У 2018 році тодішній генеральний директор Житнього ринку Вадим Фіоктістов розповідав, що приміщення у 2020 році закриють на два роки для реставрації. Зараз 2020 рік, але роботи так і не розпочались. Наш.Київ.UA поцікавився, у чому справа та як взагалі сьогодні живе найстаріший ринок столиці.
Привид з минулого
Ще з часів Київської Русі на території Житнього ринку люди збирались для торгівлі. На ярмарки сюди приїжджали купці з різних країн.
Ні революції, ні війни чи фашистська окупація Києва не змогли щось особливо змінити в устрої ринку. У післявоєнні часи Житній займав значно більшу площу, ніж зараз: торгові ряди ринку тяглися по обидва боки вздовж Верхнього та Нижнього Валів.
У 1974 році на Верхньому валу почалося будівництво нового корпусу Житнього ринку в стилі радянського постмодернізму. За задумом архітекторів, нова будівля ринку повинна була стати найбільшим критим ринком в Європі. На момент закінчення будівництва в 1980 році нова будівля ринку вміщала 1350 торгових місць, ще 600 розташовувались на відкритому майданчику поряд з павільйоном.
Житній ринок продовжує працювати і сьогодні, у тій самій будівлі. Проте повну реконструкцію з 1980 року там не робили жодного разу. Зараз будівля нагадує привида радянських часів.
«Конструкція Житнього ринку ― унікальна. Архітектори свого часу отримали Ленінську премію за цей проект. Ринок не є будівлею у традиційному розумінні: немає несучих стін, а вигнута стеля ― це, по суті, навіс. Але сьогодні стан споруди жахливий. Дуже неправильно тримати у такому стані одне з історичних місць Подолу. Потрібно міняти усе: від фасаду до підвалу й комунікацій», ― розповідає Артем Левітас, в.о генерального директора КП «Житній ринок».
Що планували робити
У червні 2017 року на другому та третьому ярусі Житнього ринку демонтували кіоски. Тоді ж у Департаменті промисловості та розвитку КМДА повідомили ЗМІ, що крім ремонту, планується прибрати з фасаду будівлі «прикраси, що залишилися з радянського періоду». Це обурило місцевих активістів. Але найбільше їх розсердила світлина оновленого Житнього ринку, що тоді з'явилась в інтернеті.
«Я не знаю, звідки взялися ці зображення. Ми не оголошували жодного конкурсу. Це питання не може вирішуватися без попереднього винесення на розсуд громадськості» ― коментував ситуацію Аман Моламолов, тодішній в.о. генерального директора КП «Житній ринок».
У грудні 2017 році в «Українських новинах» писали, що на реконструкцію Житнього ринку з київського міського бюджету мають виділити 35 млн грн, роботи нібито будуть тривати з травня 2019 року по грудень 2020 року. Але вже в 2018 році тодішній генеральний директор Житнього ринку Вадим Фіоктістов в інтерв’ю «The Village Україна» вказував інші строки реконструкції ― з 2020 по 2022 роки.
«Основна проблема проекту ― відсутність даних щодо стану вантових тросів, які утримують конструкцію ринку. Технічне обстеження противаги вже провели. Однак зробили це не в повному обсязі й не за всіма потрібними нормами, ― казав Фіоктістов. ― Унікальну вантову конструкцію ринку не можна змінювати, оскільки будь-які втручання у конструкцію призведуть до повного її руйнування. Після реконструкції ринок збереже основне призначення і самобутній стиль радянського ультрамодернізму».
Також зазначали, що не будуть змінювати архітектуру ринку та збережуть карбування на фасадах.
Реконструкція Житнього ринку: без прогнозів
За словами Артема Левітаса, у 2020 році адміністрація ринку чекає гроші з міського бюджету на розробку проектної документації по реконструкції Житнього ринку. В рамках Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки мають виділити 3 млн 409 тисяч грн. Але повна вартість реконструкції буде відома вже після оцінки споруди та узгодження проекту з реконструкції. У 2019 році гроші на ремонт не виділяли.
«Поки не можна робити якісь прогнози по реконструкції Житнього ринку. Через карантин строки виділення грошей посунулись. Зараз займаємось оформленням потрібної документації, у тому числі й на землю. Там немає проблем, просто потрібно усе привести у належний вигляд, ― розповідає Артем. ― Поки намагаємось своїми силами щось ремонтувати. Я на посаді лише чотири місяці, не усе знаю, що робили раніше. Бачив у документах, що у 2019 році ремонтували дах руберойдом».
За словами Левітаса, сценарій процедур приблизно такий: у КМДА виділяють кошти на розробку проекту з реконструкції та перераховують їх на рахунок Житнього ринку, адміністрація ринку оголошує та проводить тендер, обирають проект, отримують проектну документацію та кошторис. Далі ― передають до КМДА, там розглядають та узгоджують проект, дають гроші, проходить тендер серед будівельних компаній, та починається безпосередньо реконструкція.
«Хочемо залишити фасад та сам ринок таким, як він є, але обов'язково відремонтувати усе. Всередині хочимо більш правильно розмістити торгівельні точки. Бо у радянські часи не зовсім практично використовували простір, ― ділиться Артем. ― Я хочу, аби на другому поверсі були вишиванки та магазини українських дизайнерів, фуд-корт. Щоб "внизу" люди могли придбати продукти, та їх приготували б "зверху". Особливо це буде цікаво іноземним туристам, які до карантину гуляли Подолом та часто заходили до Житнього».
Територію навколо ринку також планують відремонтувати. Наприклад, хочуть створити парковку для відвідувачів по Верхньому Валу та Житньоторзькій вулицях.
«Як ніхто інший знаємо проблему з паркуванням і як вона впливає на кількість відвідувачів. Візьмемо, наприклад, захід з вуличною їжею. Коли приїжджаєш на локацію, треба шукати місце, де поставити машину. Якщо з першого разу не знаходиш ― поїдеш далі. Потім рідко приїдеш "іншим разом", ― зазначає Артем. ― Також потрібно обладнати літній майданчик для фут-кортів, аби люди могли більше часу проводити на свіжому повітрі».
До слова, зараз йдуть переговори з одним із київських підприємців щодо оренди частини другого поверху. Якщо дійдуть згоди, кияни та гості столиці зможуть пригоститись на Житньому ринку крафтовою їжею, сиром та пивом. А на вихідних тут будуть проходити фестивалі їжі.
«Вирішив почати робити щось вже зараз, аби підприємцям вже було цікаво заходити до нас, ― ділиться Артем. ― Почали шукати тих, хто готовий зробити ремонт своєї торгової точки. Наприклад, є декілька рибних відділів, що цікаво виклали плиткою свою частину приміщення. І вже приємно до них заходити. А ми ж купуємо очима. Навіть, якщо й не потрібний товар ― візьмемо у гарній обгортці, якщо дуже сподобається».
Житній ринок сьогодні
З 17 березня по 29 травня Житній ринок не працював через карантин. Через це кількість підприємців, які орендували торгові точки, скоротилась приблизно на 20%, каже Артем Левітас.
«Якби кількість підприємців була 100%-вою, це були б не такі великі втрати. Але й до коронавірусу ми мали проблеми з наповненням ринку, ― зазначає Артем. ― В таких умовах, що маємо сьогодні, важко привести нових підприємців. Усі вже звикли до комфорту, що ми не можемо забезпечити. Намагаємось втримати тих, кого вже маємо. Звичайно, м'ясники та молочники залишаються. А от ті, хто магазини орендують, їх переманюють».
Скороченню кількості підприємців «сприяли» й нові вимоги до безпеки: продавцям заборонено їсти на робочому місці, а торгові точки мають бути відділені одна від одної.
«Борюсь за кожного підприємця, який торгує на Житньому ринку. Ми не можемо без них, вони не можуть без нас. Зараз такі умови після карантину… Люди просто відмовляються виходити продавати. Не можемо ставити продавців один біля одного, бо треба тримати дистанцію. Відповідно, ще й через це зменшилась кількість торгових точок. Впала кількість покупців, ― зазначає Артем. ― Але сподіваємось, що це тимчасова ситуація. Що після реконструкції справи підуть вгору».
Артем Левітас вважає, що Житній ринок потрібно рекламувати серед киян. Адже переважна кількість сьогоднішніх відвідувачів, зазначає Левітас, ― жителі Подолу.
«Мої друзі 25-35 років дуже здивувались, коли розповів, що працюю на Житньому ринку. Вони просто не знали, де це. Але старше покоління киян дуже любить цей ринок. Наприклад, мій батько обожнює сало з Житнього ринку та якось може відчути різницю, — ділиться Артем. ― Разом з тим розумію, що чисто за продуктами не поїдеш за два райони ― купиш поблизу. Треба створювати додатковий інтерес. Щоб прийшов на захід та заодно щось купив у продавців на ринку».
Читайте також: «Зворушлива історія кохання, що почалася в Києві: Ференц і Кароліна»
