Війна змінює усталений ритм життя людини. Події довкола так чи інакше впливають на наш вибір вбрання. Сьогодні одяг – це не тільки про зручність чи стиль, а й про висловлення своєї позиції з тих чи інших питань.
Про те, як трагічні події в Україні відображають у своїх колекціях вітчизняні дизайнери та кутюр’є зі світовим ім’ям, а також про те, як жіночий гардероб змінили дві світові війни “Наш Київ” поспілкувався з представниками fashion-спільноти.
Як війну зображають українські дизайнери у своїх колекціях?
Мода ніколи нічого не диктує, а лише відображає те, що відбувається навкруги, говорить дослідниця моди Марина Кацура Заінчковська. Вона переконана, що до сучасних подій в Україні дизайнери ще тривалий час будуть повертатися знову і знову у своїх колекціях. Війна спонукатиме митців в котрий раз переосмислювати цінність людського життя.
“Дизайнери – це люди, які наділені більш чуттєвим світосприйняттям. Вони відчувають біль спільноти. Дизайнери підсвічують те, що болить у суспільстві. Звісно, наша війна ще буде відображатися на світових подіумах і в наступному сезоні, і через сезон”.
Біль українського суспільства вже знайшов свій прояв у колекціях вітчизняних майстрів, які були представлені під час Ukrainian Fashion Week International Season SS23. Зміни у палітрі кольорів, звернення до українських витоків та переосмислення стародавніх традицій – лише незначна частка впливу війни на роботи наших дизайнерів.
Міжнародний сезон Ukrainian Fashion Week (UFW) стартував у липні на Мальті показом Nadya Dzyak у чорних відтінках. Над колекцією дизайнерка почала працювати ще в листопаді минулого року, коли довкола було чимало розмов про початок повномасштабної війни.
“Якщо раніше в колекціях Nadya Dzyak було багато яскравих кольорів та відтінків, адже саме вони надихали дизайнерку, то після 24 лютого чорнота стала відображенням стану її душі”, – пояснює голова медіадепартаменту Ukrainian Fashion Week Єлизавета Ущека.
 |
 |
“Представлені під час Budapest Central European Fashion Week у рамках колективного шоу колекції українських брендів Kir Khartley, Starchak та Yadviga Netyksha також стали відображенням сприйняття дизайнерами війни. Моделі вийшли у бронежилетах з квітами (Yadviga Netyksha), футболках з вишивкою червоними нитками UKRAINE (Kir Khartley). Найболючіша згадка про події в Україні була нанесена нитками на oversize жакет – Маріупольський драмтеатр з написом “ДІТИ” (Starchak)”, – розповідає голова медіадепартаменту Ukrainian Fashion Week Єлизавета Ущека.
Поєднання елементів мілітарі з квітами у колекції бренду Yadviga Netyksha стали символом спаплюжених українських степів.
Колекція "Ukrainian winter-summer 2022" дизайнера бренду Kir Khartley отримала назву “Свобода”. Під час її створення митець надихався силою жіночого духу.
Водночас колекція Starchak "Ukrainian winter-summer 2022" стала оповіддю про трагедію українських міст, які постраждали від російського вторгнення. Вишивка назв населених пунктів була нанесена на спаплюжені гільзами, цвяхами та склом речі.
 |
 |
“Переосмислення елементів мілітарі вже присутнє в нових колекціях українських дизайнерів, також вплив війни знайшов відображення в кольоровій палітрі та формах. Можемо говорити про посилення інтересу до українських витоків, переосмислення українських традицій та реінтерпретацію традицій вишивки”, – підсумовує голова медіадепартаменту Ukranian Fashion Week Єлизавета Ущека.
 |
 |
Війна по-різному вплинула на представників модної індустрії. Дехто вирішив перекваліфікуватися та стати корисним в іншій сфері, як, наприклад, Олімпія Вайтмусташ – модель, стиліст та ді-джей.
“Зараз я працюю в Ре-Інформ при Міністерстві з питань реінтеграції. Доля мене відкинула назад в журналістику, якій я навчалася. Нині пишу статті. Паралельно підбираю одяг, взуття та інші речі першої потреби для звільнених з полону хлопців та дівчат. Тобто свого роду стиліст, що теж мені не нове.
Що стосується бренду Olimpia W – це моя віддушина, можливість передати свій погляд та не втрачати жагу до прекрасного. Кожна вигадана річ базується на власному смаку – те, що я бачу у своєму гардеробі.
Невеличкий український дроп, який я випустила наприкінці літа (футболка Стрічка, плахта на сучасний лад і чокер) – це переосмислення українського вбрання. Шкода, що так мало часу на те, щоб створювати нове і нове. Але зараз в процесі ще декілька речей”, – розповідає Олімпія.
Сьогодні українські дизайнери працюють у надскладних умовах: під ракетними обстрілами, часом без електроенергії. Хтось через війну втратив частину свого виробництва. Комусь довелося його перевозити до інших міст.
“У той час, коли дизайнери за кордоном готувалися до тижнів моди, українські митці допомагали армії. На початку війни вони шили все, щоб забезпечити тисячі українців, які доєдналися до професійної армії та пішли добровільно захищати нашу країну, нашу свободу. Незважаючи на складні умови та всі перешкоди, українські дизайнери не здаються, вони продовжують творити, створювати нові колекції, демонструючи стійкість і мужність та показуючи українську національну ідентичність через моду. Це глобальний тренд, який полягає не в кольорі, формі або текстурі. Він засвідчує резистентність українського духу”, – зазначає голова медіадепартаменту Ukranian Fashion Week Єлизавета Ущека.
Як світові подіуми реагують на війну в Україні?
Після російського вторгнення в Україну Panton Color Institute змінив головний колір 2022 року. Замість Very Peri, синього з фіолетово-червоними підтонами, трендовими стали “вільний синій” та “енергійний жовтий”. Під час Тижня моди в Мілані, який збігся з початком війни, легендарний дизайнер Джорджіо Армані представив свою колекцію без музики на знак солідарності з українським народом. Бренд Balenciaga в Парижі свій показ розпочав поезією Олександра Олеся “Живи, Україно, живи для краси”. На стільцях для глядачів лежали блакитно-жовті футболки.
“Світові зірки, політичні й громадські діячі, блогери одягають кольори нашого прапору, аби висловити свою підтримку. Звісно, є тенденція на спад. Зацікавленість до всього українського – непостійна. Але в нас, дійсно, багато талановитих людей (і не тільки у сфері моди), тому я впевнена, що інтерес світу до них не згасне.
Наші вишиванки та інші етнічні речі також понад часом. Це не тільки код нації, а й реально стильна річ, яка лише нещодавно здобула світове сприйняття на модній арені завдяки таким дизайнерам як Vita Kin", – говорить модель, стиліст та ді-джей Олімпія Вайтмусташ.
Крім кольорової гами, війна диктує міжнародній fashion-спільноті ще кілька трендів не на один сезон. Найперше – це одяг oversize, каже дослідниця моди Марина Качура Заінчковська.
“Oversize з’явився на подіумах світу в 2014 році. Його придумав і популяризував дизайнер з Грузії Демна Гвасалія, який на сьогодні обіймає посаду креативного директора всесвітньо відомого бренду Balenciaga. Він народився в Сухумі – місті, яке свого часу також потерпіло від російської агресії. Тож у 90-х він був змушений покинути свою домівку. Власне цей свій досвід через багато років він і відобразив на подіумі.
Така соціальна катастрофа як біженці, переселенці підсвітила біль, який на той момент був в суспільстві. Тоді в Європу від війни втікали люди з Сирії.
Попри те, що за 8 років модний світ начебто вже і втомився від oversize, події в Україні роблять його знову актуальним. Українські біженці, які нині живуть в Європі та Америці, – це знову ж таки про oversize. На часі події, які не сприяють носінню одягу за розміром. Біженцям не до вибору, вони одягають те, що їм дають”.
Емоційна виснаженість трагічними новинами та фінансова скрута, яку провокує війну, на наступні декілька сезонів одночасно формують два протилежних один одному тренди.
“Емоційні коливання з піковими точками то зверху, то знизу говорять людині про те, що їй треба святкувати життя кожного дня. Свято життя на подіумі сьогодні – це надеротичність та велика кількість блиску. Одяг, який ми раніше носили в нічні клуби, дизайнери тепер пропонують одягати серед білого дня. До прикладу, ходити на роботу в блискучому костюмі від плечей до п’ят. Саме через блискучий відтінок жага і щастя життя прориваються на модні подіуми
Водночас війна впливає не тільки на наш емоційний стан, але і на фінансовий. У моду входить стиль гранж – потерті фактури. Речі матимуть вигляд ніби їх вже носять досить тривалий проміжок часу.
Це перегуки з тим, що хвилює суспільство. Зрозуміло, що через цю війну, дуже багато людей змінять свій рівень життя. І от мода на потерті фактури, дірки в одязі, мініспідниці (це також про економію, адже на таку річ потрібно менше тканини) демонструватиме те, що фінансова ситуація в усіх погіршиться”, – продовжує Марина Кацура Заінчковська.
Як Перша та Друга світова війна змінили жіночий гардероб?
Якщо чоловічий гардероб докорінно змінився після Великої французької революції XVIII століття, то на жіноче вбрання найбільше вплинули дві світові війни. Чоловіки пішли на фронт, забезпечення надійного тилу лягло на плечі жінок. Війна змусила їх працювати на виробництвах, керувати домогосподарствами, перейматися фінансовим забезпеченням дітей та батьків.
“Перша світова “зняла” з жінок складні сукні та тугі корсети і перевдягнула їх в робітничі комбінезони. Як тоді, так і зараз мода була продиктована економією і дефіцитом матеріалів. Під час Першої світової дефіцитною була натуральна вовна, з якої шили військову форму. На заміну їй у цивільному вбранні прийшов еластичний джерсі, який полюбляла використовувати у своїх виробах Коко Шанель. Економія на матеріалах також позначилася на довжині суконь. Вони стали коротшими”, – говорить модель, стиліст та ді-джей Олімпія Вайтмусташ.
Після Першої світової війни виникають нові стилі танців. Тож, на жіночій сукні для зручності виконання танцювальних елементів з’являється розтин. Зручнішим стає і жіноче взуття.
“До Першої світової війни розтинів на сукнях і спідницях не існувало. Та от для того, аби танцювати на той момент модний танець танго, треба було розрізати спідницю, бо інакше не виходило робити ті всі па.
З’явилося також взуття на ремішках, яке добре трималося на нозі, оскільки в моду увійшов дуже ритмічний танок чарльстон”, – розповідає дослідниця моди Марина Кацура Заінчковська.
Перша світова “вкоротила” не лише спідниці та сукні, але й волосся, яке до того часу вважалося чи не найголовнішим атрибутом жіночої краси.
“На жаль, ми знаємо, що таке війна. Це зруйновані дороги, понівечене водопостачання, відсутність світла. Жінки вже не могли доглядати своє волосся, як раніше. Не завжди виходило помити голову. З'явилися воші. Тож, Перша світова війна вимушено “обрізала” жінкам волосся.
Крім того, коротка зачіска відповідала суспільним настроям. Жінка стала виконувати чоловічі ролі. Тож, і виглядати хотіла подібно йому”, – говорить дослідниця моди Марина Качура Заінчковська.
Фінансова скрута, яку після Другої світової війни відчули чи не в кожному куточку Земної кулі, спонукає дизайнерів використовувати у своїх виробах більш дешеві матеріали.
“Під час Другої світової сукні стають ще коротшими і водночас вужчими. На початку 40-х існує не тільки дефіцит певних матеріалів, а й заборона на використання у цивільних цілях таких тканин як вовна, шовк та нейлон.
У зв’язку з цим жінки почали шити сукні з використаних парашутів. Особливим шиком вважалися сукні з парашута збитого ворожого льотчика. Табу на нейлон змусило дівчат малювати на голих ногах чорну смужку, яка імітувала задній шов на панчохах”, – зазначає модель, стиліст та ді-джей Олімпія Вайтмусташ.
У прикрасах на заміну коштовному камінню приходить пластик.
“У 30-х роках пластик у своїх виробах вперше почала використовувати дизайнерка Ельза Скіапареллі. Вона зробила з нього прикрасу для шиї. На той час такий виріб виглядав досить по-модерному. Це сьогодні ми не можемо уявити життя без пластику, а тоді він вважався чудернацьким матеріалом. І от саме з нього після Другої світової війни починають виготовляти жіночі аксесуари, взуття, сумочки тощо. Це якраз було наслідком того, що світ збіднів. Залишилося мало грошей для того, аби використовувати слонову кістку, перламутр, дорогоцінне каміння. Ці матеріали потрібно було чимось замінити”, – говорить дослідниця моди Марина Качура Заінчковська.
Ще одна революція в жіночій моді після Другої світової війни – це поява високих підборів, шпильок.
“Шпильки – це дуже важлива частина жіночого гардероба. Такі високі підбори з’явилися тільки після Другої світової війни. У дизайнерів нарешті вийшло придумати супінатор, за допомогою якого вдалося сконструювати високий каблук. Для цього в нього був вставлений металевий штир з літакобудівельної промисловості”, – розповідає дослідниця моди Марина Качура Заінчковська.
Після закінчення Другої світової війни жіноча мода стала більш сексуалізованою. У тренді стали підкреслені стегна і талія, випнуті груди та червона помада.
“Після Другої світової війни настала епоха бейбі-буму. Чоловіки повернулися з фронту. Жінки повернули їм всі ролі, натомість вдягнули широкі спідниці Крістіана Діора з тонкими таліями”, – говорить дослідниця моди Марина Качура Заінчковська.
Водночас під час та після обох війни в гардеробі жінки з’явилося чимало нових речей, каже модель, стиліст та ді-джей Олімпія Вайтмусташ. Наприклад, легендарний та досі популярний бежевий тренч Burberry перекочував до жіночого шафи від британських солдатів.
“А от будинки моди – схоже на те, як і українські дизайнери наших часів – обирали один із трьох шляхів: перекваліфіковувалися в пошиття військової форми, емігрували до інших країн або ж зачинялися.
Однак навіть після найтемнішої ночі настає світанок. Так було і в моді часів Другої та Першої світових війн, так буде і в нашій Україні", – підсумовує модель, стиліст та ді-джей Олімпія Вайтмусташ.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту "Нова Україна", в якому команда "Наш Київ" підіймає важливі теми для українського суспільства: нова робота, новий дім, нова культура, новий бізнес, нові технології, нові історії, нові українці та нова реальність. Ми допомагаємо читачам розв'язувати нагальні проблеми, ставати ще сильнішими та робити сильнішою Україну.
