Люди 25.03.2014

Роман Коляда

Диякон, музикант, журналіст, поет.

Я в Киеве

НК: Когда вы в последний раз купались в Днепре?

Не менше ніж десять років тому, а мабуть більше. Останній заплив був пов’язаний з подивом щодо того, як неаппетитно зблизька виглядає така поетична здалеку річка, як Дніпро…

НК: На какой улице Киева вам в последний раз было стыдно?

На Софіївській. Я там порушив правила дорожнього руху. Дуже соромно.

НК: Вы пользуетесь Киевским метро?

Час від часу. Зазвичай це цікавий експірієнс. Лариса Денисенко з таких поїздок привозить незабутні зразки міського фольклору. Я – щирий подив, як підземка столиці, як і деякі райони в цілому, можуть виглядати як гетто.

НК: В каком киевском ресторане любите завтракать?

Не уявляю, що може мене змусити снідати в ресторані.

НК: Когда в Киеве лучше всего?

Навесні. Коли розпускається київська зелень, хоч її і поменшало, в це місто неможливо не закохатися.

НК: Какой городской звук вас раздражает больше всего?

Крик магнітоли в маршрутці.

НК: С какой киевской достопримечательностью или с каким зданием вы бы расстались без сожаления?

З дамою з мечем. Але якби у мене був вибір, наприклад, знищити даму з мечем чи вертолітний майданчик імені Овоча. Я б вибрав знищити майданчик.

НК: Если бы была возможность - памятник кому вы бы поставили в Киеве?

Петру Могилі, якщо ще немає такого.

НК: Чего вам не хватает в Киеве?

Чистоти і доглянутості. Ввічливості водіїв.

НК: Какое самое красивое место в Киеве?

Пирогів.

НК: Вы можете отличить киевлянина от жителя другого города?

Навряд чи.

НК: В каком районе вы живете?

Зазвичай кажу «Я живу на Берківцях». Коли перепитують «Що, прямо там, на цвинтарі?» - відповідаю, «ні, поряд».

НК: Три слова, которым можно охарактеризовать Киев и киевлян?

Дуже неоднорідне середовище.

НК: Вы считаете Киев европейским городом?

Складно сперечатися з географічною картою. А щодо цього твердження як оціночної категорії – то в Києві і над Києвом ще треба попрацювати.

НК: Ваше любимое/нелюбимое место в Киеве?

Як це не дивно – люблю Липки. Любив там гуляти теплими літніми ночами, коли стіни випромінюють тепло, а в кронах дерев тихенько гуляє нічний вітерець. Після майдану вже навіть не знаю, як там спокійно прогулюватися. Дуже люблю район Софії Київської, оті вузенькі вулички довкола неї і сама територія заповідника – абсолютно феноменальне місце. Ніяк не можу позбутися ірреальної нелюбові до Відрадного, коли за кермом. Коли пішки чи громадським транспортом – район як район.

НК: Где вам комфортнее всего напиваться вдрызг?

У мене було одне єдине місце де мені комфортно було тихо попивати – Бабуїн на Хмельницького, якого вже давно немає. Ще гарно в Купідоні на Пушкінській. Втім, я не великий поціновував жанру. Просто бухати – не мій профіль.

НК: Кто для вас мэр?

Господар, який ставиться до міста, як до свого подвір’я. При цьому і у дворі, і у місті ідеальний порядок. При цьому він не ставиться до містян, як до курей у подвір’ї.

НК: Вы коренной киевлянин?

В паспорті написано, що я народився в Києві. Але біографія трохи складніша. З точки зору корінних я «понаєхавший». Але місто люблю як своє. Зрештою вже 16 років як я тут. Повноліття))

НК: Вы знаете, как выглядит ваш участковый милиционер?

Ні, але у мене є його номер мобільного.

Киев во мне

Ніч

Моє місто,
Цегла і бетон – його м”ясо.
Його дух диким вітром свистить
В осліплених шибках.

Моє місто –
Мільйони тон каміння
Дихати не дають його горам.

Моє місто,
Я з того, що й ти, мабуть, тіста,
Я твій нічний кажан.
Не з тих, що світять ліхтарями очей зі стовпів на дорогу.
Я з тих, хто п”є твій нічний морок, як свіжу кров.

Моє місто.
Твій дух виганяють із тебе
Й залишається тільки м”ясо –
Цегла й бетон.

Склом згори побризкали
Й ось тобі готове
Диявольське брязкальце
На Святих горах.

Я вже й не знаю,
За цими бридко-рожевими хмарами чи є зірки?
Чи може й там біг-борди:
“Вкоротіть собі віку тільки в нашому крематорії!!!”???


День

Моє місто летить крізь час
Вповзає у вічність зміями своїх узвозів
Шелестить і лоскоче нас
Пагонами своїх хмарочосів.

Моє місто – не Рим, не Сіон
Тут велич і святість у косу жіночу вплетені
Тільки тут – лаврських святих пантеон
І смачно так пахне …
Котлетами
по-київські,
Каштанами,
що цвітуть
по-київські
Дніпром,
що неквапно несе свої води повз Київ,
Повз моє місто…

і летить разом з ним крізь час,
щовесни сивіючи абрикосами
тільки тут – і пихатий Прем’єр-палас
і Троєщина – з недобудованими колоссами.

Моє місто, довіку – храм,
Куполами у небо вкресаний,
Квітує щороку на радість нам
Своїми свічкастими веснами.
 

0%
0%
0%
0%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com