Організувати ідеальне побачення, підтримати, потурбуватися, купити те, чого давно хотілося, дати відпочити та огорнути увагою: це лише приблизний перелік, чого ми чекаємо від партнера (й що, справедливості заради, готові робити у відповідь!). А от чи готові це саме робити… для себе?
Героїні цієї публікації – так. Вони успішні й талановиті. А ще, кожна зі своїх причин, вирішили поставити на паузу будь-які романтичні стосунки й зосередитись на самих собі.
Чому прийняли таке рішення, як відреагували друзі та рідні, та що загалом означає “будувати стосунки з собою”, розповідають Дар’я та Діана.
Про попередні стосунки
У мене були стосунки з хлопцем, які почалися у мої 19 й тривали декілька років. У той час я працювала ведучою заходів, а хлопець – “шукав себе”.
Це тривало п’ять років, й мені здавалося, що все окей. Що це нормально, адже йому потрібен час, щоб зрозуміти свої бажання та почати самореалізовуватись. Звісно, весь цей час я його підтримувала – як емоційно, так і фінансово. До прикладу, навіть купили авто – мені і йому.
Та чим більше проходило часу, тим сильніше розуміла, що щось тут не те. Я дуже багато працювала, ставила амбітні цілі, а мій хлопець в цей час просто “кайфував від життя”. Йому було так зручно, й він нічого не прагнув змінити — намагався маніпулювати фразою “з коханим рай і в бідності”.
Це зараз розумію, що у нас були різні цінності і що тепер я б ніколи не закохалася в людину, з якою у нас такий дисбаланс у світогляді. Але на той час сприймала це як норму, і навіть вимагала більшого від себе: що я повинна його “надихати” та “мотивувати”.
У певний момент вирішила закінчити ці стосунки, хоча це рішення далось мені нелегко.
Розставання було негативним. Він разом із батьком вирішили присвоїти авто, яке ми придбали на мої гроші. Ось вам і “гроші не головне”.
Про рішення “обрати себе”
Я почала вкладатися у свою роботу — запустила власний проєкт ProГолос. Спершу мені загалом було не до побачень, бо всі 100% часу займала робота, а потім зрозуміла, що мені й не хочеться на жодні побачення.
Я відчула такий кайф від того, що я не в стосунках! Таку свободу. Адже коли ти в стосунках, то все одно маєш певну відповідальність перед іншою людиною, мусиш звіряти ваші плани, узгоджувати їх. А тут – цілковита свобода дій.
У мене на першому місці тільки робота. І я не хочу, щоб був будь-який фактор, який відволікатиме мене від того, що роблю. Я не вмію, та й не хочу викладатися на половину. Тож зараз мій пріоритет – моя робота.
Трансформація відбулась, коли усвідомила: твоя найголовніша й найрідніша людина в життя – це ти. З собою ти будеш до кінця життя. Це усвідомлення дало мені зрозуміти, що найбільше часу треба приділяти самій собі, й треба навчитися в усіх ситуаціях обирати себе.
Давай знайомитися, дівчинко в дзеркалі
Зараз я класно себе знаю, а коли не була знайома з собою, то навіть спілкування з іншими давалось мені важко. Я ображалась і ображала. Я могла нахамити. Знадобився час, щоб я зрозуміла, що це – не я-справжня, а лише мій захисний механізм, адже в моєму дитинстві було багато булінгу і хамити було нормою. А я-справжня не люблю грубіянити, давати поради, коли не просять і лізти в життя інших.
На мене дуже впливало суспільство, поки я не навчилась знаходити опору в самій собі. Я відчувала на собі очікування від інших: що буду покірною, спокійною, услужливою. Що маю бути в стосунках, і підлаштовуватись під чоловіка.
Навіть коли сама виходила гуляти, чи була у закладах без хлопця чи компанії, то відчувала себе самотньо й некомфортно. На щастя, зараз цього вже немає.
Ось три правди про мене, які я дізналася, коли почала краще себе пізнавати:
- Перше і найголовніше – я егоїстка. Я цим так пишаюсь, це так круто! Нам казали “ти егоїстка”, ніби це щось погане. Але це чудово!
- Багато років на мені була емоційна броня, яка з'явилися через важкі обставини в дитинстві. Мені постійно треба було захищатися. Знадобилося багато часу, щоб я зрозуміла, що зараз ця броня мені не потрібна. Це друга правда.
- І третя правда: я можу бути доброю і щирою, бо в мені достатньо сил, щоб захистити себе саму.
Я бажаю, щоб кожна людина була егоїстичною. Адже егоїзм — це не “чхала я на всіх людей”. Це про впевненість. Про усвідомлення своєї сили. Про увагу до своїх бажань і готовності їх втілювати. Про цілеспрямованість. Про те, що, як би не було складно, ти завжди можеш розраховувати на себе і знати, що зможеш впоратися, а не чекати, щоб інші зробили твоє життя кращим.
Про нав’язливих прихильників
Зараз на пропозиції вийти на каву чи піти на побачення відповідаю, що не маю часу. Однак є такі чоловіки, які все одно раз за разом роблять спроби. Мушу зізнатись, така наполегливість часом заслуговує щонайменше на повагу.
У мене є й нав'язливі прихильники. Один з моїх сториз дізнався, де я живу, і під будинком на моєму авто залишив подарунок із запискою. Та й на “Нову Пошту” постійно присилає різні подарунки.
Інший щодня пише. Цілі романтичні поеми. Але ніколи нікуди не запрошує, тільки говорить: “Ви богиня, жінка мрії!”. І є ще один — він записує мені відео та голосові повідомлення в Інстаграм і намагається звучати дуже спокусливо.
Мені приємна їх увага, з усіма я завжди дуже ввічлива.
Топ 5 порад від Дар’ї Мос, як будувати кайфові стосунки з собою
- Насолода бути собою.
- Визначити для себе, що приносить задоволення. Я придбала собі мотоцикл, зрозуміла, що від цього кайфую. Зробила курс PrоГолос, зрозуміла, що кайфую від роботи зі студентами.
- Давати собі відпочивати. Відпочити – це не просто лягти подивитись фільми або ж погортати інстаграм чи тік-ток (хоча часом це теж ок! Але без зловживань!) Це виїхати на природу. Чи просто лягти й хоча б 15 хвилин в тиші полежати. Це крутий лайфгак – якщо чи вважаєте, що ви лінива людина, спробуйте пів години взагалі нічого не робити. І вам стане так нудно, що ви почнете робити бодай щось.
- Любити себе. Це догляд, турбота про себе, свій стан та здоров’я. Це дозволяти собі купувати бажане. У мене не було любові до себе по дефолту. Я навчалася її. І це було крок за кроком. Насправді чи не найважливішим кроком було те, що в мене з’явилися друзі. Справжні друзі, яких не було раніше в житті.
- Насмілитись наодинці ходити в кіно, ходити гуляти, ходити в заклади. Коли я була в стосунках, я собі цього не дозволяла: було незручно, як я піду без нього? Він же образиться.
Ще одна навичка, яку я в собі зрощую: це вміння бути доброю до себе. Це дуже важко. Особливо, якщо маєш стільки ідей, планів, цілей й хочеш усе встигнути.
Я не дозволяла собі відпочивати, і у 2023 році це привело мене до вигорання, хоч я старалась не транслювати це в Інстаграмі.
Зараз знаю, що щоб не привести себе до такого стану, потрібно зупинятись. Робити паузи. Не поспішати. Але поки що цього не роблю :)
Повернула обручку колишньому хлопцю
Мої минулі стосунки тривали близько трьох років, рік з яких я була заручена. Вони завершилися, бо в якийсь момент я побачила, що в нас різні цілі. Точніше, ціль може була й одна, та різнились уявлення, як до неї рухатися.
Через деякий час побачила, що в стосунках для мене був пріоритет повністю задовільнити потреби іншої людини. Часто — всупереч власним інтересам. Натомість, що цікаво, в моменті я цього не усвідомлювала. Усе здавалося правильним та логічним.
Насправді зрозуміти це було дивно. Мені було завжди важливо розуміти власні потреби, діяти, виходячи зі свого стану та бажань. Але в стосунках це чомусь втратилось. І мені знадобився час, щоб відновити зв’язок з собою.
Як навчитись чути себе
В теорії все звучить круто: будувати стосунки з собою – це чути себе, знати свої потреби і розуміти, як їх можна реалізувати. Але як це робити на практиці?
У мене дуже проста відповідь: досліджувати свої стани! До прикладу, випити каву зранку – це норма. І це можна зробити автоматично. А можна заварити каву вдома, неспішно її випити та зафіксувати свій стан. Це про “чути себе” — обрати, як я хочу почуватися в процесі.
Наступного разу я йду в кав’ярню. Спілкуюся там зі знайомим бариста, обираю каву, йду потім на прогулянку. Теж фіксую цей стан. Далі запрошую вже когось на каву — і теж відстежую, як себе почуваю.
Таким чином краще розумію, як навіть маленькі мої рішення й вибори впливають на настрій. А це невідворотно починає працювати й з більш глобальними рішеннями.
Чути себе – це також знати чітко свою ціль, куди ти рухаєшся. Я зрозуміла, що в певний момент наче просто пливла за течією. Я не розуміла, для чого я знаходжусь на – тепер вже колишній – роботі. Це було просто за звичкою.
Я розгубила свої бажання, свої цілі. Проте коли почала відновлювати стосунки з собою, то все змінилося.
Не можу сказати, що це було просто. В якийсь момент ти настільки погоджуєшся на компроміс з собою, що навіть маленька думка про те, що може бути якось інакше, тебе лякає. І тому, думаю, так важливо у правильний час знайти у собі сміливість йти за своїм бажанням.
Про “стосунко-центричне” суспільство
Коли була молодшою, мене часто хотіли познайомити з кимось. А в родині часом було так, що я, наприклад, ділюся успіхами з навчання чи роботи, а мені кажуть: “це добре, але краще б ти шукала хлопця” або “завжди є дівчата молодші за тебе, не затягуй зі стосунками”. Я не дуже розуміла, чому моє особисте життя важливіше за самореалізацію. Точніше, чому вважається, що моя самореалізація прив’язана лише до того, чи є в мене стосунки.
Тепер розумію, що це була соціумом нав'язана думка, наче стосунки – це показник, що з тобою все ок.
Зараз я інакше до цього ставлюсь. Зараз стосунки для мене – це про підсилення і спільне створення хороших моментів та їх проживання.
Я переконана, що передусім потрібно побудувати гарні стосунки з собою, й на це спрямована моя увага. Це тема цілісності та самодостатності, а ще – чесності. А ще впевненості, що ти не використовуєш інших людей для задоволення власних потреб.
Бути собі другом
Як зрозуміти, що в тебе класні стосунки з собою? Думаю, це поєднання кількох факторів.
По-перше, це вміння опиратись на свої цінності та відокремлювати своє від чужого. Тому що якщо тобі кажуть: “те що ти хочеш – це нісенітниці”, “те, в що ти віриш – це дурниці” і в тебе ламається фундамент і з’являються думки: “може я дійсно помиляюсь, а ця людина права”, – то це означає, що потрібно ще попрацювати над впевненістю у своїх виборах та рішеннях. Інша справа – якщо людина пропонує тобі альтернативу, і ти бачиш у цьому розширення свого світосприйняття. Але зазвичай це відбувається у легшій формі, не обов’язково через агресивну критику.
Друге – це чітке розуміння, хто ти, до чого ти прагнеш та як можеш цього досягти.
Третє – це мати цінності, які є опорою у твоєму русі. Цінності є орієнтиром, що дозволяють бачити, що – нав’язне суспільством, а що твоє, і чи готовий ти вкладатися, щоб це реалізувати.
Коли ти розумієш, що тобі з собою безпечно. Що опинившись на самоті — вдома, під час прогулянки, — ти не критикуватимеш себе за якісь невдачі з минулого, а навпаки, можеш бути до себе вдячною й доброю. Навіть у ситуації, де проявив себе не найкращим чином, можеш спокійно й чесно визнати: “так, тут і тут була помилка, але я виправлю наступного разу”. Не нападати на себе. А бути чесним та водночас підтримуючим.
Текст: Сана Власова
