Жизнь 01.06.2020

Продаж неповнолітнім, діри в законі та агресивна реклама ― що відбувається на тютюновому ринку в Україні

Що відбувається на тютюновому ринку в Україні
Продаж неповнолітнім, діри в законі та агресивна реклама ― що відбувається на тютюновому ринку в Україні. Фото: ridus.ru

З точки зору українського законодавства, тютюн — унікальний. Бо є окремий закон, що прийняли задля захисту від його впливу та для зменшення споживання. Проте останні зміни до цього документу вносились вісім років тому. За цей час тютюнові компанії почали продавати нові пристрої для нагрівання, електронні сигарети, нікотинові подушечки. Їх реклама та продаж до сих пір не регулюється законом в нашій країні.

Наш.Київ.UA розповідає про загальну ситуацію з ринком тютюну в Україні ― які є проблеми та що може змінитись для дітей, народжених за час каденції Верховної ради ІХ скликання.

Особливості українського ринку тютюну

В нашій країні представлені чотири великі міжнародні корпорації, що продають вироби з тютюну: Philip Morris International (фабрика у Харкові), Japan Tobacco International (фабрика у Кременчуці Полтавської області), British American Tobacco Plc (фабрика у Прилуках Чернігівської області), Imperial Tobacco (виробництво у Києві). Є ще два локальних виробника у Винниках Львівській області та Жовтих Водах Дніпропетровської області.

Тютюнові компанії ― одні з найбільших платників податків до бюджету. Наприклад, на третьому місці в 2019 році була компанія Philip Morris International, яка перерахувала в бюджет 17,2 млрд грн.

Великі суми податків утворюються частково через підвищення акцизу на тютюн, що за останні роки збільшили майже вдвічі. Для порівняння: 1 січня 2019 року акциз за одну сигарету з фільтром становив 0,92 грн, 1 січня 2020 року — 1,21 грн.

«На сумах, що сплачують у бюджет, люблять наголошувати тютюнові компанії. Але це одна з маніпуляцій фактами. — розповідає Дмитро Купира, фахівець громадської організації "Життя", — Бо саме покупці, а не тютюнові компанії платять з кожної сигарети акциз та ПДВ. Приблизно 28 грн за пачку сигарет — чисті податки. А тютюнова компанія — адміністратор, що передає гроші від людей до державного бюджету. Сама ж організація має сплачувати тільки податок з прибутку. Але тут є можливість зменшити суму. У громадських організацій немає прямих доказів, проте знаємо, що при бажанні можуть завищити вартість закупки сировини та “працювати в мінус”, а отже не сплачувати податок з прибутку компанії у бюджет».

Фото: facebook.com/AdvocacyCenterLife

Дмитро розповідає, що після 2012 року кількість курців в Україні зменшилась завдяки змінам у законі «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Тоді заборонили будь-яку рекламу тютюнових виробів, палити у громадських місцях, а на упаковках почали розміщувати попередження про шкоду від паління та малюнки з наслідками куріння.

«Україні вдалося переламати динаміку куріння, у певний момент курити стало не модно, особливо серед молодих людей. З 2010 по 2017 рік серед підлітків 13-15 років курців зменшилось на 40%, серед дорослих — на 20%», — розповідає Дмитро Купира.

ВООЗ раз на 7 років проводить велике дослідження ситуації з курінням. В Україні серед молоді його останній раз проводили у 2017 році. Тоді опитали 4065 учнів 7-9 класів віком 13-15 років. У порівнянні з 2005 та 2011 роками — рівень куріння зменшився з 26% до 14,9%.. Проте кожна друга дитина хоча б раз пробувала курили цигарки (46,6%). І майже третина — хоча б раз пробували електронні прилади для куріння, кальян чи інші вироби з тютюну (28,5%) Але тоді ще не досліджували ситуацію з системами для нагрівання тютюну.

«Нові технології» на ринку тютюну

Зараз продають різноманітні електронні прилади й рідини до них (з нікотином чи без). Також є системи для нагрівання тютюну зі спеціальними стіками, що зовні схожі на цигарки.

«У минулому року компанії-виробники віддали на експертизу стіки до Держспоживслужби. Такий документ є у компанії Philip Morris International. У висновку було вказано, що це «тютюновмісний виріб». А такого формулювання немає в законодавстві. Тобто, їх можна рекламувати та продавати без обмежень», — каже Дмитро Купира.

Фахівець зазначає, що тютюнові компанії акцентують увагу на тому, що нові пристрої «менш шкідливі для курців». Бо нібито у диму менше шкідливих речовин, ніж у звичайних цигарках.

Фото: Фото: facebook.com/AdvocacyCenterLife

«І з цим не посперечаєшся, — розповідає Дмитро, — Проте деякі небезпечні речовини були виявлені у аерозолі стіків: тверді часточки, смола, ацетилдегід (канцероген), акриламід (потенційний канцероген), акролеїн (токсикант та подразник). Та у значно вищих концентраціях, порівняно зі звичайними цигарками, були виявлені формальдегіди».

ВООЗ та науковці однозначно кажуть, що будь-яке вживання тютюну шкодить здоров’ю. Проте для визначення, які саме це будуть хвороби, має пройти кілька років та десятки незалежних досліджень.

«Близько 85 тисяч українців щороку вмирає від раку легенів та інших хвороб, що виникають через паління. Для тютюнових компаній це означає, що необхідно щороку приваблювати щонайменше таку ж кількість нових курців, аби зберегти свої доходи від продажу сигарет та їх замінників. Тому тютюнові компанії роблять ставку на дітей та молодь. Бачимо це навіть з оформлення вітрин, де продають цигарки та інше», — вважає Дмитро Купира.

Піар майже не реклама: як просувають тютюнові товари

В Україні заборонена будь-яка реклама сигарет та тютюнових виробів. Це стосується маркетингових досліджень, дегустацій та спонсорства різних заходів. Але зі слів Гліба Колесова, юриста Центру демократії та верховенства права, тютюнові компанії знайшли вихід з ситуації.

«Одна з тютюнових транснаціональних корпорацій перерахувала 10 млн грн на підтримку боротьби з COVID-19. З точки зору антитютюнового законодавства це є спонсорство. Але гроші були надані благодійній організації, що потім і виступила розпорядником цих коштів та вже сама закупила обладнання. Тобто ми маємо ситуацію, коли піар відбувся, але до відповідальності притягнути нікого», — розповідає Гліб Колесов.

Закон також забороняє стимулювати продаж тютюнових виробів: «спонсорство та розміщення інформації на заходах, маркетингові дослідження, дегустації, обмін товарів, продаж з будь-якими іншими товарами». Не можна також розміщувати інформацію про виробника у місцях продажу. За виключенням одного плакату розміром не більше 40 х 30 см на одне місце торгівлі.

Фото: Фото: facebook.com/AdvocacyCenterLife

Є згадка про обмеження на рекламну розсилку повідомлень «поштою, електронною поштою, на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп'ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів».

«Коли ухвалювали закон, Інтерент ще не був на стільки поширений. Єдине, що зараз вимагають від сайтів — ідентифікація віку користувачів. Тобто, у людини питають скільки їй років. Але можна просто закрити віконце та вільно купити товар», — каже Дмитро.

Цигарки у магазинах та супермаркетах продають без самообслуговування — стійки з товаром або під замком, або біля касирів. Проте немає чітких вимог до оформлення точок реалізації — тож можна побачити яскраві вітрини з підсвіткою цигарок та іншого товару. А під час карантину коаліція «За вільну від тютюнового диму Україну» зафіксувала прямі порушення: телефонну розсилку з пропозицією вибрати товар одного з тютюнових брендів та зниження цін у три рази на один з товарів.

Гліб Колесов зазначає, що штрафи за порушення вимог по рекламі тютюнових виробів смішні: від 85 грн до 170 грн для громадян та 1700-4250 грн для посадових осіб, рекламодавців та/або розповсюджувача реклами (стаття 156-3 Кодексу про адміністративні правопорушення).

«Демонстрація пачки сигарет вже ідентифікується як реклама, згідно Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби з тютюном. Україна, як й 167 інших країн, теж підписала цей документ у 2003 році. По суті, це глобальна стратегія по боротьбі з тютюнопалінням. — зазначає Дмитро, — Саме завдяки цьому документу на українських пачках цигарок 50% займають медичні попередження. Але виробники додають ще приємні картинки та розробляють фони, на яких розміщують самі товари. По моїм спостереженням, кожні три місяці розробляють нові фони для вітрин, аби привертати увагу покупців».

 

Продаж до 18 років та після

Законом заборонено продавати тютюнові вироби особам, яким немає 18 років. За продаж сигарет неповнолітнім в Україні можуть оштрафувати від 1700 до 6800 грн. А якщо продають «з рук», сума становить від 3400 до 10200 грн з конфіскацією предметів торгівлі та виручки (ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

«Якщо стали свідком правопорушення, можна скаржитись. Але бажано це робити своєчасно та особисто контролювати дії уповноважених органів після звернення, — розповідає Гліб Колесов. — На такі ситуації має реагувати Держпродспоживслужба, до якої можна написати скаргу онлайн. Так само можна звернутись до Національної поліції. Але, як показує практика, відсоток доведення справ до суду з метою стягнення штрафів досить низький».

Проте юрист зазначає, що ситуація ще складніше з продажем е-сигарет та гаджетів для нагрівання тютюну. Через відсутність врегулювання законом цих виробів процес притягнення до відповідальності значно ускладнюється.

«Ми вирішили провести експеримент та попросили неповнолітніх волонтерів замовити стіки для приладів нагрівання тютюну. З чотирьох разів не отримали жодної відмови та перевірки документів. І компаніям, що продає, і кур'єру, що привозив — усім все одно, — ділиться Дмитро Купира. — А один з кур’єрів навіть порекомендував 17-річній дівчині в наступний раз купити п’ять упаковок, замість двох. Бо тоді доставка буде безкоштовна».

«Стратегія продажу нових пристроїв нагадує просування iPhone. Компанії спершу ставлять високу вартість виробу, щоб його могли собі дозволити заможні та селебріті, які про це пишуть на своїх сторінках. Інші — можуть лише мріяти про щось подібне, — зазначає Дмитро Купира, — Але з часом роблять доступнішим товар. Зараз новий прилад для нагрівання тютюну коштує 1500-3000 грн. Проте купа людей може купити вживаний за 500 грн. І продають додатково різні аксесуари та органайзери з різним дизайном та стилем. Орієнтація йде на молодь».

Зміни у законі, що обмежать тютюновий ринок України

У січні 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований проект закону №2813, що активісти називають «комплексним антитютюновим законом». Зокрема, пропонують заборонити продаж неповнолітнім та рекламу пристроїв для нагрівання тютюну, е-сигарет, підвищити вік продажу всіх тютюнових товарів до 21 року. Також усі сигарети пропонують продавали в стандартизованих упаковках оливкового кольору із медичними зображеннями хвороб, що викликає куріння.

Інфографіка: Фото: facebook.com/AdvocacyCenterLife

«У цьому законі жодним чином не борються з курцями. Вважаємо, що паління — це як хвороба. І якщо людина хоче її лікувати, то для цього є інші механізми, — розповідає Дмитро Купира. — Мріємо, щоб діти, які будуть народжені під час роботи Верховної Ради ІХ скликання, ніколи не почали палити. Щоб у майбутньому неповнолітні не відчували вплив реклами тютюнових компаній. Бо ніхто ж не народжується з цигаркою в роті».

Законопроект зараз знаходиться на розгляді у профільному комітеті. Активісти очікують, що документ передадуть на голосування до Верховної Ради у червні.

«Зараз до законопроекту №2813 є чотири альтернативні проекти. Це говорить про високу протидію тютюнової індустрії. Бо деякі з альтернативних законопроектів по суті є набагато лояльнішими щодо заборон реклами, продажу е-сигарет, упаковки, медичних попереджень», — зазначає Гліб Колесов.

Тож поки слідкуємо за ситуацією. Та будемо сподіватись, що найближчим часом депутати виправлять прогалини у законі та захистять дітей від реклами тютюнових компаній.  

Читайте також: «День Києва – як його відзначали в усі роки існування»

33%
35%
16%
16%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com