«Ракети» на Дніпрі: як в Україну повертається водний транспорт
Коллаж: Дарья Давыденко

Як давно ви плавали в інше місто? Не їздили, не літали, а саме плавали. Погодьтесь, легше згадати останню поїздку в плацкарті. Це логічно, розповсюдженість залізничного транспорту дає про себе знати. А ось сісти на судно і відправитись у подорож — це звучить дивно. Звісно, якщо ви не Синдбад. Тоді все добре і цей текст не для вас. Повертаючись до теми, в Україні не завжди була така ситуація з водним транспортом. За часів СРСР він був розвиненим, а люди подорожували Дніпром і не тільки. НК знайшов тих, хто вирішив повернути цю практику. Ці люди запустили Дніпром судна на підводних крилах, які набагато швидші за звичні нам теплоходи. Дехто називає їх «Ракетами», але насправді це не так. У тексті ми пояснюємо, чому. Також там є й інша інформація, яку ви, скоріш за все, раніше не знали. Так що можете почитати. 

Спікер: Сергій Остапенко, начальник відділу пасажирських перевезень судноплавної компанії ТОВ СП «НІБУЛОН».

Про «Ракети»

«Ракета» — це назва серії радянських пасажирських річкових суден на підводних крилах (проекти 340, 340Е, 340МЕ). Для багатьох людей пострадянського простору вона стала загальною. Через це так називають всі подібні судна, плутаючи «Ракети», наприклад, з «Метеорами». Тому, для загального визначення, краще говорити «судно на підводних крилах». Перші такі судна з’явились в СРСР у 1957 році та розвивали швидкість до 80 кілометрів на годину. «Ракети», «Метеори», «Комети» швидко стали звичним транспортом на великих річках, таких як Дніпро або Буг. Крім цього, вони ще курсували до маленьких селищ, куди, окрім як водою, потрапити було неможливо. В Україні семидесятих років налічували близько 150 пасажирських суден на підводних крилах. Але у дев’яностих ситуація змінилась. 

Крила

Основною особливістю даних суден є підводні крила. Вони знаходяться під корпусом та створюють силу, яка частково (або повністю) підіймає судно над поверхнею води. Завдяки цьому, під час руху зменшується опір, що дозволяє розвивати недосяжну, для традиційних суден, швидкість.

Навіщо купили судна

Перші два судна ми придбали у 2016 році. А через рік запустили регулярні рейси з Миколаєва на Кінбурнську косу та з Херсона до Нової Каховки. Ми хотіли відновити пасажирські перевезення швидкісним водним транспортом на ВВШ (внутрішніх водних шляхах) України, щоб на власному прикладі показати їх можливості, цікавість та зручність.

Наразі у власності товариства знаходяться чотири судна: два типу «Восход» та два типу «Полесье».

Що по тестах

Тестові рейси у Києві ми робили сумісно з Державним агентством розвитку туризму. Беручи до уваги кількість пасажирів видно, що перевезення користуються популярністю. У навігаційний період ці судна виконують регулярні рейси за маршрутами «Миколаїв — Кінбурнська коса — Очаків» та «Нова Каховка — Херсон — Гола Пристань». Також восени здійснюється прогулянковий рейс «Миколаїв — Ковалівка».

Обслуговування «Ракет»

Щорічно, під час зимового перестою, судна проходять планові технічні огляди під контролем Регістру судноплавства України. Це роблять перед початком навігаційного періоду, що підтверджено відповідними дозволами та актами огляду.

Нестача грошей

Наразі водні пасажирські перевезення залишаються дотаційними, адже вартість квитка (квиток на тестовий рейс з Києва до Вишгорода коштував 280-450 гривень) покриває лише витрати на паливно-мастильні матеріали. За результатом навігації 2020 року витрати на одне пасажирське судно, яке здійснює лінійні перевезення, становили 4 196 100 гривень. Це без урахування витрат на монтаж/демонтаж причалів. А компенсація витрат становить усього 28%.

Екологія та інвестиції

Автотранспорт досі лишається основним джерелом забруднення повітря та порушення екологічної рівноваги. Теоретично, якщо перенаправити частину транспортного навантаження на річки, то можна зменшити викиди CO2 на 57%. Але спочатку нам потрібно зробити галузь привабливою для інвестицій. Цього можна досягти користуючись європейським досвідом. Ми маємо на увазі скасування акцизу, рентної плати за спецводокористування та інші фактори. Після цього можна буде рухатись до впровадження так званих альтернативних двигунів. А вони можуть суттєво збільшити інвестиції у річкові перевезення.