Андрій очолює фестиваль з 1989 року. «Стільки не живуть», — жартує він про такий довгий строк. Спеціальної кінематографічної освіти Андрій не має. Він — виходець з кіноклубу «Діалог», який на той час був єдиною кінематографічною організацією в Україні з міжнародними зв’язками. Це допомогло йому разом з Аліком Шпилюком, теж вихідцем з клубу, створити Київський фестиваль як міжнародний.
Далі — його думки про українське кіно, долю сучасних кінотеатрів і, звісно ж, про фестиваль «Молодість».
Про українське кіно
Були роки, коли кінопроцес в Україні, скажімо так, імітували. Сьогодні ж кінематограф переживає справжній ренесанс. За останні роки вийшло дуже багато цікавих українських фільмів. Ну, наприклад, такий фільм, як «Донбас», який, на мою думку, є кращим фільмом минулого року. Це дуже успішна картина, яка на Каннському кінофестивалі отримала приз за кращий фільм у секції «Особливий погляд».
Є й інші фільми, як, наприклад, «Кіборги», «Дике поле», «Чужа молитва» чи «Додому» молодого режисера Нарімана Алієва. Є багато цікавих документальних стрічок, є успішні українські кінокомедії. Історичний фільм, який, безумовно, варто подивитися — «Крути». Це історична подія, яка так довго замовчувалась в радянські часи. Ми, як жителі Україні, маємо знати свою історію.
Ось з’явиться дуже цікавий документальний фільм «Портрет на тлі гір», який дуже рекомендую подивитися. «Сквот 32» (ця стрічка виграла пітчинг «Молодості» Boat meeting у 2017-му році) – картина, яка має скоро вийти на екрани, але поки чекає своєї фестивальної долі. Також хочу подивитися «Гуцулку Ксеню», яка щойно вийшла в прокат.
Про «Кінопанораму» і «Україну»
Ще у підлітковому віці мені довелося стати учасником величезної прем’єри фільму «Тіні забутих предків» в «Україні». Це був кінотеатр з великими традиціями, де навіть в радянські часи проводилися тижні іноземного кіно. Я пам’ятаю, як відстоювали черги, аби потрапити на тиждень французького кіно. В «Кінопанорамі» не просто показували кіно, а влаштовували кіноклуби. Той же наш «Діалог». Ми проводили його там у роки Перебудови, коли ще не було незалежної України, але свіжий вітер змін вже відчувався. Ми вперше в Україні показали там ретроспективу фільмів Вісконті, Пазоліні, Фасбіндера, багатьох відомих, але незнаних у своїй творчості режисерів в Україні.
Про ситуацію з кінотеатром «Київ»
Кінозалів у Києві досить багато, але таких величезних кінотеатрів, які мають свою традицію, мало. «Київ» став першим кінотеатром, куди мене привів батько на кінопоказ. Це був фільм «Бембі» у 1953 році. І, мабуть, цей похід до кінотеатру став тим поштовхом, який викликав зацікавлення кінематографом.
Те, що відбувається з кінотеатром сьогодні, для кінематографічної спільноти є дуже важливою темою. Кінофестиваль «Молодість» вирішив взяти участь у конкурсі (на право оренди — прим. ред.). Ми сподіваємося його виграти, щоб цей кінотеатр залишився важливим майданчиком культурного кінематографічного життя в Києві, і щоб ні в якому разі не було змінено його цільове призначення. І не лише цільове призначення як місця для кінопоказів, а й як фестивальний центр.
Його не можна зробити таким, як кінотеатри в торгових центрах. Не подумайте нічого, дуже добре, що останні існують. Але я знаю своїх друзів, пам’ятаю як дружина колишнього посла Франції говорила, що в Парижі вона ходить тільки в кінотеатр «Бальзак», а це якраз аналог «Києва». В Парижі таких кінотеатрів приблизно 15-16, а в нас раз, два, три… А може тільки два вже залишилося — такі як «Київ» і «Жовтень».
Про те, як заманити масового глядача на кінофестиваль
Що стосується збільшення глядацького інтересу до кінофестивалю, то це актуальна проблема не тільки в Україні, але й в усьому світі. Має існувати загальна сприятлива атмосфера навколо. Не тільки збільшення кіновиробництва, але й виховання кіноглядача. Останнє може створюватися шляхом збільшення друкованих видань про кіно, передач на телебаченні і радіо.
Ось вирішило подружжя, пара чи навіть пенсіонери прийти в кіно, адже в них є час і гроші. Вони приходять і абсолютно випадково обирають фільм — ось зручний сеанс, здається цікава анотація... А десь існує глядач, який знає, на що він іде, який чекає якогось фільму, орієнтується в іменах режисерів. І фестиваль – це тільки частина цього виховного процесу. Мають розвиватися кіноклуби, має бути більше інформації про кіно. Тоді глядач більш охоче йде на серйозні кінофільми.
Крім того будемо сподіватися, що з розвитком економічної ситуації в Україні покращиться рівень життя і у людей з’явиться більше грошей, щоб відвідувати культурні події. Це стосується не лише кінематографу, а й театрів, концертів. На жаль, сьогодні є велика частина людей в Україні, яка не може собі дозволити витратити на це гроші.
Про цьогорічну «Молодість»
З одного боку, справжній міжнародний кінофестиваль має свої традиції, це не може бути абсолютно різний кінофестиваль кожного року. Але одночасно він є дзеркалом процесів в Україні, тому розвивається разом з усією кіноіндустрією країни.
Однією з таких традицій є наш Boat Meeting (міжнародний пітчинг кінопроектів – прим.). Назва пішла з часів, коли гості фестивалю мешкали на пароплаві. Це індустріальна складова, яка дає можливість зустрітися з представниками міжнародної кіноіндустрії, протестувати свої проекти, почути думки міжнародних експертів щодо їх покращення.
Про фінансування
Я багато років спілкувався з директорами різних кінофестивалів і, так чи інакше, кожен з них має свої фінансові проблеми — будь то Берлін чи Київ. Проте за останні роки у нас значно збільшилася частка державного фінансування. Приміром, минулого року Державне агентство з питань кінематографії України виділило на проведення «Молодості» 4 мільйони гривень, цього року очікуємо вже 6 мільйонів. Фінансування з боку міста розвивається менш динамічно, але і тут фестиваль має півтора мільйони гривень замість мільйона двісті минулого року. Досить вагому частину загального фінансування завжди складала підтримка від спонсорів.
Щоб фестиваль дійсно проводився на високому міжнародному рівні, його бюджет має складати щонайменше 30 мільйонів гривень.
Ми звернулися й до інших джерел державного фінансування, наприклад, до Українського культурного фонду. Але їх фінансування відкривається тільки 10 червня, а фестиваль вже буде закінчений до того часу. Тому ми разом з кіноспільнотою звернулися фактично до Кабінету Міністрів щодо зміни термінів фінансування культурного фонду, бо, на мою думку, це не дуже логічно, коли фінансування йде тільки на півроку, а не охоплює події всього року. Це стосується не тільки нашого фестивалю, але й, наприклад, такого вагомого і важливого кінофестивалю як Docudays UA, ну і інших подій.
Про майданчики майбутнього фестивалю
В тому ж Берліні існує величезний центр, де проводяться головні події кінофестивалю. Для нас таким майданчиком вже багато років є кінотеатр «Київ». Раніше були також «Кінопанорама» і «Україна». На жаль, власники цих кінотеатрів вирішили припинити їх кінематографічну діяльність. Претензії до них висловлювати важко, адже вони виконали свої зобов’язання (10 років існування кінотеатрів в цих будівлях — прим.ред.) Це приватна власність, і власники мають змогу вирішувати, що їм робити з цими будинками. Сумно, але так. Міська влада припустилася помилки, коли зафіксувала такий короткий термін як 10 років.
Зараз ми працюємо в напрямку роботи з іншими кінотеатрами. Розглядаємо також кінотеатри, розташовані у торгових центрах, хоч це, безумовно, не найкращі майданчики для проведення кінофестивалю.
Минулого року також мали чудовий досвід проведення частини кінофестивалю на відкритому майданчику на Поштовій площі. Зараз із цим проблема, бо там плануються якісь роботи, і ми з містом вирішуємо, чи залишиться у нас Поштова площа, чи знайдемо інше місце для проведення таких вечірніх заходів.
Довідка про кінофестиваль
«Молодість» — єдиний український офіційно зареєстрований у FIAPF (міжнародній асоціації федерацій кинопродюсерів) міжнародний кінофестиваль. У конкурсі беруть участь дебютні стрічки. Володаря Ґран-прі (10 000 доларів США) визначає міжнародне журі. Крім того переможці отримують призи в кожній категорії за кращий студентський, короткометражний та повнометражний фільми. Глядачі також можуть обрати свого фаворита.
Паралельно відбуваються ще два важливих конкурси — Molodist Teen Screen, де міжнародне дитяче журі визначає свого переможця, і Sunny Bunny — конкурс фільмів ЛГБТ-тематики, які охоплюють тему толерантності до представників спільноти.
Читайте також: «Київ в кіно: де в столиці знімали «За двома зайцями».
