Останні тижні Батьківщина-Мати регулярно з’являється у соціальних мережах та новинах ЗМІ, оскільки її нарешті вирішили декомунізувати. Однак, цей процес не обходиться без скандалів.
Ми розповідаємо про все, що треба знати про минуле та майбутнє найвищого монумента України.
Історія Батьківщини-Мати
Батьківщина-Мати або ж Україна-Мати (а саме так її вирішили перейменувати) – найвища монументальна скульптура Європи та приклад соціалістичного реалізму.
Споруда висотою у 102 метри та вагою у понад 450 тонн стала першою в Україні скульптурою такого масштабу, саме тому на відкриття монумента з’їхалася радянська верхівка на чолі з Леонідом Брєжнєвим. Під час відкриття пам’ятника погода була настільки вітряною, що червону доріжку закинуло на голову генсека, а смолоскип для запалення вічного вогню здуло поривом вітру по дорозі.
За перший проєкт монумента відповідав скульптор Євген Вучетич, який розробив його у 70-тих. Однак, після його смерті у 1974 році, розробку проєкту підхопив український скульптор Василь Бородай, який змінив первинний задум пам’ятника. Його відкрили у травні 1981 році як символ перемоги над нацизмом.
Цікаві факти про Батьківщину-Мати
- За початковим планом, монумент мав бути позолоченим. Його хотіли покрити сусальним золотом, однак згодом цю ідею відкинули.
- Батьківщина-Мати входить у двадцятку найвищих статуй світу. Вона перевищує Статую Свободи у Нью-Йорку: її висота — 102 м, а американського пам’ятника — 93 м.
- Пам’ятник виготовили зі сталі, яку виплавили в Запоріжжі. Деталі конструкції збирали вже в Києві — за допомогою спеціального 100-метрового крана, який потім демонтували.
- Товщина листів нержавіючої сталі, з якої виготовили монумент, — півтора міліметра.
- Всередині меча Батьківщини-Мати є маятник, що регулює коливання вітрового навантаження. Так меч не розгойдується від потоків вітру. Ураган 1987 року у Києві показав, що конструкція дійсно стійка, оскільки від вітру вона не постраждала.
- Монумент зводився як символ перемоги, саме тому в кінцевому проєкті руки споруди підняті вгору. Однак, назва Батьківщина-Мати так швидко стала популярною, що монумент став асоціюватися саме з поняттям рідного краю.
- Прототипом для монумента стала скульпторка Галина Кальченко з Чернігівщини.
- Меч Батьківщини-Мати вкорочували. Існує дві теорії, пов’язані з причиною цього рішення:
- перша — збереження архітектурної рівноваги між монументом та Лаврою;
- друга — звернення київського митрополита з проханням не перевищувати висоту київської дзвіниці, оскільки меч як символ війни буде вище хреста – символу смиренності. Буцімто це знак до нової війни. Меч дійсно коротший за дзвіницю на 12 м. А справжня причина вкоротити його довжину — задовгий меч не витримав би поривів вітру.
Декомунізація Батьківщини-Мати
Незабаром назву монументу планують змінити. Про це рішення повідомив гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук. За його словами, на засіданні Вченої ради музею ухвалили перейменувати "Батьківщини-мати" на "Україна-мати". Однак це рішення ще мають розглянути у Міністерстві культури та інформаційної політики.
Також зі щита Батьківщини-Мати демонтують радянський герб. Розмови про зміну символіки почалися ще у 2015 році, після прийняття пакета законів про «декомунізацію». Однак тоді існували суперечки щодо необхідності такого важкого процесу та можливостей для цього.
Тривалий час існувала думка, що радянський герб неможливо демонтувати через принцип, за яким конструкцію звели. Внук скульптора Василя Бородая був переконаний, що демонтаж герба вплине на рівновагу, а це в майбутньому призведе до обвалу Батьківщини-Мати.
У липні 2022 року в додатку Дія провели опитування щодо атрибутики на щиті монумента, у якому 85% українців проголосували за заміну радянської символіки на державний герб України.
У травні 2023 року відбулася підготовка проєктної документації щодо зміни герба СРСР на щиті монумента "Батьківщина-мати". 13 липня Міністерство культури та інформаційної політики оголосило про початок проєкту "Тризуб Батьківщини", за яким на щиті монумента з'явиться український символ. Вартість проєкту становить 28 млн грн. За інформацією МКІП, суму зібрали за допомогою донорів та партнерів проєкту, тож кошти державного бюджету не залучалися.
Для витоплення Тризубу мали використати українську сталь із «Запоріжсталі». Однак у МКІП заявили про невідповідність її якості, тому ухвалили рішення придбати сталь з-за кордону без додаткових витрат. У комбінаті з таким рішенням не згодні. Вони готові на проведення незалежної експертизи щодо якості сталі.
Наразі з щита зняли радянський герб, але роботи тривають. Тризуб планують презентувати 24 серпня.
Текст: Діана Граділь
