Росія напала на Україну. Про це ви вже знаєте. Наразі тисячі солдатів захищають наші життя. НК поспілкувався з хлопцем із військового резерву. Наразі він у військоматі, а трохи пізніше поїде захищати країну. Він розповів про те, що відбувається навколо нього і чого можна чекати. Читайте.
Про себе
Мені 25 років. Я проходив службу у ДПСУ (прикордонна служба), в Чопі. Навчався у Кривому Розі, у військовому ліцеї (герой не є офіцером, він звичайний солдат). Після проходження служби мене записали в оперативний резерв першої черги. Маю вищу освіту — менеджер зовнішньої економічної діяльності. Не патріот, але вважаю необхідним захищати свій дім.
Резерв та тероборона
Резервісти та територіальна оборона — це трохи різні речі. Наскільки я знаю, тероборона — це виключно на тій території, де ти прописаний. А резервістів приписують до якоїсь військової частини й відправляють туди.
Шанси повоювати
Вважаю, що мене зараз стовідсотково заберуть служити. Що буде далі — я не знаю. Я прибув на місце і тут записали мої дані. Тепер ми сидимо і чекаємо команд. Повістку вручили моєму батькові, за місцем прописки. Я там зараз не проживаю. Але як тільки дізнався про цю повістку — одразу зібрав речі й відправився сюди. Зараз я у військкоматі. Думаю, що нас призвуть у військові частини та, за необхідністю, відправлять захищати Україну.
Ідея чи мобілізація
Це 50 на 50. Це мій дім і я хочу його захистити. Але якби мене не призвали — я б сидів і чекав команд.
Добровольці
У військкоматах багато добровольців — люди стоять тут із самого ранку. Кількість тих, хто хоче захищати свою країну точно збільшилася. Проте якоїсь конкретної інформації доки що нема. Добровольчі бригади формуються. Я пропустив перед собою трьох чи чотирьох добровольців. Але їм сказали: «Інформації доки немає, чекайте». Цим ми й займаємось.
Страх та прогнози
Мені подобається моє життя і те, як я його прожив. Я не боюся смерті. Мені цікаво, що буде далі та що Вища Сила приготувала для мене. У мене є невелика тривожність, але це нормально. Страх чи мандраж у мені відсутні. Також немає питання про те, щоб кудись бігти. Але своїм знайомим, у яких сім’ї та діти, я одразу кажу: «Бери їх і їдь на захід». Є інформація про те, що буде дуже весело.
У війні немає переможців. У мене була ситуація: якісь наркомани прийшли до мого дому, коли мама та сестра були там самі. Ми з батьком прийшли та захистили їх. Але переможців там також не було, бо ми пережили важку емоційну історію. Так і тут. Це не та перемога, яку всі вважатимуть перемогою. Якщо почалася війна — це поразка для всіх. Смерть буде з обох сторін.
Від себе
Хочу побажати мирного неба над головою. Якщо є можливість кудись відправити рідних та близьких — робіть це. А якщо немає — попередьте їх. Це все, що я можу сказати.
