Діджитал-марафон
Як Україна рухається
до цифрового майбутнього
Наша країна вже давно обрала курс на діджиталізацію і попри війну не збирається звертати з цього шляху
Текст: Владислав Бурда
Початок повномасштабного вторгнення Росії підтвердив необхідність розвитку цифрових послуг. Як пояснював віцепрем’єр та голова профільного міністерства Михайло Федоров, «цифрова інфраструктура — найбільш стійка та ефективна під час війни, бо її не можуть зруйнувати ракети».
Тому процес діджиталізації не став на паузу, а, навпаки, — пришвидшився і посідає чільне місце у планах уряду щодо відновлення та подальшого розвитку держави.
Тому процес діджиталізації не став на паузу, а, навпаки, — пришвидшився і посідає чільне місце у планах уряду щодо відновлення та подальшого розвитку держави.
Цифровізаційні плани
Минулого року до Міжнародної конференції з питань відновлення України у швейцарському Лугано Кабмін та Офіс президента розробили план відбудови країни з орієнтовною вартістю $750 млрд.
Він базувався на 15 основних «національних програмах», відібраних членами Нацради відновлення, що працювали у 24 робочих групах. Також уряд окремо опублікував ідеї кожної з цих груп.
Одна з них працювала саме над питаннями діджиталізації. У представленому групою документі на реалізацію різних проєктів планувалося залучити близько 69 млрд грн до 2025 року.
Більшу частину з цієї суми (майже 35 млрд грн) автори пропонували направити на розвиток цифрової економіки, зокрема на подвоєння інвестицій в українські стартапи та залучення до України «найамбітніших світових проєктів».
На їхню думку, це б дозволило наростити частку ІТ-послуг у ВВП країни до 10% у 2025 році.
Ще близько 17 млрд грн мали б піти на відбудову та покращення телеком-мереж, що забезпечило б доступ переважної більшості населення до швидкісного інтернету. Інші проєкти передбачали розбудову та оновлення обладнання «Дія Центрів» (ЦНАПів), розвиток публічних реєстрів, запровадження штучного інтелекту для надання публічних послуг, перенесення державних інформаційних ресурсів у «хмару» тощо.
На самій конференції у Лугано в липні 2022 року Михайло Федоров представив ініціативу Digital4Freedom, яку назвав «цифровим лендлізом».
Програма передбачала дев’ять масштабних проєктів, серед яких — перехід 100% державних послуг в онлайн, створення цифрової митниці та запуск електронної гривні.
Згодом Михайло Федоров у коментарі Forbes Україна розповідав, що на реалізацію програми протягом трьох років потрібно залучити щонайменше $2 млрд, а в ідеалі — $5 млрд.
Він базувався на 15 основних «національних програмах», відібраних членами Нацради відновлення, що працювали у 24 робочих групах. Також уряд окремо опублікував ідеї кожної з цих груп.
Одна з них працювала саме над питаннями діджиталізації. У представленому групою документі на реалізацію різних проєктів планувалося залучити близько 69 млрд грн до 2025 року.
Більшу частину з цієї суми (майже 35 млрд грн) автори пропонували направити на розвиток цифрової економіки, зокрема на подвоєння інвестицій в українські стартапи та залучення до України «найамбітніших світових проєктів».
На їхню думку, це б дозволило наростити частку ІТ-послуг у ВВП країни до 10% у 2025 році.
Ще близько 17 млрд грн мали б піти на відбудову та покращення телеком-мереж, що забезпечило б доступ переважної більшості населення до швидкісного інтернету. Інші проєкти передбачали розбудову та оновлення обладнання «Дія Центрів» (ЦНАПів), розвиток публічних реєстрів, запровадження штучного інтелекту для надання публічних послуг, перенесення державних інформаційних ресурсів у «хмару» тощо.
На самій конференції у Лугано в липні 2022 року Михайло Федоров представив ініціативу Digital4Freedom, яку назвав «цифровим лендлізом».
Програма передбачала дев’ять масштабних проєктів, серед яких — перехід 100% державних послуг в онлайн, створення цифрової митниці та запуск електронної гривні.
Згодом Михайло Федоров у коментарі Forbes Україна розповідав, що на реалізацію програми протягом трьох років потрібно залучити щонайменше $2 млрд, а в ідеалі — $5 млрд.
На самій конференції, за словами віцепрем’єра, вдалося отримати $13 млн від українських телеком-компаній «Київстар», Vodafone і «Датагруп-Volia». Водночас прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що загалом на різні проєкти із цифровізації у Лугано зібрали $250 млн.
Але процес цифровізації не стоїть на місці. ІТ-сектор виявився єдиною індустрією, яка 2022 року показала позитивні темпи росту. І хоча впродовж останніх місяців намітилася негативна тенденція, обсяги ІТ-експорту досі перевищують показники 2021 року. Ледь не кожного місяця у застосунку та на порталі «Дія» стають доступними нові послуги.
Й далі надходить фінансова допомога на різні проєкти із цифровізації від іноземних партнерів. У березні 2023 року Євросоюз запустив програму «Цифрова трансформація для України» (DT4UA). Для її впровадження Україна отримала €17,4 млн на розвиток е-послуг. А у травні Європейська інноваційна рада анонсувала виділення €20 млн євро на проєкт Seeds of Bravery для розвитку інновацій в Україні. €12 млн із цієї суми мають піти на гранти для українських стартапів.
Також багато подібних проєктів реалізують вітчизняні громадські організації, як у координації з Мінцифрою, так і самотужки. Ось два таких приклади.
Цифровізація громад
В Україні цифрові рішення реалізуються не лише на національному рівні, але й на рівні областей та окремих громад.
Однак в останньому випадку цей процес йде нерівномірно, особливо у малих та середніх ОТГ. Складнощі часто обумовлені обмеженими бюджетними ресурсами і головне — недостатністю технічних знань та кваліфікації місцевих працівників.
Однак в останньому випадку цей процес йде нерівномірно, особливо у малих та середніх ОТГ. Складнощі часто обумовлені обмеженими бюджетними ресурсами і головне — недостатністю технічних знань та кваліфікації місцевих працівників.
«Громадам важко знайти висококваліфікованих спеціалістів, які б змогли ефективно реалізувати технологічні рішення та забезпечити їхнє безперебійне виконання. Крім того, загальний тренд на діджиталізацію потребує від співробітників уміння працювати з електронними документами та е-сервісами, розуміння базових принципів кіберзахисту, навичок збору, аналізу, обробки даних. Навчання часто потребує багато часу, що доволі важко поєднувати з основною професійною діяльністю», — пояснює Віктор Гурський, виконавчий директор і співзасновник SocialBoost.
«Серед напрямів проєктів можна виділити доволі сучасні та перспективні: цифрові інструменти популяризації локального туризму, системи управління на основі відкритих даних для працівників органів місцевого самоврядування, механізми оптимізації надання е-послуг населенню, платформи е-демократії», — розповідає виконавчий директор SocialBoost.
Ця громадська організація з 2011 року запускає різноманітні проєкти, які поєднують стартап-спільноту, бізнес і державний сектор. Одна з останніх таких ініціатив — акселераційна програма «Громада 4.0», що реалізується за підтримки Мінцифри та програми «U-LEAD з Європою». Цей проєкт якраз і покликаний вирішити проблему нестачі кваліфікованих кадрів на місцях.
Заявки на участь у програмі подала 291 громада, з яких відібрали 52. Як зазначає Віктор Гурський, тематика частини проєктів-переможців схожа, проте всі вони різні за наповненням і способом імплементації.
Заявки на участь у програмі подала 291 громада, з яких відібрали 52. Як зазначає Віктор Гурський, тематика частини проєктів-переможців схожа, проте всі вони різні за наповненням і способом імплементації.
Так, Козельщинська селищна громада (Полтавщина) впроваджує проєкт землеустрою на основі геоінформаційної системи (ГІС) — інструменту для управління землекористуванням, визначення прав власності на землю та моніторингу змін у ландшафті.
Гайворонська міська громада (Кіровоградщина) тестує чатбот #МандруйГайворонщиною. Він має забезпечити швидкий доступ до інформації про громаду, а також допомагати туристам орієнтуватися в маршрутах та ознайомлюватися з місцевими подіями.
Горохівська міська громада Волинської області діджиталізувала освітній процес завдяки платформі «SMART школа». Розробив її ще у 2020 році вчитель інформатики місцевого ліцею Валерій Кулай, а зараз команда громади розширює функціонал і планує масштабування на інші регіони.
Гайворонська міська громада (Кіровоградщина) тестує чатбот #МандруйГайворонщиною. Він має забезпечити швидкий доступ до інформації про громаду, а також допомагати туристам орієнтуватися в маршрутах та ознайомлюватися з місцевими подіями.
Горохівська міська громада Волинської області діджиталізувала освітній процес завдяки платформі «SMART школа». Розробив її ще у 2020 році вчитель інформатики місцевого ліцею Валерій Кулай, а зараз команда громади розширює функціонал і планує масштабування на інші регіони.
Віктор
Гурський
Гурський
виконавчий директор і співзасновник SocialBoost
Програма «Громада 4.0» стартувала у березні 2023 року і розрахована на п’ять місяців. Команди громад отримали наставників, які допомагають у розробці та просуванні проєктів. Крім того, для учасників регулярно проводять онлайн-лекції та тренінги із залученням фахівців із громадського, державного та приватного секторів, які діляться досвідом реалізації цифрових рішень на різних етапах.
Інвестиції в цифровізацію
«Ми створили і розвиваємо спільноту експертів, представників профільних міністерств та громад для обміну досвідом та знаннями, розповсюдження успішних практик цифрового розвитку регіонів, підвищення кваліфікації лідерів цифрової трансформації», — розповідає Віктор Гурський.
За його словами, у фіналі програми мають презентувати не менше 24 концепцій цифрової трансформації в різних громадах, готових до фінансування донорами.
За його словами, у фіналі програми мають презентувати не менше 24 концепцій цифрової трансформації в різних громадах, готових до фінансування донорами.
«Місія CfE Accelerator полягає у творенні стартап-культури в Україні. Для нас це означає не тільки надання підтримки, щоби такі команди з'являлися, працювали і росли, а й залучення їх у творення стратап-екосистеми разом — у ролі учасників програм, менторів, експертів, щоби люди які мають підприємливе мислення докладалися до творення культури стартапів в Україні», — розповідає Іван Петренко, виконавчий директор CfE Accelerator та керуючий партнер фонду Angel One.
За останні роки в Україні зросла кількість ініціатив, фондів та організацій, які допомагають стартапам. Вони надають як грантову допомогу, так і організаційну, експертну підтримку, що не менш важливо для успішного запуску бізнесу. Одна з таких організацій — Center for Entrepreneurship (CfE) Accelerator при Українському католицькому університеті.
Так, на студентів з різних вишів України розрахована програма IdeasLab. Це 11 тижнів тренінгів, воркшопів та зустрічей з менторами, під час яких молоді команди можуть перевірити свою інноваційну ідею на життєздатність, а також отримати до 200 тис. грн грантової допомоги на її реалізацію.
Для стартапів на стадії ідеї або раннього мінімального життєздатного продукту (MVP) передбачена пре-акселераційна програма, а для команд з готовим прототипом — акселераційна. Учасники програм отримують можливість швидше та ефективніше подолати шлях від ідеї до перетворення її на реальний продукт, а також практичні поради про залучення інвестицій.
Для стартапів на стадії ідеї або раннього мінімального життєздатного продукту (MVP) передбачена пре-акселераційна програма, а для команд з готовим прототипом — акселераційна. Учасники програм отримують можливість швидше та ефективніше подолати шлях від ідеї до перетворення її на реальний продукт, а також практичні поради про залучення інвестицій.
Іван Петренко
виконавчий директор CfE Accelerator та керуючий партнер фонду Angel One.
Крім того, CfE Accelerator проводить інтенсиви для підприємців, літні школи та щомісячні зустрічі стартпап-спільноти у Львові. Як зазначає Петренко, центр постійно аналізує ринок і відповідно змінює свій набір програм.
Загалом за п’ять років своєї діяльності СfE об’єднав 170 стартапів, а організовані ним заходи відвідали більше 4200 учасників.
Початок повномасштабної війни завдав відчутного удару по українському стартап-ринку.
«Деякі стартапи залишили Україну після повномасштабного вторгнення, бо такими були вимоги інвесторів. Деякі засновники стартапів припинили займатись проєктами та пішли в інші галузі, щоби мати стабільний заробіток. Багато хто залишив свої проєкти заради волонтерства», — ділиться Іван Петренко.
«Впродовж пів року ми вже отримували біля 300 заявок, з яких 13% є цікавими для венчурного капіталу, і ми їх розглядаємо. На сьогодні фонд вже зробив 3 інвестиції на загальну суму $550 тис. В середньому сума інвестицій складає $100–200 тис.», — розповідає Іван Петренко.
CfE Accelerator на початку вторгнення проаналізував ринок і вирішив тимчасово призупинити свої традиційні програми. Водночас увагу акцентували на допомозі працюючим стартапам та українцям, які попри війну хотіли розпочати свій бізнес.
Так, у квітні 2022 року Іван Петренко разом з гендиректором Unicorn Nest Денисом Довгополим на базі CfE Accelerator запустили фонд 7 Wings. Вже за місяць він видав гранти по $50 тис. шести українським стартапам.
А в травні центр запустив New Venture Launchpad — серію воркшопів для підприємців і професіоналів із різних галузей, які хотіли розпочати нову справу. Програма показала, що, незважаючи на війну, українці готові реалізовувати нові проєкти — заявки подали близько 120 охочих. І вже влітку CfE Accelerator почав відновлювати свої традиційні програми та заходи.
А в жовтні в екосистемі СfE з 2022 року запустився венчурний фонд Angel One Fund, який також очолив Іван Петренко. Його основна мета — інвестувати в стартапи саме з українськими засновниками.
Так, у квітні 2022 року Іван Петренко разом з гендиректором Unicorn Nest Денисом Довгополим на базі CfE Accelerator запустили фонд 7 Wings. Вже за місяць він видав гранти по $50 тис. шести українським стартапам.
А в травні центр запустив New Venture Launchpad — серію воркшопів для підприємців і професіоналів із різних галузей, які хотіли розпочати нову справу. Програма показала, що, незважаючи на війну, українці готові реалізовувати нові проєкти — заявки подали близько 120 охочих. І вже влітку CfE Accelerator почав відновлювати свої традиційні програми та заходи.
А в жовтні в екосистемі СfE з 2022 року запустився венчурний фонд Angel One Fund, який також очолив Іван Петренко. Його основна мета — інвестувати в стартапи саме з українськими засновниками.
Інвестиції в цифровізацію
«Українські ЗВО дають фундаментальні знання для побудови кар’єри у сфері ІТ, проте в освітніх програмах часто не вистачає практичного досвіду. Саме тому ІТ-компаніям важливо співпрацювати з університетами, і навпаки — викладачам важливо переймати досвід спеціалістів-практиків галузі», — розповідає Олексій Ніщик, Education Operations Director у Genesis.
«Спілкуючись зі студентами, ми помітили, що їм бракує релевантних знань та розуміння, як загалом працює ІТ-бізнес. З іншого боку, ми бачили запит освітян на прикладні та актуальні знання, якими хочеться ділитися зі студентами. Маючи великий досвід побудови освітніх продуктів та спостерігаючи проблеми з актуальною практичною інформацією, ми захотіли створити якісний продукт, який можна буде сильно масштабувати в Україні. Так з’явилась ідея створення системи всеукраїнських курсів», — пояснює Олексій Ніщик.
Розвиток ІТ-індустрії та реалізація різних проєктів із цифровізації неможливі без участі достатньої кількості фахівців. Зараз ІТ-спеціалістів в Україні готують як у закладах вищої освіти (ЗВО), так і на численних неформальних курсах. Крім того, власні навчальні центри створили найбільші гравці на вітчизняному ІТ-ринку.
Серед лідерів у цій сфері — одна з найбільших українських продуктових компаній Genesis, мобільні застосунки якої завантажили понад 300 млн користувачів по всьому світу.
В екосистемі компанії існує власна Genesis Academy. Крім того, вона активно співпрацює з українськими університетами.
Серед лідерів у цій сфері — одна з найбільших українських продуктових компаній Genesis, мобільні застосунки якої завантажили понад 300 млн користувачів по всьому світу.
В екосистемі компанії існує власна Genesis Academy. Крім того, вона активно співпрацює з українськими університетами.
Олексій Ніщик
Education Operations Director у Genesis
Із 2019 року компанія у межах партнерства з КНУ імені Тараса Шевченка, КПІ імені Ігоря Сікорського та Києво-Могилянською академією інтегрувала 20 різних дисциплін в освітній процес, а минулого року запустила безоплатні всеукраїнські курси-стажування на базі десятків вишів і також адаптовану версію на платформі «Дія.Освіта».
Перший такий курс — «Створення та розвиток IT-продуктів» — компанія розробила разом з Product IT Foundation for Education та студією онлайн-освіти EdEra за підтримки Мінцифри та МОН. Представили його у грудні 2021 року, а на повну запустили у вересні минулого року.
Курси орієнтовані на студентів 2–3 курсів та передбачають змішаний формат навчання. Заздалегідь записані відеолекції та інтерактиви на онлайн-платформі, стилізовані під стажування у продуктовій ІТ-компанії, поєднані із заняттями у контакті з викладачем.
Для інтеграції всеукраїнських курсів у своїх ЗВО освітяни проходять двотижневе навчання, під час якого їх ознайомлюють з особливостями продуктового ІТ. Далі, як зазначає Олексій Ніщик, викладачі вільні у виборі формату: хтось впроваджує як повноцінну дисципліну, хтось імплементує програму частково, хтось пропонує її замість практики тощо.
На момент запуску курсів у вересні 2022 року сертифікацію пройшли 179 викладачів із 68 університетів із усієї України. Зокрема, одним з них був Віталій Кобець з Херсонського державного університету — під час окупації міста дистанційно пройшов підготовку та інтегрував курс у навчальну програму.
Загалом протягом 2022/2023 навчального року інтенсив пройшли майже 600 освітян зі 160 закладів вищої освіти. У липні–серпні відбувається черговий етап навчання викладачів за двома курсами: до «Створення та розвиток IT-продуктів» додався «Маркетинг IT-продуктів». Заявки на участь подали 1500 охочих.
До самих же курсів станом на грудень 2022 року долучилися 3 тис. студентів, а також 2 тис. слухачів на платформі «Дія.Освіта». За пів року їхня загальна кількість перевищила 8 тис. осіб.
У Genesis обіцяють на цьому не зупинятися і втілювати курси з інших тем продуктового ІТ, а також працювати над новими напрямами.
Курси орієнтовані на студентів 2–3 курсів та передбачають змішаний формат навчання. Заздалегідь записані відеолекції та інтерактиви на онлайн-платформі, стилізовані під стажування у продуктовій ІТ-компанії, поєднані із заняттями у контакті з викладачем.
Для інтеграції всеукраїнських курсів у своїх ЗВО освітяни проходять двотижневе навчання, під час якого їх ознайомлюють з особливостями продуктового ІТ. Далі, як зазначає Олексій Ніщик, викладачі вільні у виборі формату: хтось впроваджує як повноцінну дисципліну, хтось імплементує програму частково, хтось пропонує її замість практики тощо.
На момент запуску курсів у вересні 2022 року сертифікацію пройшли 179 викладачів із 68 університетів із усієї України. Зокрема, одним з них був Віталій Кобець з Херсонського державного університету — під час окупації міста дистанційно пройшов підготовку та інтегрував курс у навчальну програму.
Загалом протягом 2022/2023 навчального року інтенсив пройшли майже 600 освітян зі 160 закладів вищої освіти. У липні–серпні відбувається черговий етап навчання викладачів за двома курсами: до «Створення та розвиток IT-продуктів» додався «Маркетинг IT-продуктів». Заявки на участь подали 1500 охочих.
До самих же курсів станом на грудень 2022 року долучилися 3 тис. студентів, а також 2 тис. слухачів на платформі «Дія.Освіта». За пів року їхня загальна кількість перевищила 8 тис. осіб.
У Genesis обіцяють на цьому не зупинятися і втілювати курси з інших тем продуктового ІТ, а також працювати над новими напрямами.
Спецпроєкт реалізований за підтримки
German Marshall Fund
German Marshall Fund
