення закладів
Ми думаємо, що на першому етапі зможемо залучити до ініціативи 50-100 закладів. Наразі провели переговори з десятком різних кафе та ресторанів і вони погодилися взяти в ній участь. Хочеться, щоб це стало певним трендом.
Коли це запрацює
Ми розраховуємо, що зможемо анонсувати проєкт на початку наступного року. А до весни у нас все має бути готово. Адже влітку росте споживання води. Наша задача — це зробити якісний та зручний продукт. Тому зараз нам потрібен час.
