Чи помічали ви, як багато уваги у суспільстві приділяється сексуальним стосункам та коханню? Масова культура, традиції, розмови з друзями та інші аспекти нашого життя буквально просякнуті цим любовним вайбом. А на того, хто не у шлюбі або не має пари, часто дивляться із жалем (особливо цим грішить старше покоління). Мовляв, не пощастило тобі у житті, але нічого, ще знайдеш свою "половинку". Бо сама по собі людина, вочевидь, не може бути повноцінною. Вірно? Звісно ж ні.
Річ у тому, що деяким людям все це просто не потрібно. Або у переліку життєвих пріоритетів секс чи романтичні стосунки для них стоять дуже низько. Ці люди зазвичай відносять себе до асексуального спектра. Ми говоримо саме про спектр, бо існує кілька різновидів цієї сексуальної та романтичної ідентичності.
То що ж таке асексуальність? Та чим асексуали відрізняються від аромантиків або ж демісексуалів? Нумо розбиратися в термінах.
Асексуальність
Асексуалом (в англійській мові використовують скорочення "Ace" — "Туз") вважається людина, яка або взагалі не відчуває статевого потягу до інших, або ж цей потяг у неї є дуже низьким. Як правило, такі люди практично не зацікавлені у сексі. Протягом довгого часу асексуали практично повністю залишалися у тіні (на відміну від тих же гомосексуалів, яких, хоча й переслідували, але визнавали їхнє існування), не могли себе якось ідентифікувати та вважали, що з ними щось не так.
У суспільстві асексуальність, навіть коли про неї почали говорити, доволі довго була стигматизована. Вона мала ярлик відхилення, спричиненого чи то моральною травмою, чи то проблемами зі здоров'ям. Багато хто і зараз не вірить у те, що комусь взагалі може бути не потрібним секс, і що така людина може повною мірою отримувати задоволення від життя. Бо як це так, то ж наш основний інстинкт! З цими людьми точно щось не так!
Але сучасні дослідження принесли розуміння, що асексуальність, як і будь-яка інша орієнтація, також є частиною норми. Загалом висновки досліджень вказують на те, що асексуальність є більш-менш сталою протягом життя, не пов’язана з рівнем статевих гормонів, розладами сексуальної поведінки, травматичним сексуальним досвідом у минулому тощо.
Більшість дослідників сходяться на тому, що асексуальність є рідкісним явищем, і таких людей — десь 1% або менше від загальної популяції.
Втім, все це не означає, що асексуали взагалі ніколи не займаються сексом (зрештою, це ж не целібат). Все залежить від конкретної людини. Деякі асексуали можуть вступати у статеві стосунки та навіть отримувати від них певне задоволення. Хтось з цікавості чи через бажання зробити приємно своєму партнеру, хтось — з інших особистих причин. Для інших же будь-який сексуальний досвід є взагалі неприємним та навіть травматичним. Крім того, асексуали можуть мати суто романтичні почуття до інших людей, але не мати до них статевого потягу.
Демісексуальність
Демісексуалів зазвичай теж відносять до асексуального спектра, бо вони “за замовчанням” не відчувають сексуального потягу до інших людей. Грубо кажучи, це така собі погранична орієнтація між асексуальністю (відсутність статевого потягу) та аллосексуальністю (наявність цього потягу). Власне, французьке слово demi й означає “половина”.
Вважається, що демісексуали можуть захотіти зайнятися сексом з іншою людиною виключно в тому випадку, якщо вже встановили з нею близький емоційний зв’язок. Але це не завжди так. Вони також здатні відчувати сексуальний потяг до людей, з якими не мають дуже тісного зв'язку, і навіть до тих, кого не знають особисто. Наприклад, до якоїсь знаменитості, про яку вони достатньо багато дізналися. Тобто, це відчуття може бути однобічним.
І все ж, якщо більшість людей можуть відчути певний потяг до привабливого незнайомця чи незнайомки, яких побачили на вулиці, то з демісексуалами це так не працює. Зовсім незнайому людину, яку вони щойно зустріли, демісексуал не вважатиме привабливою, навіть якщо вона буквально випромінює сексуальність. Бо їм все одно потрібна якась емоційна “зачіпка”, певний бекграунд інформації про людину. Це називається вторинним сексуальним потягом.
Немає якогось чіткого критерію щодо того, наскільки добре демісексуал має знати людину, щоб відчути до неї статевий потяг. Або ж щодо того, як довго може формуватися потрібний емоційний зв’язок та який характер він повинен мати. Можна роками товаришувати з демісексуальною людиною, і вона ніколи не зацікавиться у вас з романтичної чи сексуальної точки зору.
Аромантичність
Якщо коротко, то це — люди, які не здатні закохуватися. Аромантики можуть мати статевий потяг до інших людей та насолоджуватися сексом, проте — без романтичної складової. Це не значить, що їм взагалі не знайоме таке відчуття як любов. Просто для аромантичних людей почуття любові до близьких чи платонічної любові до друзів зазвичай не відрізняється від кохання.
Багато хто з асексуалів також є аромантиками. Проте ідентифікувати себе як аромантичні люди загалом можуть представники будь-яких сексуальних орієнтацій. Адже ця ідентичність стосується відсутності саме романтичного потягу, а не статевого.
Як і асексуали (і взагалі багато хто з квір-людей), аромантики часто стикаються зі стигматизацією та стереотипами. Серед поширених стереотипів — уявлення, що вони взагалі не здатні на близькість, не здатні сформувати з будь-ким емоційний зв’язок або ж є безсердечними. Звісно ж, усе це є стереотипами. До того ж аромантичні люди здатні формувати квірплатонічні відносини. Це — різновид близьких інтимних стосунків, які не мають романтичного характеру.
Сіра сексуальність
Увесь спектр між повною асексуальністю та аллосексуальністю називають сірою сексуальністю. Сюди відносяться велика кількість орієнтацій та ідентичностей. Усіх цих людей об’єднує те, що вони або відчувають незначний сексуальний потяг, або здатні відчути його лише за певних обставин. Крім того, люди, які ідентифікують себе як грейсексуали, можуть мати будь-яку романтичну орієнтацію або ж не мати її взагалі.
Усі ці терміни багато кому можуть здаватися доволі заплутаними та навіть зайвими. Мовляв, понавигадували тут якихось нових слів, коли ми ще до цих ЛГБТ не звикли. Але слід розуміти, що для багатьох людей, які не вписуються у звичні норми сексуальності, важливо якось себе ідентифікувати. Зрозуміти, що вони такі не одні, і що їхня нецікавість до сексу чи романтики не є вадою або якимось страшним захворюванням.
Зрештою, любов — це неймовірно всеосяжне поняття, яке містить у собі широкий спектр людських стосунків. І у цьому спектрі місце має бути для всіх.
