12 квітня 2024 року відбулось засідання Громадської Ради при Подільській РДА, де обговорювали проєкт будівництва на території колишнього заводу Ріхерта. Будмайданчик біля гори Юрковиця стоїть вже давно, але активні роботи досі не починались.
Останні місяці навколо проєкту триває публічна суперечка. Її учасники — інвестор (компанія А Development), місцева влада, активісти і, власне, мешканці Подолу. Головна теза з-поміж противників, більшість з яких навіть ніколи не проживали на території Подолу і жодного разу не були поміченими на громадських обговореннях протягом попередніх років, полягає у перевищенні дозволеної висотності в історичному ареалі.
Проєкт критикує й очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, наполягаючи, що генплан не дозволяє будувати вище ніж 27 метрів у цьому районі.
Натомість, за словами власника компанії А Development Олексія Баранова, підвищення висотності забудови регулюється не лише Генеральним планом міста, а також історико-містобудівним обґрунтуванням та проєктом, які підлягають погодженню у Мінкульті, згідно ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в редакції, що діяла до 01.01.2019 р. та Наказу Міністерства культури України №122 від 17.12.2012 р. ТОВ «Керамблоки-інвест» розробило та погодило історико-містобудівне обґрунтування та проєкт ще у 2016 році. Ці документи закріплюють можливість будувати саме на цій конкретній ділянці в діапазоні від 27 до 60 метрів.
«Ми з 2021 року перебуваємо в діалозі з громадою Подолу, робили кілька презентацій проєкту, відповідали на запитання, пояснюємо всі наші дії. В тому числі, ми аргументували подолянам необхідність будівництва кількох окремих будинків 36 м тим, що ми зможемо залучити більше фінансування на благоустрій за рахунок продажу більшої кількості квартир», — зазначав Баранов ще в листопаді минулого року.
Детальніше про це ми писали тут.
За словами голови Громадської ради Тараса Білінського, наприкінці минулого року на нараді за участі інвесторів, міського голови Віталія Кличка, депутата Київради Валентина Мондриївського, директорки Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марини Соловйової досягли домовленості, що вирішувати долю проєкту має виключно громадськість. Їй там жити і щодня або радіти, або страждати.
У результаті 20 грудня 2023 року створили Робочу групу для аналізу та дослідження доцільності проєкту Ріхерт&Парк, яка мала врахувати думки мешканців з навколишніх будинків. Її очолив Олександр Поліщук, голова ОСББ «Юрковиця», яке керує двома будинками на вулицях Юрківська й Кирилівська, власне якраз навпроти будмайданчику. За словами Олександра, його відверто дивує позиція окремих активістів. Він з висоти даху власного будинку показав, що саме зараз спостерігають мешканці навколо території Заводу.
«Вони ніколи тут не жили, не знають, що ось за цим будинком розвалений вщент фундамент колишнього дитячого садочка, до якого нікому немає справи ось вже десятки років. Що школи геть розвалені, а нормального укриття немає на багато кілометрів навкруги, але методично заперечують проти усього нового», — обурюється Поліщук.
І це не лише його думка. Він провів опитування серед мешканців декількох навколишніх ОСББ щодо питання, чи не проти вони проєкту, і отримав схвальну відповідь від мешканців 539 подільських квартир — з відповідними підписами, контактами та прізвищами опитаних. Результати цього опитування продемонстрували під час засідання громради 12 квітня. Та це не переконало окремих активістів, мовляв, це все «підспівування» девелоперу, а опитування проведене неправильно, без створення фокус-груп тощо.
«Ну не розуміють вони того, що в мене немає ніякого приватного інтересу в цій справі. — каже Олександр, — Чесно, набридло, що притомному і відкритому інвестору, який веде цивілізований діалог і ладен йти на компроміс, що в цілому не характерно для наших реалій, котрий готовий облаштувати тут сучасний простір для бізнесу, що призведе до появи нової інфраструктури, відремонтувати архітектурну пам’ятку, створити парк, весь час ставлять палки в колеса».
«На сьогоднішній день в проєкт Ріхерт-Парк вже проінвестовано понад 15 млн доларів. З них прямих податків, а саме податок на землю, більше ніж 3 млн доларів. Розумієте, ми придбали об'єкт на вторинному ринку. Що з себе представляє проект девелопера? Це ділянка площею 10,6 га з яких штучне озеро — 1,2 га, площа забудови — 1 га, решта — за задумом девелопера — це простір благоустрою та озеленення. Простір, відкритий для людей. Без парканів та шлагбаумів. При опрацюванні нашої концепції було розроблено дві наукові роботи, які показали, що висотні забудови 27, 36 та навіть 42 метри не перешкоджають зоровому сприйняттю пам'яток. І ці роботи були раніше затверджені Департаментом культурної спадщини міста Києва. При цьому ми плануємо реалізувати великий амбітний проєкт «Вертикальний парк Юрковиця» з перепадом 65 метрів. Аналогів у місті Києві просто немає», — пояснює власник А Development.
«На сьогодні ми маємо всі необхідні документи та дозволи для того, аби розпочати будівництво. Проведення засідання Громадської ради відносно нашого проєкту було необхідним для того, щоб затвердити домовленості з громадою Подолу. І, на мій, погляд, такої домовленості досяшли. Мешканці навколишніх будинків висловились за зменшення висотності з 42 метрів до 36 м, а також вільний доступ всіх подолян та киян загалом до озерата парку з рекреаційними зонами. Всі дозвільні документи у нас є в наявності», — говорить Олексій Баранов.
Не заперечує проти будівництва і голова Громради Тарас Білінський. Він акентує, що усі роботи мають проводитись з дотриманням норм чинного законодавства.
Далі коментар Тараса щодо засідання від 12 квітня:
«Насправді ми в Громадській Раді вже давно обговорювали цей проєкт. Хоча й не всі члени Ради були активними в цьому питанні. 12 квітня було дуже напружене засідання, але в результаті ми більшістю голосів рекомендували очільнику Подільської РДА та, за можливості представникам КМДА, підписати Меморандум про співпрацю між ними та забудовником. Мені особисто імпонує, що девелопер згоден виділити додаткові 40 млн гривень на облаштування укриття на цій території та побудову стадіону для 118-ї школи, це важливі соціальні об’єкти для громади».
Втім варто відзначити, що рішення ГромРади не було одноголосним. Один з представників, на умовах конфіденційності, наголосив на тому, що забудова цієї території заслуговує на більш компетентний підхід.
«Розгляд цього питання деякими членами громадської ради відбувається давно. Навіть проходили певні публічні зустрічі. На засіданні Ради 12 квітня відбулось загальне ознайомлення з ситуацією. Також голова Громадської ради Тарас Білінський виніс на голосування питання «рекомендувати підтримати забудовника з тим, щоб він підписав меморандум з відповідними органами місцевої влади». Я та ще дві людини, члени Громадської ради, були проти такого підходу, тому що є деякі нюанси щодо намірів забудови. Реновації територій, особливо таких, що давно перебувають в занедбаному стані, це дуже відповідальні процеси, і до них треба підходити виважено і без упередження. Адже нагадаю, нинішній проєкт на території Заводу Ріхерта — не перший. На мою думку, з цього приводу мають бути проведені зовсім інші процеси, наприклад, незалежний архітектурний конкурс».
З такою позицією не згоден Олександр Поліщук: «На жаль, ми маємо дуже непросту ситуацію, вирішення якої або дасть надію на сталий розвиток, або ж закріпить тривалий застій в дуже перспективній частині Подолу, котра й надалі стоятиме пусткою, памʼятка продовжить руйнуватися, а містяни й мешканці прилеглих масивів не отримають й без того бракуючих просторів для дозвілля та відпочинку. За півроку було проведено безліч заходів, спрямованих на забезпечення участі та залучення думок громадськості до розвитку нашого прекрасного району, проводились відкриті зустрічі та обговорення в стінах Подільської РДА та КМДА. Але псевдоактивістам все не так». За словами мешканців району, оновлена територія беззаперечно стане новим центром тяжіння для мешканців та гостей нашого району.
«Нам дійсно потрібен такий проєкт, бо десятиріччями ми бачимо по сусідству лише паркан, за яким стоять занедбані історичні будівлі, хащі, в яких збираються безхатьки та особи, що порушують громадський спокій. Іноді здавалося, що цей безлад — назавжди, і ніхто не захоче інвестувати у цю ділянку. А якщо інвестор і знайдеться — то будуть типові для Києва бетонні джунглі. Щойно з’явився цікавий проєкт, в якому є місце не тільки забудові, але й якісному благоустрою, — наші сподівання на побудову діалогу та співпрацю з місцевою владою розбилися об стіну політики та бюрократії. Проєкт піддався цькуванню псевдоактивістів, які до цього роками не мали жодних інтересів до нашого району. З одного боку, ми маємо бажання громади та відповідального девелопера з відкритою позицією до місцевої громади та влади, а з іншого боку — небажання чиновників дозволити будівництво у варіанті, який максимально увібрав співвідношення вільного простору та житлової забудови», — підкреслює Олександр.
За словами Олексія Баранова, дивно, коли хтось каже про порушення екозони на місці кар'єру, який взагалі-то виник в результаті видобутку глини для цегли. Як показали проведені історико-археологічні дослідження, на території відсутні будь-які історичні пласти, що унеможливлювали би тут будівництво.
«Департамент охорони культурної спадщини КМДА, не бажаючи йти на діалог з громадою, збирається позиватися на девелопера у суді, а кишенькові псевдоактивісти розпочали кампанію із залякування щодо нібито соціальної катастрофи в мікрорайоні. Але ж насправді вони не мають жодної притомної альтернативи для забудови на цьому місці», — наголошує керівник ОСББ «Юрковиця».
Тим часом девелопер залучив урбаніста Влодка Зотова до розробки на території «Ріхерт&Парк» вертикального парку «Юрковиця».
«Ви знаєте, що сама гора Юрковиця — це приблизно 13,2 гектари. На сьогоднішній день опрацьовується проєкт разом з фахівцями. Цю групу очолює Влодко Зотов. У нас в розробці проєкт щодо створення парку площею 6,5 гектарів. Ми вже провели обстеження всіх стежок, нарахували 2,5 кілометри доріжок, які ми повинні оздобити. Проєкт передбачає детальне вивчення екосистеми Юрковиці та категоризацію кожного дерева, кожної рослини. Юрковиця має стати відкритою для людей. Наразі вся її територія занедбана та завалена сміттям», — розповів Олексій Баранов.
Одна з жительок, що підтримують проєкт, і учасниця ініціативної групи Подолу Анастасія переїхала в цей район із зеленого Голосієва вісім років тому. Торік вона стала матір’ю й виявила, що Поділ не пристосований для пересування з дитячими візочками й загалом недружній до маленьких дітей. Поблизу її будинку немає парків, крім невеликого простору перед кінотеатром «Жовтень», де вона й провела всі сім місяців від народження сина.
Проєкт «Ріхерт&Парк» вона вважає компромісом між інтересами забудовника та інтересами громади.
«Я не можу говорити за всіх, але ті сусіди, з ким я спілкувалась на тему цієї забудови, підтримують проєкт і хотіли б у найближчому майбутньому отримати нову зелену зону», — пояснює Анастасія свою позицію.
