День, який для одних є святом весни, краси та жіночності, а для інших – нагадуванням про боротьбу за права жінок. Думки стосовно 8 березня вже багато років в суспільстві різняться: одні із задоволенням приймають привітання, інші ставляться до нього байдуже, а дехто наполягає, що це свято давно втратило свій сенс, тож настав час змінити ставлення до нього.
Ми зібрали три історії українських жінок, кожна з яких має свій унікальний погляд на .
Анна Данилюк, 29 років, Team Lead онлайн – школи
“Для мене 8 березня – це передусім сімейне свято”
🔹 Що для вас означає свято 8 березня?
Для мене 8 березня – це свято, яке уособлює початок весни та жіночність. З дитинства воно асоціюється з привітаннями, коли я з любов’ю готувала подарунки для мами та бабусі, а в школі разом з однокласниками вітала вчителів. Це день, коли всюди панує атмосфера радості, а вулиці наповнені посмішками та квітами. 8 березня — це ще один привід висловити вдячність і захоплення жінкам.
🔹 Як ви зазвичай його святкуєте?
Для мене 8 березня – це передусім сімейне свято, адже в моїй родині багато жінок. Воно починається з теплих привітань мами та сестричок, обміну подарунками, а інколи – спільного сніданку, щоб день розпочався з приємних моментів. Проте з початком війни відчуття цього свята змінилося: все частіше доводиться змушувати себе святкувати, бо радість маленьких моментів поступово зникає. Попри це, я завжди вітаю дорогих мені жінок, адже для мене цей день – про досягнення, підтримку та захоплення жінками, які мене оточують.
🔹 Чи вважаєте ви це суто жіночим святом, чи воно має ширше значення?
Для мене 8 березня – це не просто день, коли чоловіки вітають жінок. Це свято, коли світ захоплюється жінкою як уособленням краси, тепла та світла. Незалежно від того, як змінюється суспільство, для мене важливо, щоб жіночність не зникала, а розквітала, наповнюючи світ гармонією. Ми не змагаємося з чоловіками, адже наша сила – в нашій унікальності, і саме цього дня хочеться, щоб кожна жінка відчула свою особливість і цінність.
🔹 Як, на вашу думку, змінилося ставлення до цього дня за останні роки?
Останні роки в Україні 8 березня набуло нового значення. Мені подобається, як це свято святкують зараз: попри війну, люди все частіше цінують моменти радості й не відкладають їх на потім. Навіть у важкий період війни вулиці наповнюються чоловіками та жінками з квітами, а незнайомці щиро вітають одне одного. Я завжди намагаюся привітати жінок, з якими стикаюся в повсякденному житті – колег, перукарів, касирів, прибиральниць – адже навіть символічний подарунок не зрівняється з тією щирою посмішкою, яку отримуєш у відповідь. Усім нам потрібні позитивні моменти, і якщо ми хочемо змінювати світ на краще, варто почати з таких маленьких жестів доброти, які роблять день яскравішим.
🔹 Що б ви хотіли, щоб люди пам’ятали про цей день?
Бути жінкою – це водночас виклик і привілей. Важливо пам’ятати, що рівні права та можливість працювати на рівних із чоловіками жінки здобули відносно нещодавно, і цінувати цю свободу. Проте це не означає, що потрібно втрачати свою природну жіночність і ніжність. Замість того, щоб змагатися з чоловіками на їхній території, варто розвивати власні сильні якості, знаходячи баланс між амбіціями та гармонією всередині себе.
🔹 Чи вважаєте ви 8 березня важливим з точки зору прав жінок?
8 березня – це не просто свято, а можливість замислитися про цінність рівноправ'я, про можливість жінок розвиватися, будувати своє життя та кар'єру без обмежень. Я щаслива, що живу в суспільстві, де жінки мають права, можуть обирати свій шлях і досягати висот. На жаль, навіть у сучасному світі не всі країни можуть похвалитися такою свободою. Проте я не сприймаю цей день як заклик до боротьби чи суперництва з чоловіками. Для мене важливо не прагнути зайняти їхню територію, а розвивати власну силу, підкреслювати жіночі якості, які роблять нас унікальними.
І саме це, на мою думку, варто цінувати та примножувати.
“Я нейтрально ставлюся до 8 березня, але вважаю його важливим днем”
🔹 Чи святкуєте ви 8 березня? Чому так/ні?
Я нейтрально ставлюся до 8 березня, але вважаю його важливим днем. Для мене це не просто “свято весни”, а нагадування про шлях, який пройшли жінки, щоб отримати права, що зараз здаються нам звичними — право голосувати, працювати, бути незалежними. Тому я не святкую в класичному сенсі, але бачу цінність цього дня.
🔹 Якщо вітаєте когось, то кого і чому?
Я можу привітати близьких жінок — маму, подруг, колег, бізнес-партнерів — але скоріше як знак поваги й підтримки, ніж просто формальність. Це більше про визнання челенджів, витривалості й внеску, а не лише про “жіночну весну”.
Я народилась весною, й для мене ця пора року, а особливо квітень, про боротьбу, життя та сяйво душі.
🔹 Чи відчуваєте, що суспільство тисне щодо святкування або несприйняття цього дня?
Так, певний тиск є, бо 8 березня сприймається по-різному. Одні вважають його важливим днем боротьби за права, інші — просто ще одним приводом для святкування. Деколи здається, що якщо ти не вітаєш, то це , а якщо вітаєш, то ніби підтримуєш старі радянські традиції. Тому балансувати між цими крайнощами буває складно.
🔹 Як ви сприймаєте традицію дарувати квіти та подарунки жінкам цього дня?
Я не проти, якщо це робиться щиро, а не як обов’язок. Однак, це має бути також в інші 364 дні. Важливо пам’ятати, що 8 березня — це не лише про квіти, а й про повагу й можливості. Для мене цінніші не подарунки, а визнання ролі жінок у суспільстві та реальні зміни, які сприяють цьому визнанню. Мені приємно, коли мене бачать професіоналкою, а не класифікують на “жінка професіонал” та “професіонал”.
🔹 Що, на вашу думку, потрібно змінити у сприйнятті 8 березня?
Хотілося б, щоб воно стало більше про усвідомлення, а не просто про подарунки. Наприклад, замість формальних привітань можна було б проводити заходи, які підтримують жінок — лекції, тренінги, дискусії. Важливо, щоб цей день не зводився до стереотипного “жінка — це ніжність і краса”, а підкреслював силу, витривалість і внесок жінок у різні сфери.
🔹 Чи бачите ви якусь особливу символіку або цінність цього дня?
Говорячи про цінності, то для мене 8 березня — це день, коли варто згадати про внесок жінок у суспільство і про виклики, з якими вони стикаються. Це можливість переосмислити, наскільки ми як суспільство просунулися у питанні рівності й що ще потрібно зробити. Якщо цей день може стати точкою для таких роздумів або приводом для корисних ініціатив — то це вже цінність.
Якщо казати про символіку, то особливо для мене це дві книжки Елізабет Гілберт — “Місто жінок” та “Я згодна”. Це неймовірна історія про дівчину Вівіан та дослідження тематики шлюбу та ролі кожного партнера в ньому. Й там, й там авторка проводить роботу з підкресленням ролі жінки, суспільного тиску на неї та бажання жінки зробити власний вибір.
“Я, вже свідомою людиною, ніколи не розуміла цього свята”
🔹 Чому ви не святкуєте 8 березня?
Відверто кажучи, я, вже свідомою людиною, ніколи не розуміла цього свята. Я маю на увазі, не розуміла саме так, як нам його подавали з самого дитинства. Бо у нас Міжнародний день боротьби за права жінок перетворився на день весни, краси та жіночності. Оце божевілля навколо 8 березня, кілометрові черги за квітами, які цього дня коштували як крило від літака, фото у соцмережах, як змагання “у кого найбільший букет” тощо... Мене це відверто смішило. Але я не можу чітко згадати момент, коли до мене прийшло повне усвідомлення, чому насправді я цього не сприймаю. Таке враження, що я завжди так відчувала, просто у молодшому віці ще не могла правильно сформулювати свої думки. Подорослішавши, я стала більше цікавитися світом навколо, в тому числі й питанням прав жінок. І тоді я лише переконалась, що мої думки були спрямовані у правильне русло.
🔹 Чи вважаєте ви, що це радянський рудимент, чи є інші причини?
Ні, проблема не в цьому. Це свято відзначають у багатьох країнах. Причини саме у хибному трактуванні цього свята.
🔹 Як ви ставитеся до того, що багато людей все ще відзначають цей день?
Питання не в тому, що люди його відзначають, а саме в тому, як сприймають це свято. Моя позиція однозначна і, якщо мене про неї запитують, я пояснюю, чому так думаю. Але якщо для когось цей день все одно залишається днем весни, краси та жіночності — це їхній вибір. Переконувати когось я не маю бажання.
🔹 Чи вважаєте ви, що є кращий спосіб говорити про права жінок, ніж відзначати 8 березня?
Так, способів дуже багато. Наприклад, озвучувати проблеми жінок у публічному просторі. І не просто озвучувати, а робити кроки для того, щоб щось змінити.
А подарувати раз на рік жінці квіти та сказати, що вона "окраса колективу", — це не про права.
🔹 Чи помічаєте ви зміни у ставленні суспільства до цього дня?
Зміни є. На сьогодні все більше чую думок, які перегукуються з моїми. У цьому ж руслі виховую свою дитину. Проте, на жаль, зміни не кардинальні. Але я розумію, що це процес поступовий. Головне — рухатися у правильному напрямку.
🔹 Що, на вашу думку, має замінити святкування 8 березня?
Цей день має бути. Але має змінитися його трактування. Потрібно пояснювати молодшому поколінню, чому ми взагалі говоримо про права жінок. Тобто, як на мене, саме свято не потрібно скасовувати, але важливо акцентувати на його справжній суті.
****
Усі три історії нагадують нам про те, що 8 березня не має єдиного сприйняття. Для когось це важлива дата й уособлення свята краси й жіночності, а для когось звичайний день. І всі 3 історії мають право бути, бо відповідь на трактування цього дня кожен та кожна має у собі.
Текст: Дарʼя Янушкевич
