Здається, несплату комуналки деякі літні люди прирівняли до смертного гріху. Платити треба. І обов'язково вчасно. Звичайно, це правильна позиція. І чудово, якщо старенькі вміють оплачуюти рахунки онлайн. Якщо ж ні — знадобиться допомога дітей та трохи терпіння.

Для початку розкажіть, що необов'язково щоразу йти до банківського або поштового відділеня, адже можна зручно та просто платити за світло, воду, газ та інші послуги через інтернет. Поділіться власним досвідом. Якщо у вас його немає — чудова нагода розібратись разом. А для цього — йти у банк або на пошту.

Оформити банківську картку зараз можна онлайн, але треба буде забрати її у відділені. Тому є безпечніший спосіб ― оплатити рахунки прямо на сайтах деяких банків або через сервіси іPay.ua, Portmone.com, EasyPay, Plategka.com.

«Раніше оплатою комуналки займалась тільки дружина. Тепер разом розбираємось, як платити онлайн, бо одна голова — добре, а дві — краще. Якось витратили на це пів дня, — розповідає Василь Вірастюк, заслужений майстер спорту України, — Якщо на нашому рівні виникають складнощі, то що й говорити за людей поважного віку. Дивишся ― наче, у додатку чи на сайті усе зрозуміло. Але як доходить до справи — виникають питання».

Вперше з оплатою комуналки онлайн Василь Вірастюк познайомився під час зйомок в освітньому серіалі від проекту «Дія». Відео-курс навчає різним способам оплати: на сайтах комунальних підприємств та банків, за допомогою платіжного сервісу, у мобільних застосунках. Разом з експертом Василь пройшов увесь шлях, зміг самостійно оплатити комуналку онлайн та тепер з впевненістю каже: будь хто може цьому навчитись, переглянувши сім коротких серій. А для закріплення інформації після кожного відео є тестування.

До речі, сам Василь після зйомок почав користуватись одним із додатків. Каже, що багато часу треба витратити тільки перший раз ― щоб заповнити всі реквізити. Далі система підтягує всі дані автоматично. І це може стати не аби яким плюсом для дітей літніх батьків. Адже в перший раз ви можете оплатити комуналку самі зі смартфону або комп'ютеру батьків, а далі діло ― у вмінні вашої мами чи тата користуватись новітніми гаджетами. Між іншим, для тих, хто з комп'ютером «на ви», на порталі «Дія» зробили три курси з базової цифрової освіти, а лекторами запросили Ольгу Сумську, Надію Матвєєву та Руслана Ханумака.

«Буквально за кілька днів до зйомок у серіалі телефонувала моя мама. Жалілась, що три тижні вдома на карантині та не може сплатити комуналку. Тому тема була та залишається дуже актуальною. Зараз ми оплачуємо рахунки за неї. Вона живе в Івано-Франківську, і я просто не можу пояснити їй, що до чого, — ділиться Василь. — Але проблема багатьох пенсіонерів у тому, що більшість не має комп'ютеру чи ноутбуку».

Це підтверджують і у благодійному фонді «Старенькі»: «Ті, кому ми допомагаємо, оплачують комуналку за допомогою соцпрацівників. Переважно вони взагалі не мають мобільних, а якщо є телефон, то лише для дзвінків. Зрозуміло, що "молодші" літні користуються інтернетом, а ті, кому 80 та більше, — точно ні».

Тож навчити літніх батьків оплачувати комуналку онлайн можливо. Але якщо ви живете далеко, у ваших батьків немає інтернету, а телефон тільки для дзвінків — слід взяти оплату комуналки на себе. Хоча б на час обмежень через коронавірус.

Після 50 років треба більше уваги приділяти раціону. Адже апетит може стати гіршим, з'являються певні проблеми з травленням та тиском. Тож потрібно відмовитись від деяких продуктів та звичок, що напряму впливають на самопочуття.

«Найбільшу увагу у своєму раціоні потрібно приділити сніданку, що заряджає енергією на весь день. Ситним має бути й обід, а от на вечерю варто обирати більш легкі страви. Половина тарілки — завжди овочі та зелень, четверта частина — білкові продукти: яйця, риба, морепродукти та усі бобові. Решта — десерт з ягід чи фруктів, горіхів чи насіння», — розповідає консультант з харчування та нутриціолог Анастасія Голобородько.

З віком складно засвоюються молочні продукти, червоне м'ясо, біле м'ясо птиці. Зовсім виключати ці продукти з раціону не треба, але бажано значно скоротити їх кількість. Наприклад, м'ясо вживати один чи два рази на тиждень. Але краще замінити його рибою та морепродуктами.

«І в 30, і в 60 років треба взагалі відмовитись від м'ясних продуктів довгого терміну придатності, таких як ковбаси та сосиски. Якщо вже дуже звикли до таких страв, краще приготувати самому, — ділиться Анастасія. ― Також треба знижувати споживання цукру. Він накопичується в організмі та після 60 спричиняє купу хвороб. Можна пити чай чи компот без цукру, скоротити солодкі перекуси, як то вафлі чи печиво. І, на жаль, сухофрукти не корисні. В них велика концентрація фруктози, що буде не насичувати, а тільки відкладатись в організмі».

Зовсім виключити з раціону треба рафіновану олію. Також експертка радить запікати продукти, а не смажити: високі температури у поєднанні з олією вбивають корисні властивості продуктів.

Якщо є проблеми з тиском, треба зменшити кількість солі у стравах. Доведеться відмовитись від консервації, ковбас та інших подібних продуктів. Не корисний також хліб та інші вироби з білого борошна.

Є й певні рекомендації щодо улюбленого продукту кожного пенсіонера ― круп. Можна їсти гречку, пшоно, нешліфований чи дикий рис. Але не щодня.

«Якщо харчуватись, наприклад тільки гречкою, буде постійне відчуття голоду, ви можете набрати вагу, — розповідає Анастасія. — У поважному віці в раціоні мають бути горіхи, насіння, жирна риба типу оселедця чи скумбрії. Також корисні молоді сири ― такі, як бринза чи дуже тверді. Та обов'язково ягоди та фрукти. Навіть заморожені»

«Треба переносити фокус на рослинну їжу та урізноманітнювати її. Проте важливо й те, як ми їмо. Страва має приносити задоволення, — каже Анастасія. — Правильне харчування не значить дороге. Річкова риба не дорожча, ніж курка чи сосиски. А в замороженому вигляді морська риба точно доступніша за ковбаси та торти».

Літні люди потребують постійної уваги до власного здоров'я. Щодня запитуйте батьків, як вони себе почувають, і потурбуйтесь, щоб у них були потрібні ліки. Адже під час пандемії коронавірусу саме літні люди знаходяться у зоні ризику. Наприклад, станом на 15 травня 86% померлих від COVID-19 в Україні були старшими за 50 років. Більшість з них мали серцево-судинні захворювання та інші ускладнення.

До речі, серцево-судинні захворювання ― найпоширеніша проблема серед тих, кому за 50. В Києві у січні-лютому, згідно зі статистикою, більшість смертей сталася сама через хвороби системи кровообігу: 3 584 випадки із загальних 5 549. Якщо взяти Україну в цілому, картина ще більш невтішна: щороку стається майже 100 тисяч інсультів і близько 40 тисяч інфарктів. Можливо, саме ці цифри стануть одним із аргументів для старших родичів слідкувати за тиском і дотримуватися рекомендованого лікування.

Людям із хронічними захворюваннями лікарі радять не переривати курс лікування навіть під час карантину та обов'язково продовжувати приймати препарати. Інакше наслідки можуть бути фатальними. Для цього потрібно слідкувати, щоб у літніх людей дома завжди був запас потрібних ліків.

«Якщо пацієнт перестає приймати ліки, в нього підвищується ризик інфаркту чи інсульту. Це не значить, що такі наслідки будуть на наступний день. Проте вірогідність вища, якщо на фоні гіпертонічного кризу є ще цукровий діабет чи ішемічна хвороба серця», — зазначає Лариса Міщенко, завідуюча відділом гіпертонічної хвороби ДУ «ННЦ "Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска"» НАМН України.

Сьогодні, щоб отримати паперовий рецепт за програмою «Доступні ліки», не обов'язково йти до лікарні ― з 2020 року лікарі видають його електронний варіант.

«Якщо ваша бабуся чи дідусь приймає ліки не перший раз та має рецепт — зателефонуйте лікарю та попросіть подовжити рецепт, аби не наражати на небезпеку родичів. У цьому питанні працює тільки людський фактор, усе на розсуд лікаря. Наказів МОЗ щодо цього нюансу немає», — розповідають на гарячій лінії МОЗ.

Якщо лікар затвердив рецепт, на телефон прийде СМС із унікальним номером та кодом, що треба буде назвати в аптеці.

«Сьогодні держава допомагає хворим ліками, проте виписують тільки монокомпонентні препарати. Найбільш ефективні сьогодні комбіновані, коли в одній пігулці запаковані два чи три препарати. Це також простіше й у побуті. Бабусі у 70 років простіше випити одну таблетку, ніж розібратись у графіку прийому трьох різних препаратів», — розповідає Лариса Міщенко.

А щоб не було погіршення стану здоров'я, Лариса Міщенко рекомендує контролювати артеріальний тиск. Він має бути не нижче 120 на 80 та не вище 140 на 90. Утримання тиску в цих межах запобігає розвитку інсульту та інфаркту міокарду, проблем з серцем, судинами, мозком, очима, нирками.

Якщо ж цифри на тонометрі виходять за межі рекомендованого діапазону, це привід звернутися до сімейного лікаря. Можливо, знадобиться змінити курс лікування. До речі, лікування артеріальної гіпертензії тривале, можна сказати, пожиттєве. Адже немає ліків, які могли б швидко впоратись із захворюванням. Тому, знов підкреслює Лариса Міщенко, лікарі знають лише один шлях: підбір препаратів, які при регулярному застосуванні будуть утримувати тиск в належних межах.

«Крім епідемії коронавірусу, в Україні була та залишається «епідемія» серцево-судинних захворювань ― інсультів та інфарктів. Від цих двох хвороб щороку вмирає близько 40 тисяч українців, — розповідає Лариса Міщенко. — Щоб попередити мозковий інсульт або інфаркт міокарда, треба лікувати ті хвороби та стани, що їх спричиняють. Наприклад, артеріальну гіпертензію, на яку хворіє кожен третій дорослий в Україні. На жаль, гіпертонія ― це не грип, її неможливо повністю позбутися. Лікування цього захворювання триває все життя. Лікар підбирає певну схему терапії, якої пацієнт має дотримуватися для утримання тиску менше 140/90 мм рт. ст.».

Якщо у когось з ваших батьків з'явився нестерпний біль у грудях, що не минає після прийому ліків, посилюється при рухах, віддає у щелепу чи лопатку, — викликайте швидку, бо це ознаки інфаркту. Також не треба зволікати, якщо спостерігаєте ознаки інсульту: слабкість у руці чи нозі, проблеми з мовою, різке запаморочення голови, втрата свідомості.