Тревел-блогерка Маша Себова народилася в Одесі, але понад 10 років живе у Києві. У рубриці “Про Київ” дівчина розповідає, де любить гуляти з собакою та чому місто її драйвить.
— Чи маєте ви улюблені кав’ярні, бари та заклади в Києві? Чому вони?
Київ зараз переживає розквіт відкриття стильних та класних закладів. Це стосується і кав’ярень, і ресторанів, і кафе, і навіть чайних закладів. Коли в столиці відкривається щось нове, особливо в районі Золотих Воріт, ми одразу йдемо це місце досліджувати.
З кав’ярень я обожнюю “Липу” на вулиці Липинського. Там можна випити, поїсти, відпочити. Це заклад, звідки я працюю і де багато проводжу часу. Також люблю Katimo Cafe — головна інстаграмна локація минулого сезону, гадаю, цього теж. Хороша кава у 1900 coffee та Coffeereligia, які є в районі Київської опери, Гончара та Львівської площі. Я там часто гуляю з собакою. Ледве не забула згадати про кав’ярні Blur Coffee та Octo Tower, які знаходяться поруч та мають одного власника.
З їжі я обожнюю Shalom та “Селям” від Алекса Купера, “Чайку” на Басейній, “Китайський привіт”, Musafir, Pie Spot та “Чічіко”, який я вважаю найкращим закладом грузинської кухні у Києві.
Щодо барів, то зараз я небагато ними ходжу, проте маю кілька улюблених. Першим пораджу Milano Torino Vermuteria на Прорізній. Він розташований у затишній ніші. Його рідко знаходять люди, які не планували туди йти від початку. Там класний інтер’єр — вікно напівколом, навколо якого розмістили бар, також хороші коктейлі. Я б назвала Milano Torino Vermuteria закладом для побачень.
З класики також назву “Алхімік”, GOL’DA music/bistro, що знаходиться над ним. Відмічу бар TCP (tcp.bar — the cinematographers party) на Львівській площі, який збирає навколо себе людей, особливо влітку.
І ще є заклад Pure Naive, де можна випити келих вина та скуштувати щось з неординарної кухні. Перед ним є майданчик з газоном, де влітку на ковдрах часто відпочивають відвідувачі. Це прекрасне гедоністичне місце.
— Уявіть, що в Київ вперше їдуть ваші знайомі. У які місця, на які вулиці ви б їх повели, щоб показати трушний дух міста?
Я адепт Золотих Воріт ще до того, як це стало мейнстримом. У 2014 році я вперше переїхала у цей район — на вулицю Золотоворітську, — і прожила там три роки. Зараз теж з чоловіком мешкаю неподалік.
Це для мене улюблений та головний район міста. Здається, всі прогулянки починаються та завершуються саме тут. Я обожнюю самі Золоті, Ярославів Вал і Рейтарську, та крім них також люблю вулицю Франка, Липинського, Гончара, Велотрек. Часто заходжу у Літературний сквер біля ДСНС. Обожнюю Пейзажну алею, що зручно, якщо маєш мисливську собаку. Я щодня гуляю з ним Києвом, і зазвичай це похід на Пейзажку через Софію або у парк Шевченка через оперу.
Також я б повела гостей на Володимирську гірку. Після реставрації вона взагалі стала прекрасною. Далі, звісно, скляний міст.
Якби, умовно, у Київ приїхали б мої батьки, то я б спробувала повести їх у театр. Це щось прекрасне. Як на мене, зараз у столиці розквіт театральної культури. Головне — встигати вихоплювати квитки, які розкуповують дуже швидко.
Ще у маршрут я б додала Ботанічний сад ім. Фоміна біля університету Шевченка. Я дуже його люблю, і саме зараз поступово настає його пора.
— Назвіть улюблені місця та способи відпочинку в Києві.
Я багато ходжу пішки, тому для мене це прогулянки — тими ж Золотими. Оскільки я маю собаку, щоденно виходжую не менше 10-12 тисяч кроків. Можливість жити в центрі — це можливість гуляти з собакою найкрасивішими вулицями, проходити повз найулюбленіші місця, що я дуже люблю.
З чоловіком ми також любимо виїжджати за Київ — такі собі поїздки на один день по області. З популярних місць назву Витачів, де схили Дніпра та пекарня “Витач”. Я її дуже раджу, але приїжджати бажано у будній день або якомога раніше, щоб не потрапити у чергу.
Ми любимо рух, тому для нас прогулянки та поїздки — найкращий спосіб проводити час. І, звісно, заклади. Я дуже чекаю того моменту, коли можна буде проводити час на літніх терасах, бо це окремий вид задоволення.
— Я люблю Київ, тому що, і не люблю Київ, тому що…
Я люблю Київ за швидкий темп життя — він мені підходить. Я люблю Київ за багато вільного простору і за відчуття свободи. Можливо, тому що я переїхала до міста після закінчення університету, з усвідомленням початку дорослого життя.
Я намагалася згадати, за що я не люблю Київ, але ніяк не можу. Очевидно, є питання стосовно громадського транспорту. З жахом згадую маршрутки й ціную можливість жити в таких районах, щоб або ходити пішки, або користуватися метро. Зараз пересуваюся машиною, що ще більше полегшує життя.
Завжди також засмучувала зовнішня реклама і наявність МАФів. Проте зараз, здається, ситуація покращується. Для мене також рідний район Лук’янівки, де я прожила 6 років. І саме зараз там зносять МАФи. Дивишся на чисту вулицю Іллєнка, яку звикла бачити захаращеною, і думаєш: “Вау!” Гадаю, будь-яку вулицю можна змінити, якщо просто прибрати МАФи.
— Якби столиця була людиною, то якою?
Стрімкою, швидкою, діловою, зі знанням, чого саме хоче. Києву палець у рот не клади. Хочеться бути в ньому на драйві, бо саме місто цьому сприяє.
