Город 09.12.2019

Як проходили гучні приватизації в Києві

приватизація
Розповідаємо, як проходили гучні приватизації в Києві. Фото: segodnya.ua

Український уряд наприкінці листопада прийняв розпорядження щодо передачі готелю «Дніпро» до Фонду держмайна для подальшої приватизації. За тиждень до цього на зустрічі з єгипетським бізнесменом, виконавчим директором компанії Orascom Investment Holding Нагіб Онсі Савірісом президент Володимир Зеленський запропонував йому придбати готелі «Дніпро» та «Україна».

Причиною приватизації називають збитковість цих підприємств.

Приватизація державного майна, зазвичай, в Україні проходить дуже гучно. Ми згадали шість прикладів приватизацій в Києві, які мали різні наслідки.

Кондитерська фабрика ім. Карла Маркса

Фабрика була заснована в 1886 році купцем Валентином Єфімовим в передмісті Києва ― хуторі Деміївка. Тоді вона мала назву «Деміївська парова фабрика шоколаду і цукерок».

У часи радянської влади підприємство було націоналізовано та названо в честь Карла Маркса. Виробництво на фабриці було нарощено, кількість найменувань продукції кондитерських виробів — збільшено. Наприкінці 1980-х років на фабриці працювало понад 4 тисячі працівників, а продукції випускалося більше 52 тисяч тонн на рік.

У 1996 році фабрика була приватизована й увійшла у корпорацію Roshen Петра Порошенка, її назву змінилась на «Київська кондитерська фабрика “Рошен”». Також були приватизовані бренди, які випускала фабрика в часи СРСР — «Київський торт», цукерки «Червоний мак» і т.д. Після приватизації обсяги виготовленої продукції зросли в п’ять разів. Наразі на підприємстві працює близько 800 людей.

В квітні цього року голова Соціалістичної партії Ілля Кива звернувся до суду з вимогою націоналізувати фабрику. Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів. Але до якого саме суду звернувся Кива і чи звернувся взагалі, невідомо.

Кінотеатр «Кінопанорама»

Кінотеатр відкрили в 1958 році. Це був перший в СРСР кінотеатр з панорамним екраном, він спеціалізувався на показах артхаусного та фестивального кіно. Також у ньому проводили творчі вечори режисерів, акторів, художників. 

У 2004 році Київрада дозволила приватизацію «Кінопанорами», і вже в в 2009-му кінотеатр приватизувала компанія ISTIL Group бізнесмена Мохаммада Захура. Після цього кінотеатр працював майже десять років, допоки 1 жовтня 2018-го його не закрили через збитковість.

Згодом Захур повідомив, що збирається побудувати на місці «Кінопанорами» готель. З його слів, проект був розроблений, а дозвіл міста на будівництво отриманий ще до кризи 2014-го року. Але для цього будівлю «Кінопанорами» довелось би зносити, а на її місці ― будувати нову. А оскільки в будівлі ще були орендатори, реалізувати цей проект виявилось неможливо, і його відклали.

Наразі будівля стоїть порожньою і не працює.

Фото: texty.org.ua

Кінотеатр «Україна»

Кінотеатр відкрили в 1964 році. Це був перший широкоформатний кінотеатр у Києві. Саме в ньому під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» 4 вересня 1965 року Іван Дзюба, Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл закликали присутніх виступити проти диктатури й репресій в СРСР.

У 2001 році кінотеатр реконструйовували, а в 2004-му Київрада прийняла рішення про його приватизацію ― будівлю придбало ТОВ «Кінопрем'єр».

Але з 1 жовтня 2018 року кінотеатр припинив свою роботу. Публічно власник причини не назвав. Директор кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе заявила, що в 2010-2011 роках власники будівлі кінотеатру «Україна» отримали дозвіл Київради на її знесення і будівництво торгового центру. В прес-службі «України» цю інформацію заперечили та відмовилися від подальших коментарів.

Наразі будівля кінотеатру пустує.

Найстаріший будинок Києва

Будинку, що знаходиться за адресою Контрактова площа, 7, вже понад 250 років. Першим його власником вважається Леонтій Вишневський, син козацького полковника Федора Вишневського. У 1765 році він отримав у власність ділянку з одноповерховим дерев’яним будинком. У 1860 р. власницею садиби стала Марія Ружковська, і будинок перебудували на кам'яний. Саме тоді він набув теперішнього вигляду. У 1891 році будинок придбав купець Максим Нечаєв. У дворі садиби випікали «нечаївські» пряники, що були популярним у всій Російській імперії.

У часи СРСР будівлю націоналізували, перетворили в комуналку і заселили в неї п’ять сімей, а родина Малєєвих ― нащадків Максима Нечаєва, мала змогу жити лише в одній з кімнат. У 1990-х у будинку проживала лише родина Малєєвих. Вони і приватизували будівлю, де й живуть нині.

Наразі будинок має статус пам’ятки архітектури. У ньому досі функціонує камін, яким користуються господарі. В будинку відкрито музей, проходять екскурсії та творчі вечори. Публічність господарі вважають захистом від спроб рейдерства. Вони лишили для себе лише одну кімнату, в яку не пускають екскурсії. 

Фото:kiev-foto.info

«Київенерго»

Компанія була створена у 1930 році під назвою «Київструм». У 1995-му рішенням Кабміну її реорганізували в Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго».

Ця приватизація, як і всіх інших обленерго, була частиною державної стратегії на ринку енергетики. Пояснювалось це великою зношеністю існуючих мереж та необхідністю масштабної модернізації, на яку в держави не було коштів.

У 2011 році компанія Рината Ахметова ДТЕК викупила контрольний пакет акцій «Київенерго» на аукціоні. Інші претенденти на покупку відмовились від участі в конкурсі. Згодом, у 2017 році, Ахметов викупив ще 25% акцій «Київенерго». Зараз він володіє 97,3% акцій компанії. 

Фото: 5.ua

Антимонопольний комітет (АМКУ) у 2017 році оштрафував «Київенерго» на 17,9 млн гривень через порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, АМКУ звинуватила компанію в тому, що вона створювала перешкоди у доступі на ринок електроенергії іншим постачальникам.

До речі, з 2001 року «Київенерго» також забезпечувало й теплопостачання для киян. Відповідна угода між компанією та КМДА діяла до 31 грудня 2017 року. Але з травня 2018 року тепломережі, котельні, станції теплопостачання перейшли в управління комунальному підприємству «Київтеплоенерго». Як пояснив мер столиці Віталій Кличко, таке рішення прийняли, щоб позбавити ринок теплоенергії монополії.

Але того ж року «Нафтогаз» припинив подачу газу на об'єкти «Київтеплоенерго», відмовившись підписувати договори на поставку газу через невиплачені борги «Київенерго». Мер столиці Віталій Кличко заявив, що Київ не повинен сплачувати борг «Київенерго» перед «Нафтогазом» в розмірі 5 млрд грн. Але вже 11 вересня 2018 року Київрада прийняла рішення виплачувати борги «Київенерго» зі столичного бюджету, а також за рахунок державних субвенцій.

Фото: prm.ua

«Укртелеком»

«Укртелеком» є спадкоємцем телефонної мережі Міністерства зв’язку УРСР. У 1993 році Мінзв’язку вирішило утворити об’єднання електрозв’язку «Укртелеком» (до 1994 року — «Укрелектрозв’язок»). До новоствореної організації увійшли Українське пiдприємство мiжнародного та мiжмiського зв’язку і телебачення «Укртек», «Київський телеграф», Київська мiська радiотрансляцiйна мереж та інші організації. В 1995 році до «Укртелекому» приєднали пiдприємства електрозв’язку всіх регіонів України та державне підприємство супутникового зв’язку «Укрзв’язоксупутник».

У 2010 році Кабмін виставив «Укртелеком» на приватизацію. Причиною стала збитковість підприємства та відсутність коштів для його утримання. Згідно виставлених умов аукціону, до нього не допустили компанії «Київстар» і «МТС Україна». Причиною недопуску назвали те, що ці компанії вже володіють великою часткою в сфері комунікаційних послуг. Участь в конкурсі взяла лише одна компанія «ЕСУ» ― дочірня компанія австрійського концерну ЕРІС, яка й перемогла. «Укртелеком» було продано за 10 млрд 575,1 млн гривень. У 2013 році «ЕСУ» викупив Ринат Ахметов за 860 млн доларів.

Фото: delo.ua

Після приватизації «Укртелеком» втратив близько 40% своїх абонентів. Попри це, компанія лишається прибутковою, але частину цього прибутку складає продане майно.

У 2017 році суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позов Фонду Держмайна (ФДМУ), який вимагав повернути «Укртелеком» у державну власність через недотримання «ЕСУ» умов приватизації. Причина позову: «ЕСУ» не внесла інвестиції в тому розмірі, який гарантувала, не створила і не передала в державну власність телекомунікаційну мережу спецпризначення.

Однак в липні 2018 року Верховний Суд скасував ці рішення і передав справу на новий розгляд до Господарського суду Києва, який позов ФДМУ відхилив.

Але вже в 2019 році Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Фонду держайна і скасував рішення судів нижчих інстанцій. Рішенням суду справу було відправлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Наразі «Укртелеком» досі перебуває у приватних руках. А у чиїй власності воно перебуватиме далі, вирішуватиме суд. 

Читайте також: «"НашКиїв Awards: Санта року 2019": організатори премії — про те, навіщо вона місту»

16%
84%
0%
0%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com