Дмитро Логгінов — директор креативного агентства Michurin і волонтер Загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України, який часто чергує на масштабних заходах у столиці. 8 жовтня колеги-волонтери Дмитра також були на чергуванні і надавали першу допомогу бігуну Віктору Малюті.
Про загони швидкого реагування Червоного Хреста
Загони швидкого реагування Червоного Хреста існують у всьому світі. В Україні до 2013 року їхня діяльність була сфокусована на роботі з потенційними біженцями, а з грудня того ж року волонтери майже щодня працювали на Майдані. Пізніше з'явились регіональні підрозділи.
Зараз волонтери надають не лише домедичну, а й гуманітарну допомогу майже у всіх великих містах. Так, загони швидкого реагування чергували на спортивних заходах (NovaPoshta half marathon, Велосотка, Гонка Нації), футбольних матчах, фестивалях (ГогольFest, Koktebel Jazz Festival і Z-Games), концертах "Океану Ельзи" і RHCP, під час сутичок на будівельних майданчиках (біля заправки на Ревуцького, у Cвятошинському провулку тощо) та вибухів в Калинівці і Балаклеї.
Волонтери загону — люди різних професій, які добровільно, у вільний від роботи час вирішили допомагати людям. Серед них — бізнесмени, менеджери, юристи і студенти.
Про смерті під час марафонів
Трагедія на марафоні 8 жовтня не єдина в своєму роді, бо марафони — це сильне навантаження на організм. Американці проаналізували смертність на подібних заходах в США за останні 30 років (26 марафонів, близько 3 мільйонів бігунів і 23 мільйонів кілометрів). Виявилось, що шанс померти таким чином складає менш ніж 1 на 100 тисяч.
Марафонська дистанція — 42 км 195 м. Віктор Малюта біг 10 км, а недобре йому стало десь на половині дистанції.
Про винних
Цю смерть не можна комусь поставити в провину. У нас люди, не займаючись спортом, гинуть на вулицях від тромбів, зупинки серця, інфарктів і інсультів. Чия це вина? Є життя, є смерть. Все.
Організатори марафону — професіонали, які діють згідно міжнародних стандартів. Ти приносиш довідку, і ти береш відповідальність за своє рішення.
Про надання допомоги Віктору Малюті
На марафоні працювали дві волонтерські організації: MotoHelp і Загони швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України. Перший волонтер від MotoHelp був поруч вже за дві хвилини після того, як чоловік втратив свідомість. Вважаю, це дуже оперативно.
Через 5 хвилин приїхали волонтери Червоного хреста і приєдналися до реанімаційних заходів. Серед них був Євген Черенок, кандидат медичних наук і практикуючий хірург.
Віктора вдавалося декілька разів реанімувати: на короткий період чоловік починав дихати, потім життєві показники знову падали. Трохи згодом приїхали дві бригади швидкої допомоги, і всі разом ще 30 хвилин боролися за життя. На жаль, врятувати Віктора не вдалося.
Волонтери зробили все відповідно до протоколів надання домедичної допомоги, що відповідають чинному українському та міжнародному законодавству. Зазначу, що домедична допомога волонтерів суворо регламентована, і є багато речей, які ми не маємо право робити. Наприклад, використовувати медичні/ інвазійні процедури (колоти ліки, інтубувати тощо). Я впевнений, що волонтери зробили все можливе, щоб врятувати життя чоловіку.
Про правила безпеки
Є багато професійних порад від лікарів, спортсменів, рятувальників. Більшість акцентують увагу на тому, що до навантажень необхідно підходити поступово. Якщо ви хочете пробігти марафон, не можна починати з 42 км. Спочатку варто бігати вдома на стадіоні 1, 2, 5 км і намагатися відчути, як навантаження впливають на організм.
Про навички домедичної допомоги
Найшвидше допомогу можуть надати свідки події, які знаходяться поруч. Наприклад, десь сталася аварія, або комусь в офісі стало погано. Якщо ви не володієте базовими навичками надання домедичної допомоги, то максимум, що ви зможете, — це телефонувати в "швидку". Але якщо по дорозі будуть затори, то при всьому бажанні "швидка" зможе приїхати лише хвилин за 15-20.
Тому відповідальність за надання допомоги в першу чергу лежить на кожному з нас. Можу точно зазначити, що нічого складного та важкого в наданні домедичної допомоги немає. Всі процедури/ алгоритми дуже прості. Перекладати відповідальність, звичайно ж, легше, однак такий підхід точно не рятує людей.
Просто почитати про домедичну допомогу немає сенсу. Це як почитати про керування автомобілем. Виділіть день чи два, пройдіть спеціальні курси. Ви отримаєте знання і необхідні навички.
В Києві є багато місць, де можна пройти такі курси. Це Червоний Хрест, Центр спеціальної підготовки, 44-й навчальний центр, навчальний центр FAST та інші. Просто введіть в Google "курси домедичної допомоги". І не будьте байдужими!
Читайте також: "Марш за права тварин: хто прийде на акцію і чому".
