Статьи 03.11.2018

Нова ціна на газ: дефолту — уникнули, програму субсидій — розширили

Складні перемовини з МВФ закінчились компромісом. Їхнім результатом стала домовленість: замість 60% ціна на газ зросте лише на 23,5% — це в два з половиною рази менше, ніж могло би бути. Натомість, зі зміною цін на газ зміниться і система соціального захисту населення: доступ до субсидій буде розширено, і, що не менш важливо, Україна уникне дефолту. Як це пов’язано? Розбираємось у останніх рішеннях Уряду.

Нова ціна на газ: дефолту — уникнули, програму субсидій — розширили

З 1 листопада ціна на газ для населення зросла на 23,5% і складає 8 500 грн за тисячу кубометрів. Таке рішення стало компромісом у довгому переговорному процесі між Урядом та Міжнародним валютним фондом. Зі свого боку МВФ надав Україні доступ до фінансування за програмою stand-by обсягом у майже 4 млрд. долларов.

Звісно, будь-яке зростання цін на соціально значущі товари чи послуги — не надто приємна річ. Але щоразу, коли ми стикаємось із зростанням цін, ми маємо відповісти на такі прості питання:

Чи можна було запобігти підвищенню цін (якщо так — то якою ціною, вибачте за тавтологію)?

Чи вжила влада якісь заходи, щоб пом’якшити негативні наслідки здорожчання? Чи було запропоновано компенсаційні механізми, принаймні, для найменш соціально захищених верств населення?

МВФ вимагав підвищити ціну на газ для населення одразу на 60% — до 11 500 грн за тисячу кубометрів (середня платіжка на послуги ЖКХ в Києві миттєво зросла б на тисячу-півтори). Саме стільки сьогодні коштує газ для промислових споживачів.

Аргументація Фонду така: різні ціни на газ є джерелом корупції, адже практично неможливо запобігти ситуації, коли газ, що призначався для побутових потреб за низькою ціною, буде спрямовано на потреби власників великих підприємств. Український уряд добився зниження цієї вимоги майже втричі. Та чи міг він взагалі відмовитись від угоди з Фондом?

Прискіпливий економічний аналіз ситуації дає відповідь — ціною такої відмови став би дефолт, тобто відмова України виплачувати борги вже у 2019 році. Саме на цей рік припадають пікові виплати по зовнішнім запозиченням — мусимо повернути 400 млрд грн. Ці кошти можна або «витягти» з бюджету, скоротивши витрати на оборону, освіту, медицину та зарплати, або «увімкнути друкарський станок».

Наслідки таких дій українцям вже знайомі, через це країна вже проходила у 90-і роки: гіперінфляція, знецінення гривні, економічна криза.

І що важливо: борги, які потрібно віддавати у 2019-2020 роках були накопичені ще до війни. Починаючи з 2006 року вони наростали як снігова грудка, але за останні два роки почали зменшуватись.

Ось, що каже з цього приводу економічний експерт Сергій Фурса: 

«У 2005-2008 рр. в борг жили український бізнес, за рахунок кредитів купляли машини і квартири пересічні українці. У 2011-2013 роках в борг уже жила Україна як держава — за рахунок зовнішніх кредитів, а не відповідно до коштів. Це колись мало закінчитись... Наше боргове навантаження і співвідношення боргу до ВВП в останні роки знижується. Якщо ми почали 2017 року на рівні 80% (відношення боргу країни до ВВП), то в 2018-й увійшли на рівні 73%, а до літа — взагалі дісталися рівня в 66%».

Додамо ще й те, що в останні два роки в Україні спостерігається економічне зростання — і за умови дефолту про нього можна буде забути. Тобто, насправді, особливого вибору країна не мала — або підтримка МВФ, або жорстка економічна криза.

Отже, друге питання: що було зроблено, щоб пом’якшити наслідки підвищення ціни на газ?

По-перше, вже існуючу систему субсидій на житлово-комунальні послуги збережено. Тобто, всі громадяни, які отримували субсидії на цей час, будуть отримувати їх і надалі. Для цього не потрібно переоформлювати субсидії — їх буде переначислено в автоматичному режимі.

По-друге, коло осіб, які мають право отримати субсидії, буде розширене.

Субсидії зможуть отримати:

  • працівники, за яких роботодавець на сплачував єдиний соціальний внесок;
  • безробітні, які перебувають на обліку;
  • родини, що опинились у скрутних умовах через важку хворобу чи залежність одного з членів сім’ї;
  • пенсіонери, інваліди, особи, які втратили годувальника, зможуть отримати субсидію на понаднормову площу (до 30%)
  • родини сотень тисяч заробітчан, якщо людина сплачує ЄСВ у тій країні, де працює, і надасть відповідне підтвердження.

І цей перелік заходів соціального захисту, розроблений Кабінетом міністрів, не є вичерпним. Як запевнив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман: «Вже з січня 2019 року в Україні запрацює монетизація субсидій. Українці будуть отримувати від уряду "живі" гроші для оплати комунальних послуг. Все, що буде заощаджено завдяки розумному споживанню енергоресурсів, залишатиметься людям».

І ще один приємний момент. Згідно постанови Кабміну № 848 родинам, які не встигли оформити субсидію до початку опалювального сезону, Уряд все одно компенсує витрати на оплату житлово-комунальних послуг. І, нагадаємо, базовими документами для отримання субсидії залишатимуться лише заява та довідка про доходи — в цьому плані також нічого не змінилось.

Яка ситуація в Києві?

«Підняття ціни на газ чи інші комунальні послуги, що залежать від вартості блакитного палива, жодним чином не вплине на погіршення матеріального становища всіх категорій громадян, які користуються житловими субсидіями», — запевняє Максим Бученко, заступник директора Департаменту соціальної політики КМДА, начальник управління пільг, державної та регіональної допомоги.

За його словами, кому вже призначено субсидію і визначено обов’язковий відсоток платежу, скажімо, сто чи двісті гривень, на них ніяк не вплине нова вартість газу.

«Хоч би якими були тарифи, вони й надалі сплачуватимуть ті ж сто чи двісті гривень. Всі інші нарахування буде погашено за рахунок державної допомоги. Більше того, навіть ті, хто досі не користувався субсидіями, але після підвищення вартості газу сума комунальних платежів перевищить десь 15% сукупного доходу зареєстрованих членів родини, зможуть її оформити.

Ми в Києві очікуємо збільшення кількості субсидіантів відсотків десь на 10-15, порівняно з попереднім опалювальним сезоном. Якщо торік в нас було майже 280 тисяч домогосподарств, що користувалися субсидіями, то цієї зими очікуємо до трьохсот тисяч. Середній розмір субсидії за місяць в минулому опалювальному сезоні в столиці становив 2200 гривень. На цей рік і на наступний кошти на субсидії для киян передбачені теж, їх є достатньо навіть попри нову ціну газу. Скажімо, на цей рік для Києва виділено чотири мільярди гривень, їх вистачає. З огляду на те, що в проекті бюджету-2019 передбачено збільшити видатки на житлові субсидії майже на десять відсотків, то й кияни не будуть обділені.

Тож усім, кому стануть непосильні житлово-комунальні послуги, рекомендую звернутися до органів соцзахисту. Тим більше, що з 1 жовтня уряд пом’якшив умови надання субсидій багатьом категоріям, що дає можливість на розсуд комісії більшій кількості людей її призначити, а не відмовити. А ще Кабмін постановив: якщо людина звернеться навіть у листопаді, то житлова субсидія буде нарахована з жовтня, тобто держава компенсує витрати з початку опалювального сезону.

Отож, малозабезпеченим не варто хвататися за голову з подорожчанням газу чи опалення. Бо справедливий підхід до цього питання збережено: ті, хто можуть, заплатять, а в кого немає такої змоги — непрацездатні, особи з інвалідністю, пенсіонери, люди з невисокими доходами, можуть і надалі розраховувати на державну допомогу», — заявив він.

Сергій Гаркуша

0%
100%
0%
0%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com