Статьи 06.05.2020

Де вони? Хто очолював Київ за часи незалежності

Олександр Мосіюк
Олександр Мосіюк. Фото: 112.ua

Історія Києва знає давню традицію самоврядування. В різні часи воно було влаштоване по-різному. Ми дослідили, хто очолював столицю в період незалежності ― як потрапили на свою посаду очільники столиці, чим запам’яталися і де вони зараз. У першому випуску рубрики «Де вони?» розповідаємо про Олександра Мосіюка, який фактично став першим Головою Київради часів незалежної України.

Як формувалася київська влада з часів СРСР

У період існування СРСР місцева влада в Києві фактично належала Київському міському комітету Компартії. Саме під її чітким керівництвом та контролем призначались керівники на управлінські та господарські посади міста. Вибори існували, але носили формальний характер.

Перші демократичні вибори до Київради відбулись 4 березня 1990 року. За тодішнім законодавством саме міська рада шляхом таємного голосування обирала серед своїх депутатів Голову міської ради — фактично, очільника столиці. Але тоді у міській раді склалась непроста ситуація. Ні комуністи, ні демократи не мали більшості, щоб обрати свого голову. Тому довелося шукати компроміс. Шляхом довгих перемовин головою міськради обрали директора заводу «Електронмаш» Арнольда Назарчука — від комуністів, а Олександра Мосіюка його заступником — від демократів.

Олександр Мосіюк був одним із засновників Народного Руху України та одним з авторів першої програми та статуту Руху. Саме Мосіюк зіграв ключову роль в тому, що ще до проголошення незалежності над Київрадою було піднято національний синьо-жовтий прапор.

«Першим піднімали прапори десь в Стрию, потім Львів, Франківськ, Житомир, деякі області Західної України навіть пізніше підняли, але наша центральна влада на це все ще так дивилася: там щось десь на периферії відбувається, тільки не в Києві, не дай Боже, щоб в Києві, в Києві цього немає», — згадував ті події Олександр Мосіюк.

При Київраді існувала президія — дорадчий орган. Повноцінних повноважень вона не мала, оскільки всі прийняті нею рішення, згодом мали затверджуватись на сесії ради. Саме на засіданні президії, яку вів Мосіюк, 24 липня 1990 року було прийнято рішення про підняття українського прапора над міською радою. Демократичні та національні сили в той день готували у столиці потужну акцію, на Хрещатик вийшли сотні тисяч людей. Міліція, яка скупчилась у внутрішньому дворі Київради, не наважилась застосувати силу.

«Я хочу звернути увагу, що ще до Акта про державну незалежність, 13 місяців залишалось, а до підняття над парламентом ще довше залишалося, тому що парламент навіть 24 серпня ще не спромігся підняти. І більше року це була єдина урядова будівля в Києві, де висів, майорів синьо-жовтий прапор», — розповідав Мосіюк.

За його спогадами, було кілька спроб зняти стяг вночі. Але офіційно центральна влада так і не наважилась на це.

«Це могло б викликати дуже бурхливу реакцію, і невідомо, чим би це закінчилося. Ви розумієте, я потім говорив з Кравчуком, він сказав: “Ну, Ви що? Якби ми дали команду зняти, то спровокували б там бойню таку… Люди це б просто так не здали б вже”», — згадував Мосіюк.

 

Як став першим очільником Києва незалежної України

Арнольд Назарчук, міський голова, заступником якого весною 1990 року став Мосіюк, обіймав посаду не довго. Вже 1 листопада 1990 року подав у відставку на знак протесту проти рішення комуністичного крила ради погодити проведення параду до річниці Жовтневої революції. Після чого виконуючим обов’язків став його заступник рухівець Олександр Мосіюк.

Але вже в грудні 1990 року новим головою міської ради депутати обрали представника комуністів Григорія Малишевського. Олександр Мосіюк обійняв раніше займану посаду заступника голови міськради. Після серпневого путчу Малишевський зайняв нейтральну позицію, що викликало негатив і недовіру депутатів як з боку демократичних сил, так і з боку комуністів. Після проголошення незалежності України, а саме 27 серпня 1991 року, Малишевський подав у відставку. Виконуючим голови ради знову став Олександр Мосіюк. Фактично, перший очільник Києва незалежної України.

Олександр Мосіюк. Фото: shev.kyivcity.gov.ua

Перший декомунізатор

Саме за підписом Мосіюка у Києві почалась перша масштабна декомунізація. Саме він ініціював та організував виконання рішень Київради «Про припинення діяльності КПУ на території м. Києва» (за добу до аналогічного рішення Президії Верховної Ради), «Про демонтаж пам'ятника Леніну та перейменування площі Жовтневої революції в Майдан Незалежності».

«Спільно з працівниками міліції депутати Київради опечатали всі партійні будівлі Києва, включно з приміщенням ЦК КПУ, арештували банківські рахунки Компартії, відключили партійним керівникам спецзв’язок. Я очолив ліквідаційну комісію з припинення діяльності КПУ», — згадував Мосіюк.

Але комуністична група в міській раді залишалася досить потужною. У результаті, робота ради стала заблокованою через несприйняття демократа Мосіюка. І 2 березня 1992 року депутати обрали головою Київради Василя Нестеренка. Мосіюк до 1994 року лишався просто депутатом.

Мосіюк не полишив політичної діяльності. Спершу перебував в лавах Народного Руху, а з 2000 року — в лавах Української народної партії і входив до її правління. Очолював Аналітичну раду УНП. Під час парламентських виборів 2002 року він керував регіональним підрозділом виборчого штабу Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». А під час президентських виборів 2004 року Мосіюк був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка в Херсонській області.

З 2002 року і по нині Мосіюк є директором дослідницьких програм Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Балотувався до Верховної Ради у 2006 році по виборчому списку Українського Народного Блоку Костенка-Плюща під 37 номером. Але блок до парламенту не потрапив, набравши лише 1,87%.

Мосіюк виступав за територіальне розширення Києва та зміну генерального плану.

«Місту треба переглянути генеральний план розвитку. Ні в якому разі не дозволяти будувати нові промислові підприємства у зелених зонах, щоб не забруднювати довкілля. Необхідно будувати нову окружну дорогу. В тих межах, в яких Київ є зараз, місто не може далі розвиватися. Йому потрібні нові екологічно чисті рекреаційні зони. Ви подивіться, що зараз робиться на Подолі. Це вже не історична частина Києва, а район, де розташований склад на складові. На вулицях Верхній і Нижній Вал дихати нічим», — говорив він в інтерв’ю в 2013 році.

Наразі Олександр Мосіюк не бере активної та помітної участі у політичній діяльності.

За визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та активну політичну і громадську діяльність у 2009 році президент України Віктор Ющенко нагородив його Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Пізніше, у 2017 році, президент Петро Порошенко вручив йому Орден «За заслуги» ІІ ступеня.

Читайте також: «Чи готові потенційні мери Києва "чинити опір", як Черкаси, послаблюючи карантин в обхід уряду»

12%
76%
0%
12%
Такий email не зареєстровано у системі
Введите свой электронный адрес, на который мы отправим вам новый пароль.
Поле не должно быть пустым и содержать кириллицу
Спасибо!

Ваше сообщение принято.

Сожалеем :(

Во время обработки что-то пошло не так.

Bы можете отправить сообщение на электронный адрес betatest@nashkiev.com